Каталог :: Педагогика

Курсовая: Дослідження вікових особливостей пам'яті учнів молодшого шкільного віку

Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка
            КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ            
     ДОСЛІДЖЕННЯ ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ'ЯТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ     
                                Виконала:                                
студентка 52 групи
факультету підготовки вчителів початкових класів
Павленко Раїса Миколаївна
     Науковий керівник:
Завідувач кафедри загальної і вікової психології
кандидат психологічних наук, доцент
     Дмитрієва Світлана Михайлівна
                              Житомир - 2001                              
Зміст
     

Вступ 3

Розділ І. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психологічній літературі. 1.1. Проблема вікових особливостей пам‘яті учнів початкових класів у наукових джерелах. 5 1.2. Методи діагностики пам‘яті. 10 Розділ ІІ. Методичні засади дослідження. 2.1. Методологічні засади експериментального дослідження опосередкованого та короткочасного запам‘ятання. 11 2.2. Методи, методики і процедури дослідження. 11 Розділ ІІІ. Результати психодіагностичного дослідження вікових особливостей пам‘яті молодших школярів. 3.1. Результати дослідження опосередкованої пам‘яті учнів початкових класів. 14 3.2. Результати дослідження короткочасної пам‘яті учнів початкових класів. 16 Підсумок 20 Список використаних джерел 22 Додатки 23 Вступ Актуальність дослідження. Вибрана дана тема, тому що слід приділити необхідну увагу розвитку пам‘яті учнів молодшого шкільного віку. Багато відомих психологів займалися даною темою вивчаючи пам‘ять. Проблемами пам‘яті займалися нейрофізіологи та біохіміки, медики та зоологи. Питаннями: "Що таке пам‘ять?", "Як вона діє?", "Як її покращити?" – людство займалось давно. Вже в Древній Греції була розроблена мнемонологічна система. З древніх часів до нас надійшли поради щодо покращення пам‘яті. А.О. Смирнова, З.М. Істоміна, М.М. Шардакова, О. М. Леонтєва, П.І. Зінченко у своїх працях говорили, що запам‘ятовування не є відбитком предмета [3;42]. В.І. Самофанова, З.М. Істоміна, П.П. Пальцева, С.Г. Бархотова показали, що є певні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам‘ятовування [2;114]. За даними С. Г. Бархатової міцність запам‘ятовування зростає в період від 2 -го до 5 го класу. За А .Біне, А.А. Смірновим, Є.Мейманом, О.П. Нечаєвим змістова пам‘ять має великі переваги порівняно з механічною. Мене зацікавили такі аспекти вивчення даної теми, як опосередкована та короткочасна пам‘ять учнів молодшого шкільного віку. Так як ці процеси пам‘яті широко вивчено, але з більш старшими дослідженими. Об‘єкт процес розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці. Предмет особливості короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів молодших класів. Мета. Проводячи методики для дослідження особливостей короткочасної та опосередкованої пам’яті у різних вікових групах молодших школярів (2 – 4 класи) порівняти їх результативність та зробити висновки. Виявити порушення пам’яті у її прийомах та функціях (якщо можливо, надати консультативну допомогу і зробити висновки щодо цього). Дослідити зорову, слухову, словесно логічну, емоційну та інші види пам’яті та запам’ятовування (зосереджуючи увагу на різні вікові групи молодших школярів, тобто з 2 по 4 класи). Розглянути в загальному форми і процеси пам’яті людини (короткочасну та довготривалу пам’ять; запам’ятовування, збереження і відтворення). Гіпотезаприпускаю, що результати дослідження короткочасної та опосередкованої пам‘яті матимуть середній рівень розвитку пам‘яті навіть у порівнянні між 2, 3 і 4 класами.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати наукову літературу з питань розвитку пам‘яті в молодшому віці. 2. Вивчити види, типи, форми та процеси пам‘яті. 3. Вивчити вплив пам‘яті на учнів 2-4 класів у навчальній діяльності. 4. Вивчити опосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів.

Наукова новизна.

