Каталог :: Статистика

Курсовая: CНР

                    Міністерство освіти і наук України                    
                   Університет економіки і права “КРОК”                   
     

Кафедра “економічної теорії”

Курсова робота

з економічної теорії на тему

Система національних рахунків

студента II курсу факультету економіки та підприємництва спеціальність економіка підприємства група ЕП-023

Олексюка Володимира Васильовича

_________________ (підпис студента) Науковий керівник ______________________________ (Резолюція До захисту) Маслов__ ________ ___________ (Прізвище) (Дата) (Підпис) Анатолій Олександрович (Імя, по батькові) Доцент, кандидат економічних наук (Вчене звання, наукови ступінь) Київ — 2004 р. Зміст Вступ (ст. 3-4) I Розділ 1.1 ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ (ст. 4-5 ) 1.2. ПЕРШІ СПРОБИ РОЗРАХУНКІВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В АНГЛІЇ (ст. 6-9) 1.3. ЕТАПИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ НАІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ 1.4.1. Снр-53 як початковий варіант (ст. 9-11) 1.4.2. Снр-68 як базова модель (ст. 11-13) 1.4.3. Снр-93 — обличчям до світової спільноти (ст. 14-15) 1.5 НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ УКРАЇНИ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ СНР-93 (ст. 16-17)

1.6. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СНР-93 (ст. 17-18)

II Розділ 2.1 КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА РАХУНКІВ (ст. 18-21) 2.2 НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ NАТIОNАL АССОUNТ (ст. 21-25) 2.3 Приклад національних рахунків України (ст. 26-28)

Висновки (ст. 29-31)