Вперше на матеріалі уроків математики та української мови у 2-4 класах було досліджено особливості функціонування опосередкованої та короткочасної пам‘яті. Практичне значення. Отримані в результаті курсової роботи дані щодо особливостей опосередкованої та короткочасної пам‘яті учнів молодших класів дозволять оптимізувати вивчення учнями деяких тем на уроках математики та української мови. Розділ І. Проблема вікових особливостей пам‘яті молодших школярів у психологічній літературі. 1.1. Проблема вікових особливостей пам‘яті учнів початкових класів у наукових джерелах. Відображення людиною раніш сприйнятого шляхом його зберігання і дальшого відтворення є функцією пам’яті. Сучасні дослідження в галузі фізіології пам’яті показали, що механізми її дуже складні. Запам'ятання, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини – пластичністю, що зв’язано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук рибонуклеїнової кислоти (РНК). Роль асоціацій у діяльності пам’яті показав ще старогрецький філософ Арістотель, хоч під цим він розумів зв’язки, що їх суб’єктивно встановлює сама людина. Тобто такі, які вона вносить у навколишній світ, а не ті, що відображають суб’єктивні відношення між явищами. Характеризуючи пам’ять вчені виділяють види, типи, форми, процеси пам’яті. Розглядаючи їх ширше можна визначити і підтипи, підвиди пам’яті. Це взагалі досить непростий психічний процес. Відповідно до того змісту, який зберігає людина, розрізняють рухову, емоційну, змістовну пам’яті. Також залежно від особливостей зв’язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу, розрізняють так звану механічну, логічну пам’ять. Залежно від аналізатора, за допомогою якого щось сприймається є зорова, слухова і рухова пам’ять. Охарактеризуємо пам’ять за її видами. Два найголовніших види пам’яті – образна (сенсорна, перцептивна) та словесно логічна пам’ять. Третій вид – емоціональна пам’ять, та четвертий – рухова. Образна пам’ять – це пам’ять на образи. Вона характерна для художників, архітекторів, письменників. Словесно логічна пам’ять – це пам’ять на думки, на хід розмірковувань, на значення слів, висловлювань. Вона переважає у науковців і вчених. Під емоціональною пам’яттю розуміють пам’ять на почуття, переживання, та різні емоції. Вперше її ввів у психологію П. Станіславський. [3;68] Рухова ж пам’ять – це відповідно пам’ять рухи, яка генетично виникає найпершою. Вона переважає у людей, які займаються спортом, танцями. Залежно від протікання процесу пам’яті вона є мимовільна та довільна. За тривалістю закріплення і зберігання виділяють короткочасну, довготривалу та оперативну. Зі слів психолога П. П. Блонського процеси пам’яті подібні містку, перекинутому від порівняно простих психічних процесів (зір, слух...) до складних функцій мовлення, мислення, волі.[3;26] Робота пам’яті людини залежить від характеру людини і від складених звичок, і від засвоєних нею способів роботи над собою. У психології виділяють такі процеси пам’яті: запам’ятання, збереження, відтворення та забування. Запам’ятання – це процес самого “народження”, відбивання згадувань. Або, як кажуть фізіологи, “виникнення слідів пам’яті” в мозку людини. Процес збереження не досить вивчений, недосягнутий на сьогодні – процес збереження сліду. Наш сон – одна із форм цього процесу пам’ яті. Якщо ми щось пригадуємо, згадуємо, впізнаємо, то це працює на процес пам’яті – відтворення. Усі ці процеси відносяться до будь-якого виду пам’яті, до будь-якої форми. Запам’ятання проходить ціле направлено, але може йти і саме по собі. Збереження проходить під час сну уночі, а під час неспання не бере ніякої участі у нашому особистому я. Цей процес має такі форми: пізнавальна, згадування, пригадування, спогади. Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. Під впливом навчання в неї формується логічна пам’ять. Дослівність запам’ятання, що спостерігається в дітей цього віку зумовлюється не віковими особливостями, а рядом факторів їх життєвого досвіду. Позитивне в дослідженні запам’ятання – важливий засіб нагромадження словникового запасу і культури дитячого мовлення, розвитку довільної пам’яті. У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучування і відтворювання. Зростає продуктивність запам’ятання. У цьому віці продуктивність запам’ятовування підвищується – конкретного матеріалу на 28%, абстрактного – на 68%, емоційного – на 55%. [8;54] Ефективність запам’ятовування матеріалу зростає за рахунок оволодіння учнями досконалішими мнемічними прийомами. Порівняно менше зростає продуктивність запам’ятання конкретного матеріалу, його зображення. Інтенсивність розвиває точність запам’ятовування тексту. Розвиток пам’яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно – логічної пам’яті. При вмілому керуванні учні можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні пункти, головні думки, пов’язувати їх між собою і завдяки цьому успішно їх запам’ятовувати. У молодшому шкільному віці відбувається інтенсивний розвиток довільної пам’яті, довільне запам’ятовування, відтворення. Розвиток довільної пам’яті не означає послаблення мимовільних видів запам’ятовування. Вони відіграють важливу роль у збагаченні досвіду молодших школярів. У дітей довільне запам’ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам’ятовуваний матеріал стає змістом їх активної діяльності, хоч ця діяльність і не має спеціального мнемічного спрямування. Дослідження С. Г. Бархатової, П. П. Пальцевої, В. І. Самохванової, З. М. Істоміної показують, що є певні але дуже варіативні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам’ятовування та їх зміною на різних вікових ступенях розвитку дітей. [8;63] Спеціальні вивчення міцності і швидкості запам’ятання показують, що в цілому за цими показниками пам’ять школярів поліпшується з віком. Проте за даними Є. Меймана, здатність до заучування з віком зростає, а міцність запам’ятання спадає. За даними С. Г. Бархатової міцність запам’ятання зростає в період від 2 до 5 класу. [8;67] У молодшому шкільному віці істотні якісні зміни відбуваються в тому що і як зберігає пам’ять. Переважання в навчальному матеріалі словесного змісту починає швидко розвиватися в них уміння запам’ятовувати словесний, часто абстрактний матеріал. Переважання запам’ятання наочного матеріалу зберігається протягом усього періоду початкового навчання. Найбільш різко зростає можливість запам’ятання словесного матеріалу внаслідок застосування спеціальних мнемічних прийомів. Найменш різко зростає продуктивність пам’яті при запам’ятанні конкретних предметів і їх зображення. Змістова пам’ять має великі переваги порівняно з механічною і виявляється в особливостях відтворення засвоєного матеріалу (А. Біне, Е. Мейман, А. А. Смирнов, О. П. Нечаєв та інші). [2;102] Ці особливості зводяться до таких: 1) діти змінюють малознайомі важкі слова або поняття більш звичними (будова – будинок, огорожа – тин); 2) пропускають деякі деталі, подробиці, передають основне; 3) можуть змінити порядок викладу, послідовність окремих епізодів, не порушуючи логіки; 4) доповнюють сприйнятий текст від себе рядом подробиць і деталями, які прикрашають відтворюване; 5) можуть узагальнено викладати факти, подробиці, характеристики, доповнюючи власним міркуванням, оцінками. Змістове запам’ятання підвищує процес пам’яті. Час збереження матеріалу подовжується, тобто міцність пам’яті підвищується. Змістова обробка сприйнятого матеріалу істотно змінює й хід процесу забування. Якщо матеріал заучується але не осмислюється, він швидко забувається, і до кінця латентного періоду учень зберігає в пам’яті лише безладні клапті сприйнятого тексту. Перехід до змістової пам’яті здійснюється в процесі загального розумового розвитку школяра. Зберігається в пам’яті такий конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність, яка є необхідною для розуміння того що запам’ятовується. Абстрактний матеріал дає краще запам’ятовувати загальний ряд факторів (наприклад взаємозв’язки між окремими географічними явищами). Конкретно – образний характер пам’яті молодших школярів виявляється в тому, що діти вирішують з такими складними завданнями як співвідношення, ділення тексту на частини, якщо при цьому є опора на наочність . Щодо довільного та мимовільного запам’ятання в учнів молодшого шкільного віку, то мимовільне запам’ятання, яке здійснюється в активній розумовій діяльності дітей, продуктивніше, ніж довільне запам’ятання, що відбувається в звичайних умовах і не має мнемічної спрямованості. Деякі психологи вважають, що у дітей молодшого шкільного віку на першому місці стоїть механічне запам’ятання. С. Мейман вважає, що логічна пам’ять починає переважати тільки в 13 – 14 років. В. Штерн думав, що розуміння слів для дітей не має великого значення.[1;96] Відтворення представляє труднощі у зв’язку з тим, що воно потребує уміння ставити – ціль, активізувати мислення, яким молодші школярі починають користуватися при заучуванні. З віком діти при відтворені підсилюють мислительну обробку в плані систематизації та узагальнення. В результаті вони відтворюють навчальний матеріал більш вільно та зв’язно. Процес забування залежить від того як діти запам’ятовують, які прийоми використовують. 1.2. Методи діагностики пам‘яті. Досліджуючи опосередковану та короткочасну пам’ять учнів молодшого шкільного віку проводились такі методики як “Піктограма“, “Асоціації“ (для дослідження опосередкованої пам’яті), “Запам’ятання геометричних фігур“, “Запам’ятання слів“ та “Запам’ятання чисел“ (для дослідження короткочасної зорової пам’яті). Методика "Піктограма" була розроблена радянським психологом А.Р. Лурією у 30 х роках 20го століття. Цю методику мною було взято із джерела №7. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запам‘ятання та його продуктивності. Слідуюча методика "Асоціації" була розроблена мною на снові подібної методики яка розроблена у джерелі №7. Її суть у тому, що до кожного із 15 слів слід підібрати якусь із сорока карточок де зображено предмети. Методики "Запам‘ятання слів" та "Запам‘ятання геометричних фігур" були розроблені мною для дослідження короткочасної зорової пам‘яті. Їх суть у тому, що відразу після пред‘явлення дев‘яти геометричних фігур на окремих карточках та десяти слів також на окремих картках, діти відтворюють те, що запам‘ятали. Методика "Запам‘ятання чисел" вибрана із джерела №5. Тут на таблиці запропоновано 12 чисел, на запам‘ятовування яких дається 30 секунд. Розділ ІІ. Методичні засади дослідження. 2.1. Методологічні засади експериментального дослідження опосередкованого та короткочасного запам‘ятання. Дані методики дослідження, тобто "Піктограма", "Асоціації", "Запам‘ятання слів", "Запам‘ятання геометричних фігур" та "Запам‘ятання чисел" широко використовуються психологами на практиці при дослідженні пам‘яті. І тому досліджуючи короткочасне та опосередковане запам‘ятання учня 2-4 класів я вибрала саме ці методики. Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, які види чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. А таж використовують дані методики для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного. "Піктограми" у своїй психологічній практиці застосував А.Р. Лурія. 2.2. Методи, методики і процедури дослідження.