Додатки 1. Таблиця 1 «Рахунок розподілу первинного доходу» (ст.19) 2. Таблиця 2 «Рахунок розподілу вторинного доходу» (ст.20) 3. Таблиця 3 «Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт» (ст. 26) 4. Таблиця 4 «Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту, сформованого за галузями економіки» (ст. 27) 5. Таблиця 5 «Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту, сформованого за видами економічної діяльності ОВР» (ст. 28) Вступ Перехід України на ринкові відносини потребує докорінної перебудови обліку та статистики. Але зробити це миттєво просто неможливо. Цей процес має тривалий еволюційний характер. Для того щоб прискорити його, не порушуючи внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду. Центральне місце з-поміж міжнародних стандартів обліку та статистики належить Системі національних рахунків (СНР). СНР — це найважливіший сучасний міжнародний стандарт 00Н в галузі національного рахівництва. Ним користуються статистичні орга­ни більшості країн світу. СНР нині в країнах з ринковою еконо­мікою є важливою складовою цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет економічної статистики. Україна після проголошення незалежності почала переходити від колиш­нього радянського балансу народного господарства до СНР. У наш час Держкомстат України розробляє і публікує тільки націо­нальні рахунки. Отож робота над цією темою є актуальною. Але широке впровадження методології СНР в економічну ста­тистику та бухгалтерський облік гальмується обмеженою кількіс­тю фахівців, які володіють цим складним як в теоретичному, так і в практичному плані предметом. Завданням цієї праці є ознайомлення студентів з основними категоріями, принципами побудови, показниками СНР, тобто із системою економічної інформації, яка використовується у світі для опису та аналізу економічного процесу на макрорівні. СНР є універсальною міжнародною економіко-статистичною мовою спіл­кування економістів, статистиків, політиків, фінансистів, дипло­матів, менеджерів різних країн та наукових шкіл. СНР є логічно послідовною, гармонічною та цілісною сукуп­ністю макроекономічних рахунків, балансів активів та пасивів, а також таблиць, в основу яких покладено низку узгоджених на міжнародному рівні понять, визначень, класифікацій та правил обліку. СНР дає можливість виражати економічні дані у формі, придатній для здійснення економічного аналізу та прийняття важливих управлінських рішень Логіка побудови роботи полягає в послідовному показі джерел виникнення СНР, етапів становлення та розвитку системи як міжнародного стандарту з наступним описом сучасної моделі СНР 00Н — 93 та національних особливостей її застосування Особливу увагу приділено проблемам запровадження СНР 00Н — 93 в статистичну практику України. Це передовсім проблеми впровадження основних класифікацій, показників окремих рахунків, оцінки тіньової еко­номіки, квартальних розрахунків ВВП та його коригування у зв'язку із сезонністю тощо. Отже, методи макроекономічного аналізу та моделювання в роботі описано з використанням даних націо­нальних рахунків України. Майбутнім фахівцям зі статистики, обліку, фінансів, держа­вного управління економікою, з менеджменту, маркетингу, міжнародної економіки важливо знати основні засади побудо­ви СНР для того, щоб ефективно використовувати систему по­казників СНР, яка адекватно описує структуру, механізм фун­кціонування ринкової економіки. Для цього в курсовій (крім ме­тодичного матеріалу) подаються відповідні практичні дані. I Розділ 1.1. ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ[1] Як ствержував колишній глава Центрального бюро статистики Голандії Д. Дерксен автором термінів «національні рахунки», «національне рахівництво» є голландський статистик Ед Ван Кліфф, який 1941 року опублікував в голландському щомісячному журналі «Economic» дві статті з побудованими ним таблицями національних рахунків для Гол­ландії за 1938 рік. Проте Друга світова війна припинила практич­ні та наукові цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет зв'язки європейських економістів. Нині вже важко сказати, хто в дійсності є винахідником системи національних рахунків, бо ті самі ідеї і приблизно в той самий час виникали в багатьох країнах, але через зрозумілі причини не ставали надбан­ням широкого загалу. Французські статистики, наприклад, впевнені, що перші наці­ональні рахунки були побудовані у Франції Р. Фроманом також стосовно 1938 року з використанням засадних принципів науко­вої праці економіста Венсена (1941), яка встановлювала зв'язок між рахунками підприємств і рахунками країни в цілому. Відомо також, що 1941 року в Англії Джеймс Міль і Річард Стоун розробили власну систему національних рахунків як на­слідок глибокого вивчення національного доходу Англії. Цю ро­боту обидва винахідники вели в міністерстві фінансів з самого початку війни з ініціативи і за консультації Кейнса. Приблизно в той самий період (середина 30-х рр.) В.Леонтьєв почав роботу над своєю системою показників взаємозв'язку еко­номіки, але у формі таблиць «витрати — випуск», в основу яких покладено ідею шахової таблиці з подвійним входом . Не завадить нагадати, що 1926 року було опубліковано баланс народного господарства СРСР за 1923/24 рік — перший у еконо-міко-статистичній літературі баланс країни в цілому. Окрім того, було побудовано баланси за 1928, 1929 і 1930 роки, щоправда їх не публікували у відкритій пресі.Як бачимо, національні рахунки (у тій чи іншій формі) виник­ли майже одночасно і незалежно у багатьох країнах. Поширення кейнсіанства значно сприяло цьому. До того ж, Друга світова війна з її мобілізацією максимуму ресурсів, необхідністю глибо­кого осмислення галузевих взаємозв'язків в економіці втягнутих у війну країн примусила Уряди не тільки скрупульозно обчислю­вати національний дохі/Д, поглибити та поліпшити статистичну базу, а й зробити наступний крок — створити систему національ­них рахунків, що розкриває й деталізує всі внутрішні зв'язки на­ціонального господарства. Отже, історично і логічно національні рахунки були розвит­ком і поглибленням обчислення національного доходу, який вже на початку Другої світової війни робили у формі детальної таб­лиці, побудованої на солідній статистичній базі. Часто економіс­ти, працюючи над цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет проблемами національного доходу, самі відчу­вали, що потрібно вийти за рамки обчислення цього одиничного показника і розкрити його зв'язки з іншими макроекономічними показниками, тобто національне рахівництво «народилося» з об­числення національного доходу. Але, все ж такі ідея побудови системи національних рахунків і здійснення цієї ідеї стгіло видатним досягненням економічної статистики та економічної науки взагалі. 1.2. ПЕРШІ СПРОБИ РОЗРАХУНКІВ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ В АНГЛІЇ[2] Першу спробу оцінити національне багатство Англії зробив (близько 1600р.) генеральний інспектор англійських митниць. Він капіталізував загальну суму рентних доходів, визначену ним в 6млн ф. ст., і на підставі 12-річного строку окупності оцінив капітал країни у 72 млн ф. ст. Додавши до цієї величини вартість худоби у сумі 17 млн, він підрахував, що національне багатство Англії становило на той час 89 млн ф. ст. У статистиці, однак, цей факт не дуже відомий, а отже, перші розрахунки узагальнюючих макроекономічних показників — на­ціонального доходу та національного багатства — датуються другою половиною XVII ст. Такі розрахунки було виконано та­кож в Англії і вони, власне, поклали початок нового напряму в економічній науці — політичної арифметики, або, за сучасною термінологією, — макроекономічної статистики. Розрахунок на­ціонального багатства Англії (з Уельсом) на 1664 р. належить Вільяму Петті, він помножив кількість населення Англії і Уельсу (6 млн) на очіку­вані річні витрати по б ф. ст. 6 шил. 4 пенси на душу і отримав у такий спосіб 40 млн ф. ст. річних витрат країни. Через 11 років у «Політичній арифметиці» В. Петті повторив розрахунок май­же в тих самих цифрах і визначив особисте споживання країни в 42 млн ф. ст. Утім, крім того, що цей розрахунок надто примі­тивний, він і теоретично безпідставний: витрати країни на осо­бисте споживання не дорівнюють загальному доходу громадян, а є меншими, бо частина доходу використовується не на спожи­вання, а на нагромадження. Петті, очевидно, і сам це розумів, зазначаючи, що «не враховував надлишку заробітку над вартіс­тю засобів існування». Певна річ, що такі орієнтовні розрахунки видатків країни не можна вважати обчисленням національного доходу, але безперечною заслугою Петті є спроби балансового пов'язання цих розрахунків з оцінкою національного багатства, доходом від окремих матеріальних об'єктів, кількістю і соці­альною цінністю населення. Обчислення національного доходу в розгорнутому вигляді ви­конав Грегорі Кінг у вигляді «Таблиці доходів і видатків окремих груп сімей в Англії, обчисленої для 1688 р.». Такі самі розрахун­ки він зробив і для характеристики економічного становища країни в 1695 р. Г. Кінг ділить все населення Англії на 26 соціальних груп, що з них 21 група (світські чи духовні лорди, чиновники, купці і т. д.), як на його погляд, збільшує багатство країни, а 5 груп (наприк­лад, матроси, злидарі, волоцюги) зменшують його. Для кожної групи Г. Кінг подає кількість сімейств, а також типовий склад сім'ї, річний дохід сім'ї і всієї групи, річні витрати на душу населення і щорічний надлишок (нагромадження) або недостачу на душу і на всю групу. В основу розрахунків Г. Кінга було покладено не тільки нормативні дані, а й певну статистичну базу. Будучи урядовим чиновником, він мав у своїх руках досить значний статистичний матеріал щодо населення і національного багатства Англії. Його обчислення базувались на розрахунках подушного податку 1691 р., на даних щодо так званого подимно­го податку, церковної десятини, податку на користь бідних, а та­кож на кількості злидарів, які отримують допомогу. По суті Кінг теж не визначає національного доходу країни, а просто підсумовує доходи всіх її громадян, незалежно цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет від приро­ди цих доходів. Брак теоретичного проникнення в економічний зміст обчислених синтетичних показників дається взнаки і в ін­шому цікавому розрахунку Кінга. Так, крім названої таблиці балансу доходів і витрат населення він дає ще розрахунок доходів за джерелами їх отримання і на підставі цього оцінює національне багатство Англії (з Уельсом) для того самого 1688р. Розрахунки цікаві тим, що Кінг в них пов'язує обидва синтетичні показники. Г. Кінг робить таку оцінку національного багатства Англії для 1688р.(млн.ф.ст.): — 13 млн річної ренти за 18-річного строку окупності — 234; — ЗО млн доходів від промисловості, торгівлі, ремесел, праці за коефі­цієнта 11 дають приблизно 330; — ювелірні вироби, рухоме майно — 28; — флот, фортеці, військова амуніція, склади, товари, обладнання, ін­вентар, матеріали — 33; — велика рогата худоба, інші тварини, птиця і т. ін. — 25. Разом 650. Національне багатство, підраховане Г. Кінгом, у 2,6 раза пере­вищує оцінку В. Петті (250 млн ф. ст.), хоча часовий проміжок між цими двома розрахунками становить усього два роки. Це розхо­дження легко пояснити: розрахунок Кінга включає не тільки мате­ріальне майно. Капіталізуючи ЗО млн доходу від промисловості, торгівлі, ремесел і праці, Кінг завдяки цьому капіталізує і заробіт­ну плату робітників, що становить переважну частину цієї суми, тобто включає до складу національного багатства і цінність самих робітників. Оцінки обох авторів національного багатства можна порівнювати тільки або після додавання до вартості матеріально­го майна, обчисленої В. Петті, оцінки цінності людей в сумі 417 млн ф. ст., або після віднімання з підсумку Г. Кінга 330 млн, і тоді ми отримаємо вартість матеріального багатства Англії в 320 млн ф. ст., що вже більше наближається до оцінки Петті. Праці обох авторів були видатним здобутком для того часу. ; Петті та Кінг стали не тільки піонерами обчислення окремих уза­гальнюючих макроекономічних показників. В їхніх працях явно проглядала ідея балансового пов'язання цих двох показників, у чому вони випередили свою епоху мало не на два сторіччя. Кінг пішов навіть далі Петті, бо у своїх розрахунках узяв до уваги та­кож і нагромадження країни. К. Маркс називає Вільяма Петті одним з «найгеніальніших і наиорипнальніших дослідників у економіці». П. Студенський — автор ґрунтовної монографії з історії і методології обчислення "атонального доходу — пише, що розрахунки В. Петті та Г. Кінга Лишалися неперевершеними за своїм масштабом та якістю ротягом двох наступних століть. 