Методика №1

"Піктограма"

Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності. Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір. Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“. Для запам’ятання було дано такі слова: велике свято; тяжка робота; смачна вечеря; хвороба; печаль; щастя; розлука; дружба; ворожість; подвиг; перемога. Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки. Проводилася методика на уроці читання (2-В клас) та української мови (4-В клас).

Методика №2

"Асоціації"

Мета: Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення. Необхідний матеріал: Набори з 30ти карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу. Хід проведення: Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. На столі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати”. Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку. Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки. На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка. Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка . Дослідження проводилось у 3-А класі на уроці української мови.

Методика №3

"Запам‘ятання геометричних фігур"

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті. Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур. Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”. Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами: Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.

Методика №4

"Запам‘ятання слів"

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті. Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами. Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Зараз я вам буду показувати слова і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”. Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.

Методика №5

"Запам‘ятання чисел"

Мета: Дослідження короткочасної зорової пам’яті. Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел. Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх запам‘ятати і після демонстрації записати”. Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики. Розділ ІІІ. Результати психодіагностичного дослідження вікових особливостей пам‘яті молодших школярів. 3.1. Результати дослідження опосередкованої пам‘яті учнів початкових класів. За методикою "Піктограма" досліджувались класи учнів – 2-В (25 учнів) та 4-В (26 учнів). Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють зв’язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками. У малюнках часто зображаються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої пам’яті. Результати подано в таблиці 1: Таблиця 1
№ п/пКількість відтворених слів№ п/пКількість відтворених слів№ п/пКількість відтворених слів
1.311.621.-
2.-12.222.8
3.213.323.-
4.-14.324.7
5.-15.-25.8
6.616.-
7.-17.3
№ п/пКількість відтворених слів№ п/пКількість відтворених слів№ п/пКількість відтворених слів
8.118.5
9.619.3
10.1020.6
В учнів 4 – го класу також високо розвинене конкретно–образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування. Кількість відтворених слів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2. Таблиця 2
№ п/пКількість відтворених слів№ п/пКількість відтворених слів
1.1113.10
2.914.11
3.415.7
4.916.11
5.1117.10
6.1118.10
7.1119.9
8.520.10
9.-21.10
10.1022.7
11.1123.11
12.1124.10
Методика “Асоціація” була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів). В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин. Таблиця 3
№ п/пКількість підібраних карточокКількість відтворених слів№ п/пКількість підібраних карточокКількість відтворених слів
1.1279.109
2.14910.116
3.111111.87
4.15912.127
5.101013.157
6.10814.147
7.12615.77
8.14916.66
З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти. Отже, опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень. Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередковане запам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв‘язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів висока комунікабельність. 3.2. Результати дослідження короткочасної пам‘яті учнів початкових класів. При дослідженні короткочасної пам’яті використано методику “Запам’ятання геометричних фігур”, а також методику “Запам’ятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 – “В” класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі (24 учні). З проведеної методики у 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричних фігур” складено протокол.(Додаток №1). Потім було визначено продуктивність пам’яті (В) та об’єм корткочасної пам’яті (А) за такими формулами: (Додаток №2) Аналогічно було складено протокол по методиці "Запам‘ятання геометричних фігур" (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’яті та об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами. (Додаток №5). Інтерпритуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. В час при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів. З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивність короткочасної пам’яті займає в середньому 66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть на середньому рівні. З цих двох класів ні один учень не відтворив усі дев’ять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур – 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених – 9. Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3– “В” класу вищі показники розвитку короткочасної пам’яті ніж в учнів 3 – “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класу короткочасна пам’ять має 66,6% в середньому, а в 3 – “Б” класі – 55,5 %. Провівши методику "Запам‘ятання слів" можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і в першому дослідженні даного виду пам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. При відтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24 учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6). Досліджуючи короткочасну пам'ять було також проведено методику “Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні). Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4. Таблиця №4:
№ п/пПравильно відтвореніНеправильно відтворені
1.60
2.44
3.20
4.52
5.53
6.62
7.60
8.53
9.42
1050
11.42
12.50
13.32
14.51
15.54
16.71
17.52
18.31
19.40
20.52
21.51
22.24
23.54
24.33
Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише один учень відтворив правильно 7 чисел. Більшість учнів відтворило числа не правильно, або не всі. Чотири учні з класу відтворили числа правильно, але їх кількість не перевищує 6 одиниць матеріалу. Підсумок У курсовій роботі було проаналізовано наукову літературу з питань розвитку пам‘яті у молодшому шкільному віці. Також коротко розглянуто види, типи, форми та процеси пам‘яті. Визначено вплив пам‘яті на учнів в процесі навчання. І за допомогою методик вивчено опосередковану та короткочасну пам‘ять учнів 2-4 класів. Тобто, поставлені завдання курсової роботи виконані. Гіпотеза поставлена мною підтвердилася – результати дослідження мають середній рівень розвитку короткочасної та опосередкованої пам‘яті учнів 2-4 класів. У дітей молодшого шкільного віку краще запам’ятовується при наочності. Продуктивність запам’ятовування при цьому вища ніж словниковий матеріал. Краще запам’ятовується слова, які позначають предмет ніж абстрактність. Відомо, що у дітей до вступу в школу переважає механічне запам’ятання. Легше зберігається в пам’яті учнів конкретний матеріал, який закріплюється в пам’яті з опорою на наочність. У учнів молодшого шкільного віку мимовільне запам’ятання продуктивніше довільного. Міцність пам’яті підвищується. У дітей цього віку потрібно розвивати усі види пам’яті – образну, словесно-логічну, короткочасну, довготривалу і оперативну. І, як було вже сказано вище, потрібно звертати увагу на розвиток вміння керувати процесами пам’яті. На мою думку слід більше використовувати вправи, які б розвивали психічні процеси у дітей – пам’ять і мислення. Проінтерпретувавши усі методики можна зробити такі висновки. За методикою “Піктограма“, яка проводилась у 2-му і 4-му класі і яка досліджує опосередковану пам’ять, видно, що у обох класах учні мають середні результати. Але у учнів 4-го класу вищі середніх. Методика “Асоціації” проводилась в 3-му класі, дає змогу показати, що не всі учні змогли відтворити усі слова до яких підбирали карточки. При дослідженні короткочасної пам’яті використовувались методики – “Запам’ятання геометричних фігур“, “Запам’ятання чисел“. З цих методик видно, що в учнів молодших класів короткочасна пам’ять у більшості займає середній рівень розвитку. Дані методики доцільно використовувати на уроках. Наприклад, методики дослідження опосередкованого запам‘ятання можна застосовувати на уроках читання і української мови. вони добре розвивають види пам‘яті та логічне і абстрактне мислення. А методики дослідження короткочасної пам‘яті можна використовувати на уроках: по-перше математики, по-друге української мови або читання. Вони також мають не абиякий вплив на психічні процеси учнів молодшого шкільного віку.

Список використаних джерел.