1.3. ЕТАПИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ[3] 1.4.1. СНР-53 ЯК ПОЧАТКОВИЙ ВАРІАНТ 1952 року група експертів, призначене Генеральним секрета­рем 00Н, провела в Нью-Йорку засідання, присвячене розробці міжнародної системи національних рахунків. Наступного року ця група опублікувала доповідь («Система національних рахунків і допоміжні таблиці»), з набором із шести типових рахунків для трьох основ­них секторів — підприємств, домашніх господарств і приватних некомерційних організацій, органів державного управління. За основу було взято базову структуру рахунків виробництва, асиг­нувань, угод щодо операцій з капіталом і рахунків зовнішніх опе­рацій. Кожний із шести типових рахунків мав відношення до од­ного з важливих агрегатів, таких, наприклад, як національний до­хід. Класифікації потоків, що відображаються на цих рахунках, наводилися в наборі з 12 стандартних таблиць. У названому документі підкреслювалась важливість узго­дження міжнародних статистичних стандартів. Засади складання міжнародної економічної і фінансової статистики, з одного боку, і національних рахунків, з другого — треба було привести у від­повідність. Зазначалося, що під час розробки СНР велика увага приділялася забезпеченню відповідності даної системи тим ви­значенням та класифікаціям, що застосовуються (рекомендують­ся) іншими організаціями, особливо МВФ і ОЕСР. Систему національних рахунків насамперед схвалили країни, Що орієнтувалися на заходи грошово-кредитної і цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет бюджетно-податкової політики, оскільки СНР забезпечує інформаційну базу для оцінки напряму економічного розвитку і прийняття рі­шень урядом, дає можливість привести попит і пропозицію ви­робничих ресурсів у відповідність з фінансами, забезпечуючи лабільність економічної системи. Крім того, логічним висновком із СНР є поява статистики національного доходу, статистики фінансів і цін.Проте міжнародний стандарт СНР-53 не приділяв належної уваги суто статистичним пробле.мам складання та обчислення по­казників, що включаються в рахунки. Тому вже 1955 року 00Н видала тимчасовий посібник з мето­дики обчислення національного доходу з особливим урахуванням потреб країн, що розвиваються. Водночас Організація Об'єднаних Націй розробила запиталь­ник для розсипки державам-членам з метою регулярного і систе­матичного збирання інформації щодо національних рахунків. У ньому пропонувалося подавати дані для дев'яти стандартних таблиць. Починаючи з 1958 року такі дані, доповнені інформаці­єю національних статистичних органів і статистичними публіка­ціями відповідних країн, оприлюднювалися в «Щорічнику зі ста­тистики національних рахунків» щодо 70 країн і територій. У другому виданні стандарту СНР-53, що вийшло в 1960 році, було враховано досвід його застосування в різних краї­нах. Робота над другим виданням розпочалася 1956 року, коли Статистична комісія дійшла висновку про необхідність певних поправок і доповнень до тексту стандарту СНР 1953 р. Біль­шість таких поправок було сформульовано 00Н спільно з МВФ і ОЕСР на засіданні, що відбулося в 1956 році. Крім того, Статистична комісія запропонувала створити ширшу систему з урахуванням значного досвіду з плановою економікою, а та­кож відмінностей у потребах країн, які перебувають на різних рівнях розвитку. 1964 року було опубліковано третє видання СНР-53, яке біль­ше ніж попередні відповідало «Посібнику з платіжного балансу» МВФ. 1.4.2. СНР-68 ЯК БАЗОВА МОДЕЛЬ Робота з удосконалення СНР не припинялася. Так, 1964 ро­ку члени групи експертів 00Н обговорили проект доповіді з цього питання Р. Стоуна та співдоповідей, підготовлених 00Н і ОЕСР. Це послужило основою для обговорення в рамках Ста­тистичної комісії за участю робочих груп, сформованих при регіональних комісіях 00Н з представників національних ста­тистичних органів, а також із залученням Міжнародної асоціа­ції з вивчення національного доходу і національного багатства. 1966 року з урахуванням цих дискусій було підготовлено другий а згодом і третій документ щодо перегляду стандарту СНР- 53 в 1968 році Статистична комісія затвердила переглянутий варіант СНР СНР-68 значно відрізняється від СНР-53. Рахунок виробництва поділено на рахунки витрат-випуску. Розукрупнено показники чистого кредитування і чистого запози­чення за рахунок виокремлювання показників фінансових пото­ків цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет окремих секторів. Рахунки доходів та витрат відокремлено від рахунків операцій з капіталом. Баланси активів і пасивів розроб­лено для окремих секторів і всієї економіки в цілому. У СНР-68 . було запроваджено додаткові класифікації для діяльності органів державного управління, некомерційних організацій і для транс­фертів, а також передбачалося включення даних щодо товарів і послуг в постійних цінах. Принципова структура СНР-68 має такий вигляд. І.Зведені рахунки: 1. Валовий внутрішній продукт і використання його. 2. Наявний національний дохід і розподіл його. 3. Фінансування капітальних витрат. 4. Зовнішні операції. II. Рахунки виробництва, споживання і капіталоутворення: 1. Види товарної продукції (товарів і послуг, які реалі­зуються). 2. Нетоварна продукція та послуги (ті, що не реалізуються). 3. Галузі виробництва країни. 4. Послуги державних установ. 5. Послуги приватних некомерційних організацій, що обслу­говують домашні господарства. III. Рахунки доходів і видатків на фінансування капітальних затрат: 1 Нефінансові корпоративні аналогічні підприємства. 2. Фінансові установи. 3. Державні установи. 4. Приватні некомерційні організації, що обслуговують до­машні господарства. 5. Домашні господарства (з урахуванням приватних нефінан­сових некорпорованих підприємств). Національний дохід включає також інші факторні доходи з-за кордону (сальдо), зокрема доходи від власності за кордоном. У правій колонці рахунку відображаються також інші поточні трансферти з-за кордону (сальдо). Тому сума всіх компонентів цієї колонки рахунку становить наявний національних дохід. У лівій колонці рахунку 2 реєструються показники використання національного доходу. Згідно з методологічними принципами СНР він розподіляється на кінцеве споживання та нагромадження основного капіталу. Останнє є джерелом фінансування капітальних витрат. Тому величина нагромадження переноситься на кредит наступного рахунка СНР, де використовуються показники фінансування капітальних витрат. Цей рахунок призначено для характеристики процесу реаль­ного нагромадження активів (матеріально-речових, відтворюва­них і невідтворюваних, фінансових), а також джерел фінансуван­ня придбання цих активів. У верхній частині рахунка розміщуються джерела фінансу­вання витрат на забезпечення приросту запасів матеріальних оборотних коштів, придбавання основного капіталу, на будівниц­тво, на купівлю нематеріальних активів (патентів, ліцензій тощо). Перевищення джерел фінансування над суму реального нагрома­дження матеріально-речових і нематеріальних активів утворює окрему позицію рахунка 3 «Перевищення суми придбаних фінан­сових активів над суму взятих зобов'язань», одержану сальдовим методом. Ця стаття характеризує вартість придбаних фінансових активів (позички, приріст наявних коштів у банку та ін.) за міну­сом вартості взятих зобов'язань (за одержаними позичками, кре­дитами тощо). нижній частині рахунка зазначають придбавання фінансо-активів за видами (у лівій частині) та взяті зобов'язання (у правій частині) [4]. Зведений рахунок 4 призначено для реєстрації зовнішніх операцій: експорту, імпорту, надходжень доходів від капіталу за кор­доном та ін. 26 стандартних допоміжних і додаткових таблиць призначя лися для подання деталізованих статистичних рядів, які було не можливо оформити у вигляді рахунків. Як показав практичний досвід, ця система може бути реальною основою для об'єктивного оцінювання планів економічного розвитку. Варто зауважити, що СНР-68 не є міжнародною нормою: призначено лише для показу того, які класифікації, таблиці та рахунки системи можуть бути пристосовані до умов тієї або ін­шої країни. Одним з варіантів модифікованої СНР-68 стала Європейська система інтегрованих економічних рахунків (ЄСР), підготовлена Євростатом. Вона відрізняється від СНР тим, що має додаткову інформацію щодо виробництва і фінансів, докладні дані про роз­поділ і перерозподіл доходів. 1.4.3. СНР-93 — ОБЛИЧЧЯМ ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ[5] СНР-93 (як і СНР-53 та СНР-68) — це черговий етап розвитку національного рахівництва. З історичного погляду, як зміст СНР-93, так і робота з її аналізу й перегляду відображають поглиблення досвіду' і спеціальних знань, які лежать в основі СНР, досягнен­ня більшого узгодження між СНР та іншими міжнародними ста­тистичними стандартами, а також зміну напряму досліджень у цій галузі. Протягом 1975—1980 років було проведено кілька регіональ­них нарад з аналізу практики використання СНР-68 у різних країнах. 1979 року Статистична комісія ухвалила рішення про створення відповідної групи експертів та запропонувала розроби­ти конкретні пропозиції щодо необхідних уточнень СНР і приве­дення її у відповідність з новими умовами. На своїх сесіях 1983 і 1985 років Статистична комісія схвалила рекомендації експертної групи, із застереженням щодо важливості збереження спадкоєм­ності, тобто необхідності уникнути серйозної зміни визначень і класифікацій. Пріоритетними були визнані питання, пов'язані з практичним впровадженням СНР в країнах, що розвиваються. Протягом 1982—1985 рр. міжнародні організації, консультанти та національні статистичні установи провели дослідження з тем, що їх було винесено на обговорення. Результати досліджень обговорено на регіональних нарадах за участю представників національних статистичних служб. У порядку підготовки до наступного етапу роботи Міжсекретаріатська робоча група (представники МВФ, Євростату ОЕСР) розробила два документи — про організацію перегляду СНР і про концептуальні основи переглянутої СНР. У 1986-1989 роках групи експертів обговорили широке коло питань: структура СНР, зіставлення цін і кількості, зовнішній сектор, сектор домашніх господарств, державний сектор, рахунки виробництва і таблиці «витрата- випуск», фінансові потоки та ба­ланси активів і пасивів, а також узгодження СНР і БНГ. 1989 ро­ку для розгляду невирішених питань і аналізу проектів розділів переглянутої СНР було створено групу експертів; ця група про­вела шість засідань. У 1990 році було додатково обговорено проекти вже опублі­кованих розділів. В основу обговорення покладено документ, підготовлений Міжсекретаріатською робочою групою. Одним з головних питань був облік екологічних аспектів СНР. 1991 року Статистичній комісії подали попередній проект переглянутої СНР. Процес уточнень і доповнень тривав до літа 1992 р. У жовтні 1992 р. проект було обговорено на міжрегіональному семінарі. 1993 року Статистична комісія одноголосно рекомендувала схва­лити новий проект СНР, а Економічна і Соціальна Рада 00Н за­кликала держави-члени і міжнародні організації до використання цієї системи. Зрозуміло, що дослідження нового проекту триватимуть і далі. Нині вже практично сформовано програму таких досліджень: 1. Розроблення практичних вказівок для чіткого розподілу ко­місійних зборів за фінансове посередництво, які не підлягають прямому вимірюванню щодо конкретних користувачів. Комісія схвалила пропозицію Міжсекретаріатської робочої групи з націо­нальних рахунків про забезпечення гнучкого підходу до застосу­вання цього принципу в окремих країнах або групах країн. 2. Розроблення порядку умовного обчислення плати за оренду будівель, що перебувають у власності та користуванні органів Державного управління і некомерційних організацій, які обслуго­вують домашні господарства. 3.Розмежування виплат, що дають зиск переважно споживачам, і виплат, що дають зиск переважно виробникам. Необхідні дальші дослідження, особливо з урахуванням важливого значенчея Державних субсидій у деяких країнах. 4. Розмежування організованого і неорганізованого секторів економіки. Провідною організацією, що займається розробленням