1. Возрастная и педагогическая психология: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по спец. № 2121 “Педагогика и методика начального обучения.”/ М.В.Матюхин, Т.С. Михальчик, Н.Ф. Пронина и др. Под ред. М.В. Гамезо и др. – М.: Просвещение 1984 г.-256 с. 2. Г.О. Люблінська “Дитяча психологія“ видавниче об’єднання “Вища школа“ головне видавництво. К.-1974 р. -354 с. 3. Жариков Е.С., Крушельницкий Е.Л. “Для тебя и отебе”: Книга для учащихся.- М.: Просвещение 1991 г.- 223 с. 4. Немов Р.С. Психология: Учебник для студентов высших учебных заведений: В 3 кн. Кн.3: ПД (полное) Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 3е изд.- М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС. 1998 г.- 632 с. 5. О.О. Барташніков, І.А. Барташнікова. Розвиток сенсорних здібностей і пам’яті у дітей 5–7 років. Тернопіль “Богдан”, 1998 р.- 72 с. 6. Практические задания по психологии. Учебное пособие для студентов педагогических институтов. Под редакцией професора А.В. Петровского. М.: “Просвещение“ 1972 г.- 167 с. 7. Практическая психология в тестах, или Как научится понимать себя и других. – М.: АСТ- ПРЕСС. 2000 г. – 376 с. : ил. (“Педагогика, психология, медицина“). 8. Педагогічна бібліотека. Вікова психологія. За редакцією дійсного члена АПН СРСР Г.С. Костюка. Видавництво Радянська школа. Київ 1976 р. – 268 с. 9. Иппалитов Ф.В. Память школьника. - М.: “Знание” 1978 г. – 48 с.

Додатки

Додаток №1. "Запам‘ятання геометричних фігур"

№ п/пЧас відтворення в секундахПоправка на часЯкість відтворення
1.1005
2.4+14
3.706
4.4+16
5.1306
6.905
7.1406
8.1906
9.2006
10.30-16
11.2206
12.31-17
13.2505
14.28-16
15.1604
16.36-26
17.41-26
18.1906
19.40-27
20.1207
21.31-14
22.27-14

Додаток №2. "Запам‘ятання геометричних фігур"

№ п/пВА
1.55,565,5
2.44,448,4
3.66,673,6
4.66,670,6
5.66,679,6
6.55,564,5
7.66,680,6
8.66,685,6
9.66,686,6
10.66,696,6
11.66,688,6
12.77,7108,7
13.55,580,5
14.66,694,6
15.44,460,4
16.66,6102,6
17.66,6107,6
18.66,685,6
19.77,7117,7
20.77,789,7
21.44,475,4
22.44,471,4

Додаток №3. "Запам‘ятання слів"

№ п/пЧас відтворення в секундахПоправка на часЯкість відтворення
1.22-27
2.29-25
3.19-26
4.26-27
5.20-25
6.1006
7.14-17
8.19-27
9.33-26
10.38-29
11.16-16
12.21-26
13.35-26
14.29-28
15.40-27
16.22-28
17.29-27
18.24-26
19.36-27
20.16-16
21.33-28
22.39-28

Додаток №4. "Запам‘ятання геометричних фігур"

№ п/пЧас відтворення в секундахПоправка на часЯкість відтворення
1.2005
2.33-15
3.1504
4.26-15
5.1204
6.905
7.1104
8.2204
9.30-15
10.1006
11.29-25
12.35-15
13.40-26
14.30-16
15.2005
16.35-15
17.30-16
18.1906
19.1403
20.5+12
21.22-13
22.36-25
23.1104
24.1305

Додаток №5. "Запам‘ятання геометричних фігур"

№ п/пВА
1.55,575,5
2.55,588,5
3.44,459,4
4.55,581,5
5.44,456,4
6.55,564,5
7.44,455,4
8.44,466,4
9.55,580,4
10.66,670,6
11.55,584,5
12.55,590,5
13.66,6106,6
14.66,696,6
15.55,575,5
16.55,590,5
17.66,696,6
18.66,685,6
19.33,347,3
20.22,227,2
21.33,355,3
22.55,591,5
23.44,455,4
24.55,568,5

Додаток №6. "Запам‘ятання слів"

№ п/пЧас відтворення в секундахПоправка на часЯкість відтворення
1.25-26
2.45-29
3.30-27
4.20-27
5.16-15
6.34-27
7.1204
8.1004
9.30-26
10.15-16
11.19-25
12.1006
13.36-27
14.14-16
15.1005
16.22-26
17.15-15
18.1006
19.38-25
20.20-24
21.1204
22.30-27
23.1004
24.603