1.5 НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ УКРАЇНИ ДОСВІД ВПРОВАДЖЕННЯ СНР-93[6]

Україна почала складати основні рахунки СНР, починаючи з 1989р. Щорічно Держкомстат України публікує збірники з національного рахівництва. Перший статистичний збірник «Національні рахунки України за 1989 рік» містив рахунки економічної діяльності в Україні за 1989 р., які мали експериментальний характер. Склад, зміст і коди рахунків, які вміщено в цьому збірнику, подавалися згідно з СНР-93 та врахуванням особливостей націо­нального рахівництва України в перехідний період. Було опублі­ковано зведені (консолідовані) рахунки для економіки України в цілому, рахунки «іншого світу» та рахунки інституційних секто­рів. Рахунки виробництва й утворення доходів деталізовано за галузями. Наведено методологічні пояснення, довідкові та аналі­тичні таблиці, рахунки у порівнянних цінах, перелік змін і допо­внень до показників 1989 р. Номенклатура галузей народного господарства відповідає кла­сифікатору, який діяв у 1992р., за такими винятками: кустарне-ремісниче виробництво промислових товарів ураховано в складі інших галузей сфери матеріального виробництва, домашнє виробництво вина та олії — у складі продукції сільського господарства. Усі розрахунки зроблено на базі офіційної інформації, в де-яких випадках — з використанням експертних оцінок, оскільки бракувало частини даних про зовнішньоекономічну діяльність, взаємовідносини з республіками колишнього СРСР і колишніми загальносоюзними органами управління, діяльність некомерцій- них організацій, окремі форми нагромадження нематеріального основного капіталу тощо. Імпорт та експорт визначено лише що­до товарів за даними міжгалузевого балансу (платіжний баланс за ці роки не складався). Починаючи з періоду інтенсивного нарощування інфляції (з 1991 р.) внесено поправки до розрахунків для усунення інфля­ційного впливу на показники національних рахунків. У другому статистичному збірнику «Національні рахунки України за 1989—1992 роки» наведено основні рахунки економі­чної діяльності в Україні за 1990—1992 рр., а також найважливі­ші показники за 1989 р. У третьому збірнику «Національні рахунки України за 1993 рік» додано дані за 1993 р., а далі Держкомстат України перейшов на щорічний випуск такого збірника. Методологічна робота щодо СНР у Держкомстаті України ве­деться за напрямками освоєння: — оперативних розрахунків; — регіональних розрахунків; — розрахунків показників основних рахунків у постійних цінах; — секторних розрахунків.

1.6. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СНР-93

В системі національних рахунків економічна діяльність розглядається як сукупність операцій з продуктами, доходами та фінансовими інструмен­тами шляхом взаємодії між інституційними одиницями (секторами), або в рамках самих одиниць. Групування інституційних одиниць та операцій у національних ра­хунках покликані висвітлювати стан економіки відповідно до ринкових критеріїв. Розрізняються ринкові товари і послуги, які виробляються для прода­жу за ринковими цінами з метою забезпечення прибутку, та неринкові, що надаються, головним чином, органами державного управління. Операції інституційних одиниць (секторів) розподіляються між ра­хунками по окремих фазах економічної діяльності та напрямках її держав­ного регулювання. Національні рахунки будуються за двосторонньою формою; одержані вартості записуються як ресурси, а сплачені - як використання цих ресурсів. Різниця між вартістю позитивних та від'ємних операцій утворює в поточних рахунках балансуючі статті - величини доходу з певним цільовим призначенням, які можуть прийняти участь у фінансуванні наступної групи витрат і відображаються у ресурсах наступного рахунку. Завдяки такій структурі національні рахунки набувають ланцюгового зв'язку між собою, а їх показники, залежно від завдань аналізу, можуть бути агреговані чи дезагреговані. Деякі рахунки не мають балансуючих статей,саме внаслідок свого змісту; прикладом може бути рахунок товарів і по­слуг, який, крім демонстрації потоків, виконує контрольну функцію щодо операцій секторів. Балансуючі статті розраховуються на валовій та чистій основі, тобто з урахуванням споживання основного капіталу та без нього. II Розділ 2.1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА РАХУНКІВ [7] Рахунок товарів і послуг характеризує ресурси (внутрішнє виробництво та імпорт) і використання (проміжне та кінцеве споживання, капіталоозброєння, експорт) товарів і послуг. Операції з товарами і послугами в момент їх здійснення. В рахунках виробництва, й ресурсах записується вартість наданих послуг. Елементи використання цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет складаються із проміжного кивання (товари і послуги, витрачені на виробництво) та доданої вартості суми первинних доходів, створених в результаті виробництва. З неї починається ресурсна частина рахунку утворення доходу рівні всієї економіки балансуючою статею рахунку виробництва є валовий зовнішній і внутрішній продукт (ВВП), який відрізняється від валової доданої і вартості на величину чистих податків на продукти, тобто податків за ви­ключенням субсидій. Одночасно ВВП вимірює вартість кінцевих товарів і послуг: споживання, нагромадження та сальдо експорту-імпорту. Рахунок утворення доходу. В ресурсах відображається валова додана вартість, виключенням субсидій, отриманих від держави. Балансуюча стаття визначає валовий прибуток; для домашніх госгюдарств він приймає форму змішаного доходу, що поєднує вартість робочої сили та прибуткового продукту. Рахунок розподілу первинного доходу показує, як компоненти валової доданої вартості розподіляються між чинниками праці, капіталу і державою, резидентами та нерезидентами. Оплата праці найманих праців­ників з'являється тут у сумі, яка отримана домашніми господарствами, по­датки на виробництво - як надходження до Державного та місцевих бюджетів, державних цільових фондів. Крім того, в цьому рахунку знахо­дять відображення виплати і одержання доходів від власності на запозичені повироблені та фінансові активи. Балансуюча стаття - валове сальдо пер­винних доходів, що залишаються у кожного з інституційних секторів післяоперацій, пов'язаних з виробництвом; на рівні всієї економіки - це валовий національний доход. Рахунок розподілу первинного доходу АІІосаііоп оіргітагу [8]іпсоте (у фактичних цінах)
19951998199920002001
млрд.крб.млнгри.
Ресурси
Валовий прибуток, змішаний доход204013133528496296961790486
Оплата праці найманих працівників237302749328579027209986741
Податки на виробництво та імпорт133280522695275303170730720
на продукти86080917330240692733825060
інші, пов'язані з виробництвом4719965365346143695660
Субсидії на виробництво та імпорт-293064-2937-4555-3184-3456
на продукти-283460-1705-2092-1530-1360
інші, пов'язані з виробництвом-9604-1232-2463-1654-2096
Доход від власності, одержаний від

інших країн

804

256

341

598

597

Всього5453703102870130847170837205088
Використання
Доход від власності, сплачений іншим
країнам897742346391358954478

Валовий національний доход

5363929

100524

126934

164942

200610

Всього5453703102870130847170837205088
Чистий національний доход436838681243103704134719166307
Рахунок вторинного розподілу доходу охоплює перерозподіл дохо­ду через грошові трансферти. В ресурсній частині перераховуються поточні податки на доходи та. майно, внески на соціальне страхування, соціальні до­помоги, а також інші трансферти, крім натуральних, одержані країною в ці­лому та інституційними секторами. Ці види трансфертів є і в розділі вико­ристання ресурсів, але вже як сплачені. Балансуюча стаття - валовий наяв­ний доход, який призначається для споживання. РАХУНОК ВТОРИННОГО РОЗПОДІЛУ ДОХОДУ (у фактичних цінах)
19951998199920002001
млрд.крб.млнгри.
Ресурси
Валовий національний доход5363929100524126934164942200610
Поточні податки на доходи, майно
тощо, одержані від інших країн20451514514

Інші поточні трансферти, одержані

від інших країн781452875313860998290

Всього

5444119

103414

130073

171086

208914

Використання
У натурі, сплачені іншим країнам34106...
Інші поточні трансферти,передані

іншим країнам

12719

208

234

1102

322

Валовий наявний доход5431400103203129835169878208592
Всього5444119103414130073171086208914
Чистий наявний доход443585783922106605139655174289
Україна у цифрах у 2002 році Рахунок перерозподілу доходу в натурі має на меті одержання альтернативної, скоригованої оцінки наявного доходу для державних закла­дів і некомерційних організацій, що задовольняють потреби населення в то­варах і послугах (освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення тощо), і для домашніх господарств, які одержують ці товари і послуги. Операції по умовному обміну вказаними товарами розглядаються як соціальні трансферти в натуральній формі. Рахунки використання доходу складаються в двох варіантах: щодо наявного та скоригованого наявного доходу, які відповідно утворюють їх ресурсну частину. Перший показує витрати на кінцеве споживання, дру­гий - фактичне кінцеве споживання. Згідно з правилами СНР кінцеве спо­живання можуть мати тільки домашні господарства, сектор цю курсову зробив олексюк володимир і скинув в інтернет загального дер­жавного управління і некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства. На рівні всієї економіки наявний та скоригований наявний доход однакові, так само, як і витрати на кінцеве споживання та фактичне кінцеве споживання. Вони відрізняються тільки при розгляді відповідних секторів. Балансуючою статею обох рахунків є заощадження, яке виступає відправ­ним елементом рахунків нагромадження. Рахунки "іншого світу" показують операції нерезидентів з резидент-ними інституційними одиницями. Вони складаються з позицій зарубіжних країн і, в кінцевому результаті, повинні давати значення чистого кредиту­вання або чистого запозичення протилежне тому, яке визначено в рахунку капіталу національної економіки. Структура рахунків "іншого світу" більш проста, ніж для внутрішніх секторів, зокрема, рахунки розподілу первинно­го доходу та вторинного розподілу доходу об'єднані в один. 2.2. НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ NАТIОNАL АССОUNТ[9] Система національних рахунків (СНР) - це сукупність показників послідовного та взаємопов'язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капі­талу, фінансів. Ця система застосовується в умовах ринкових відносин. Національні рахунки розробляються Державним комітетом статистики згідно з стандартом СНР, прийнятим міжнародними організаціями у 1993 р. Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються в п'ять секторів: - нефінансові корпорації, до них нале­жать інституційні одиниці, які займаються ринковим виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток; - фінансові корпорації - комерційні ін­ституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансово-посередницькій діяльності (бан­ки, страхові компанії та ін.); - сектор загального державного управ­ління, до якого належать органи управління центрального та місцевого рівнів, некомер-ційні бюджетні організації, державні цільові та позабюджетні фонди; - сектор домашніх господарств, що об'єднує фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках як суб'єктів некорпоратив-ної виробничої діяльності; - сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКОДГ), до якого входять інституційні одиниці, створені окремими групами до­машніх господарств для забезпечення їх по­літичних, релігійних і професійних інтере­сів, а також для надання соціально- культур­них послуг (соціально-культурні підрозділи нефінансових корпорацій). У СНР відображається розвиток еконо­міки на різних стадіях процесу відтворення, показується рух товарів і послуг, а також стан виробництва та використання валового внутрішнього продукту (валової доданої вартості). Стадія виробництва характеризується показниками випуску, проміжного спожи­вання, валового внутрішнього продукту (ва­лової доданої вартості). Випуск - це вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць - резидентів у звітному періоді. Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані ін-ституційними одиницями для виробничих потреб. Валова додана вартість (ВДВ) розрахо­вується як різниця між випуском та проміж­ним споживанням. Вона містить у собі пер­винні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. У національних рахунках використовую­ться два рівні показників і два методи оцін­ки. Для економіки в цілому результати вимі­рюються випуском товарів і послуг та вало­вим внутрішнім продуктом у ринкових ці­нах, для секторів і галузей - випуском в ос­новних цінах і валовою доданою вартістю. Валовий внутрішній продукт (ВВП) визначається як сума валових доданих вартостей галузей економіки і податків на продукти за виключенням субсидій на про­дукти. Починаючи з 2001 року розрахунки ВДВ здійснюються за видами економічної діяльності. Податки на продукти включають податки, величина яких безпосередньо зале­жить від кількості чи вартості товарів і пос­луг, вироблених, реалізованих або імпорто­ваних виробничою одиницею - резидентом. Субсидії на продукти - це відшкодуван­ня з державного бюджету підприємствам у порядку державного регулювання цін на сільськогосподарську та іншу продукцію, для покриття поточних збитків підприємств, поліпшення їх фінансового становища шля­хом поповнення оборотних коштів або ком­пенсації окремих витрат. Стадія утворення доходу на рівні ВВП характеризується такими показниками: оп­латою праці найманих працівників, податка­ми та субсидіями на виробництво та імпорт (на рівні ВДВ - іншими податками та субси­діями, пов'язаними з виробництвом) та ва­ловим (чистим) прибутком. Оплата праці найманих працівників -це винагорода в грошовій або натуральній формі, яка має бути виплачена роботодав­цем найманому працівникові за роботу, ви­конану ним у звітному періоді, незалежно від того, є цей працівник резидентом чи не­резидентом. Оплата праці обчислюється на підставі нарахованих сум і містить фактичні та умовні внески на соціальне страхування. Податки на виробництво та імпорт включають податки на продукти та інші по­датки, пов'язані з виробництвом, а субсидії на виробництво та імпорт - субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом. Інші податки, пов'язані з виробницт­вом, включають платежі підприємств і орга­нізацій до Державного та місцевих бюдже­тів, державних цільових та позабюджетних фондів у зв'язку з їбав я в рот цей вуз використанням ресурсів та одержанням дозволів на специфічні види діяльності. До інших субсидій, пов'язаних з ви­робництвом, належать ті, що надаються для здійснення певної економічної та соціальної політики щодо використання ресурсів. Валовий (чистий) прибуток - показник, що характеризує перевищення доходів над витратами, які підприємства мають у резуль­таті Проміжне споживання містить витрати на товари та послуги, які використані ін-ституційними одиницями для виробничих потреб. Валова додана вартість (ВДВ) розрахо­вується як різниця між випуском та проміж­ним споживанням. Вона містить у собі пер­винні доходи, що створюються учасниками виробництва і розподіляються між ними. У національних рахунках використовую­ться два рівні показників і два методи оцін­ки. Для виробництва. Чистий прибуток визнача­ється шляхом виключення з валового прибу­тку споживання основного капіталу. Вставки я зробив щоб ти хоч прочитав(тала) цю курсову. На стадії використання ВВП розрахо­вується як сума кінцевого споживання това­рів і послуг, валового нагромадження, саль­до експорту-імпорту товарів і послуг. Кінцеве споживання товарів і послуг складається з витрат домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрат дер­жавних закладів для задоволення індивіду­альних та колективних потреб суспільства, а також витрат на індивідуальне кінцеве спо­живання некомерційних організацій, що об­слуговують домашні господарства. Валове нагромадження розраховується як сума валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборо­тних коштів та придбання за виключенням вибуття цінностей. Сальдо експорту-імпорту товарів і послуг визначається як різниця між експортом та імпортом товарів і послуг. Таблиця витрати-випуск у цінах спо­живачів складається відповідно до СНР. Вона дає розгорнуту характеристику про­цесів відтворення та взаємовідносин між видами економічної діяльності. Таблиця витрати-випуск використовує ідентичні з системою національних рахунків показни­ки та методологію їх обчислення. У табли­ці розкриті виробничі зв'язки видів еконо­мічної діяльності, вартісний склад валово­го внутрішнього продукту та його викорис­тання на кінцеве споживання та валове на­громадження. Динаміку і обсяги структурних зрушень в економіці регіонів України протягом ос­танніх років характеризує ВДВ, яка є уза­гальнюючим показником економічного і со­ціального розвитку регіону. В основу визна­чення цих обсягів покладено виробничий метод. Валова додана вартість регіону скла­дається із суми валової доданої вартості всіх видів економічної діяльності. 2.2 Приклад національних рахунків України Хочу провести паралель і показати тенденції розвитку України, на базі статистичних таблиць поданих Держкомстатом. Випуск товарів та послуг і валовий внутрішній продукт.
РікФактичні ціниІндекси фізичного обсягу
Випуск товарыв та послуг у ринкових цінахПроміжне спожи-вання

Валовий внутрішній

Продукт

ВВП у розрахунку на одну особуУ відсотках до відповідного періоду попереднього рокуВВП у відсотках до
Випуск товарів та послуг у ринкових цінахВалового внутрішньогопро продуктуВВП у розрахунку на 1 особу19901994

Млрд. Крб

Тис. Крб
19903451781673100.0
19942858702165493312037692318477.577.177.454.4100.0
1995131084807656838545164210579387.687.888.547.887.8
Млн. грнГрн
199618539010387181519159590.890.090.743.079.0
199721671912335493365184298.897.097.841.776.6
1998236304133711102593204097.098.198.840.975.1
19992982231677811304422614100.099.8100.640.874.9
20003997012296311700703436108.9105.9106.743.279.3
20014842202800302041904195110.7109.2111.147.286.6
20025135832930272205564576105.0104.6105.649.490.6
Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту, сформованого за галузями економіки[10] (у фактичних цінах; мли. грн.)
У тому числі
РікВипускПроміжне споживання

Валова

додана вартість

оплата праці найманих працівниківінші податки за виключенням субсидій, пов'язані з виробництвом

валовий прибуток, змішаний

доход

Галузі,1997127213870704014321638367914826
які виробляють товари1998140484966804380423552218018072
19991807971235425725528579-17828854
2000248934171899770353389086642279
у тому числі
промисловість19978559062595229951379021117094
19989556169649259121555413509008
1999128516929943552220080-39615838
2000175532130205453272444677320108
сільське господарство199730032187691126341567966311
199832758208621189642344887174
1999376832301714666390420010562
200054356309152344146501718774
будівництво199796584834482430026731149
199899255054487130192521600
199911335594053953502291864
200014426832960973623622412
Галузі,199777208352544195423753209116110
які надають послуги199880195360174417825755195316470
199995449430825236729259117621932
2000124959559876897238040184929083
Оплата послуг фінансових1997X1030-1030XX-1030
посередників1998X1014-1014XX-1014
1999X1157-1157XX-1157
2000X1745-1745XX-1745
Всього (в основних цінах)19972044211233548106745391577029906
19982206791337118696849307413333528
19992762461677811084655783899849629
200037389322963114426271930271569617
Податки за виключенням199712298X12298X12298X
субсидій на продукти199815625X15625X15625X
199921977X21977X21977X
200025808X25808X25808

X

Валовий внутрішній про­1997XX93365453911806829906
дукт (у ринкових цінах)1998XX102593493071975833528
1999XX130442578382297549629
2000XX170070719302852369617
Статистичний щорічник України за 2001 рік . Виробництво та розподіл валового внутрішнього продукту, сформованого за видами економічної діяльності ОВР [11] (у фактичних цінах; млн. гри.)
У тому числі

інші податки

Валова

РікВипускПроміжне споживаннядодана вартістьоплата праці найманих працівниківза виключенням субсидій,валовий прибуток, змішаний

пов'язані з

доход

виробництвом

Сільське господарство, мислив­200166306368852942158312323567
ство та лісове господарство2002-6600036368296326827522800
ДРбувна пгіомисловіста2001 2002*23411 2494814898 160688513 88805088 5489-707 -8644132 4255
Обробна промисловість2001 2002*172759 183401137167 13852135592 4488020407 247371242 155213943 18591
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води2001 2002*27905 3000116673 1728211232 127194186 488751207041 7712
Будівництво2001 2002*

18339

18652

11048 111467291 75064242 4457

193

-48

2856 3097
Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту Транспорт і зв'язок

2001 2002*

2001 2002*

38989 43051

41295 43739

16580 21290

16708 17886

22409 21761

24587 25853

8942 9942

10325 11189

1488 1026

682 339

11979 10793

13580 14325

Освіта2001 2002*12437 134243533 41428904 92826402 653928 1002474 2643
Охорона здоров'я та соціальна допомога2001 2002*10005 11094

3994

5341

6011

5753

4278 434032 981701 1315
Інші види економічної діяльності2001 2002*49074 5230119738 2173629336 3056516739 18192578 49312019 11880
Оплата послуг фінансових посередників2001 2002*XX2806 3148-2806 -3148XXXX-2806 -3148
Всього (в основних цінах)2001 2002*460520 486611280030 292928180490 19368386440 965993564 282190486 94263

Податки за виключенням

субсидій на продукти

2001 2002*

23700

27249

XX

23700

27249

XX23700 27249XX

Валовий внутрішній продукт

(у ринкових цінах)

2001 2002*XXXX204190 22093286440 9659927264 3007090486 94263
• Попередні дані.

Висновки

У висновку я хотівби продемонструвати від чого ми втекли і чи є перспективи на розвиток з тим що отримали. СHР і БHГ - системи взаємопов'язаних економічних показників, представлені в особливій формі у вигляді таблиць чи рахунків у сполученні і тих і інших. Вони є моделями річного економічного обороту на макрорівні. Сформована на протязі багатьох літ схема БHГ являла собою систему взаємопов'язаних балансових таблиць, кожна з який відбивала окремі, найбільш принципові аспекти економічного процесу з позиції верховенства матеріального виробництва стосовно інших видів діяльності. До них можна віднести: відтворення матеріального продукту - сукупного суспільного продукту і чистого матеріального продукту - національного доходу; відтворення трудових ресурсів, відтворення національного багатства. Принциповими положеннями макростатистичної моделі економіки типу БHГ можна вважати розмежування двох сфер - матеріального виробництва і невиробничої сфери, а усередині матеріального виробництва - розподіл на виробництво засобів виробництва ( 1 підрозділ ) і виробництво предметів споживання ( 2 підрозділ ); розподіл сукупного суспільного продукту : а) по вартості - на перенесену вартість (с) і на знову створену вартість з виділенням необхідного і доданого продукту (v+m); б) по натурально-речовинному складі - на фонд відшкодування (виробниче споживання), фонд споживання ( невиробниче споживання ) і фонд нагромадження. З зазначеними структурними характеристиками зв'язане моделювання пропорцій і взаємозв'язків між складеними елементами сукупного суспільного продукту - по вартості і натурально-речовинному складі, що відбиває механізм простого і розширеного відтворення матеріального продукту. Підхід до моделювання макроекономічних процесів на прикладі балансу народного господарства - типовий приклад високого абстрагування з ігноруванням впливу конкретних форм організії виробництва і розбіжностей в економічній поведінці суб'єктів, що хазяюють. БHГ ж, у силу зазначених причин, був пасивним інструментом навіть у період командно-адміністративної системи керування з її твердою регламентацією діяльності "зверху". Хоча було б неправильно не визнати, що економіко-статистична інформація розкривала, правда в дуже збитковому виді, аспекти відтворення і насамперед найважливіші економічні пропорції в матеріальному виробництві. В умовах переходу до ринкової економіки потрібний перехід на модель обліку, орієнтовану на цю "жахливу" ринкову економіку. В основі побудови такої моделі обліку - системи національних рахунків - лежить концепція "господарського кругообігу". Hаціональне господарство може розглядатися як велика багатомірна система, у якій виділяються об'єктивно існуючі елементи, що відображають різноманіття економічних явищ. Стрижень такої системи — економічний оборот. Він включає основні економічні процеси виробництво, споживання, нагромадження, перерозподіл. Перерозподіл означає передачу (одержання) продукту, послуги, грошей, здійснювану в однобічному порядку, тобто, як говорила Сова – «безвоздмездно». Перехід на СHР погодиться із сучасною методологією комплексного економіко-статистичного аналізу макроекономіки. Мається на увазі органічна сполука економічного і соціального аспектів вивчення виробничого механізму і сполучення статистичних і математико-статистичних методів. Важливою частиною методології комплексного аналізу стала типологія макроекономічних структур. Структура національного господарства розуміється як сукупність стійких зв'язків між суб'єктами, що хазяюють, що забезпечує цілісність, тобто збереження основних властивостей об'єкта вивчення при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Концепція СHР, у відмінності від БHГ, розглядає економіку як єдине ціле, без проведення принципових розходжень між виробництвом матеріальних благ і діяльністю по наданню послуг. Це дозволяє дати оцінку результатам і факторам, що обумовили ці результати, потокам продукції, послуг, доходам і витратам між усіма суб'єктами, що хазяюють, у рамках однозначно трактованої і несуперечливої моделі відтворення економіки. Між СHР і БHГ існує багато загального і у підходах до оцінки показників ( у поточних і постійних цінах ), у трактуванні діяльності підсобних господарств населення, у методах оцінки продукції, що не приймає товарно-грошової форми. Таким чином, незважаючи на те, що СHР і БHГ - суть альтернативні системи обліку і макроекономічних показників, у методичному плані, побудова "перехідних ключів" між ними реально.

Використана література

1. Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна — К.: КНЕУ, 2001 — 336 с. 2. Рябушкин Б.Т.,. Хоменко Т.А, "Система национальных счетов" Москва, 1995 г.—198 с. 3. Финансы и статистика, Москва, 1993 г.—268 с. 4. Статистичний щорічник України 2000 / Державний комітет статистики України. — К.: Техніка, 2001 —598 с. 5. Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є. Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М.Гейця. — К.: Вища школа. , 2003. — 591 с.: іл. 6. Статистичний щорічник України: За редакцією О.Г, Осауленко/ Державний комітет статистики України —К.: Консультант, 2003.—663 с. 7. Панасюк Б.Литвинов В. система национальних счетов как модель экономического оборота // Экономика Украины.—1993.—№1— С.18—36. 8. Савченко А. Г. Макроекономіка політика : Навчальний посібник — .:КНЕУ, 2001.—166 с.
[1] Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна — К.: КНЕУ, 2001 — 336 с. (ст. 7) [2] Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна — К.: КНЕУ, 2001 — 336 с. (ст. 8) [3] Панасюк Б.Литвинов В. система национальних счетов как модель экономического оборота // Экономика Украины.—1993.—№1— С.18—36 (ст. 51) [4] Панасюк Б.Литвинов В. система национальних счетов как модель экономического оборота // Экономика Украины.—1993.—№1— С.18—36 (ст. 56) [5] Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна — К.: КНЕУ, 2001 — 336 с. [6] Перехідна економіка: Підручник / В.М. Геєць, Є. Г. Панченко, Е.М. Лібанова та ін.; За ред. В.М.Гейця.— К.: Вища школа. , 2003. — 591 с.: іл. (ст. 69) [7] Статистичний щорічник України 2000 / Державний комітет статистики України. — К.: Техніка, 2001 —598 с. [8] Статистичний щорічник України: За редакцією О.Г, Осауленко/ Державний комітет статистики України —К.: Консультант, 2003.—663 с. (ст. 33) [9] Статистичний щорічник України 2000 / Державний комітет статистики України. — К.: Техніка, 2001 —598 с. [10] Статистичний щорічник України 2000 / Державний комітет статистики України. — К.: Техніка, 2001 —598 с. [11] Статистичний щорічник України 2000 / Державний комітет статистики України. — К.: Техніка, 2001 —598 с. (ст. 58)