Каталог :: Программирование и комп-ры

Курсовая: Робота з формулами в Microsoft Word

                                   План                                   
1.   Вступ (загальні відомості про текстовий редактор Word)
2.   Робота з формулами
2.1.      Підготовка документу до роботи.
2.2.      Вставка об’єктів.
2.3.      Створення формул.
2.4.      Редагування формул.
2.5.      Форматування формул.
3.   Висновки.
4.   Використана література.
     Загальні відомості про текстовий редактор Word
1.    Призначення текстового редактору Word
Текстовий редактор Word призначений для вводу, редагування, верстки й друку
документів різного степеню складності. Word забезпечує наступні функції
редагування текстів:
·        Ввід, перегляд та корегування текстів;
·        Перевірку правопису;
·        Маніпулювання фрагментами тексту;
·        Використання різних видів шрифту;
·        Автоматичну верстку абзаців та сторінок тексту з урахуванням заданих
користувачем параметрів;
·        Використання в документі рисунків, діаграм, формул, таблиць та інших
об’єктів;
·        Автоматичне створення заголовку документа;
·        Одночасне редагування декількох документів.
Є й інші можливості.
     
     
Псевдо кнопка „Пуск”
                                                             Microsoft Word
                                     Рис. 1                                     
     
2.    Виклик Word
Для того, щоб викликати Word необхідно активізувати іконку (піктограму) на
робочому столі Windows (рис. 1), двічі натиснувши лівою клавішею миші на
піктограмі Microsoft Word або натиснувши також лівою клавішею миші на псевдо
кнопку <Пуск> (внизу робочого стола зліва), після на псевдо кнопку
<Программы>, а після псевдо кнопку <Microcoft Word>.
Для продовження роботи з раніше створеним файлом, що містить документ Word,
можна викликати текстовий редактор із Диспетчера файлів шляхом подвійного
натискання лівої клавіші миші на імені файлу, що містить потрібний документ.
3.    Вікно Word.
Перша строка вікна Word (рис. 2) містить назву програми та ім’я документу, з
яким ви працюєте на даний момент. В даному випадку цей файл називається
metword.
В другій строчці знаходиться меню, яке містить програми.
Далі йдуть три строки панелі інструментів, в яких розміщено кнопки швидкого
доступу до команд, які найчастіше використовуються.
Наступна строка називається лінійкою. Вона використовується при форматуванні
абзаців та таблиць.
В усій іншій частині вікна (крім нижньої строки) відображується фрагмент
документу, що редагується. Горизонтальна риска відмічає кінець документу.
Блимаюча вертикальна риска – курсор – показує місце, де будуть з’являтися
введені користувачем команди.
Нижня строка називається інформаційною (або статус строкою). В ній
відображується інформація про стан текстового редактора на даний момент. Як
правило, перші чотири числа означають номер сторінки в розділі, номер
розділу, номер сторінки в документі і скільки всього сторінок.
З правого боку вікно Word обмежено вертикальною доріжкою прокрутки,
призначену для переміщенню по документу.
В процесі роботи Word вигляд його вікна може змінюватись.
4.    Завершення роботи з Word
Для завершення роботи Wordвиконайте наступні дії:
·        Натисніть на меню <Файл>;
·        Виберіть пункт <Выход> із меню;
Якщо змінений документ не записаний до файлу, Word попросить записати його
або підтвердити необхідність виходу без запису.
     
Назва документу
Развернуть
Закрыть
                                                                                
Свернуть
     
                                     Рис. 2                                     
5.    Документ Word
Під поняттям „Документ Word” розуміють:
·        Текст;
·        Елементи оформлення (рисунки, формули, таблиці та інші);
·        Службову інформацію відносно зовнішнього вигляду, розміщення тексту
та елементів оформлення.
Документ складається з одного чи декількох розділів, для кожного з котрих
встановлені:
·        Розмір листка;
·        Поля;
·        Колонтитули – написи, що повторюються на кожній сторінці розділу та
розміщені на верхньому або нижньому полі;
·        Спосіб нумерації сторінок.
Основною одиницею тексту в Word є абзац. Абзац характеризується стилем
абзаців. Стилі абзаців мають назви. Для кожного стилю абзаців визначені:
·        Міжстроковий інтервал;
·        Границі абзацу й абзацний відступ;
·        Спосіб вирівнювання тексту;
·        Позиції табуляції;
·        Обрамлення та фон абзацу;
·        Особливості розміщення абзацу на сторінці;
·        Зовнішній вигляд символів.
Якщо до стилю абзаців вносяться зміни, то переформатовуються всі абзаци,
оформлені за даним стилем.
Перелічені параметри можуть бути встановлені для окремого абзацу без внесення
змін в стиль, та робити цього не рекомендується.
Символи тексту характеризуються стилем символу. Якщо користувач не вказав
інший стиль, наново введеним символам присвоюється стиль „Шрифт абзаца по
умолчанию”,що забезпечує зовнішній вигляд символів, передбачений в даному
стилі абзацу. Стиль символу включає все, що визначає зовнішній вигляд:
·        Найменування шрифту;
·        Розмір;
·        Положення відносно лінії набору;
·        Жирність, нахил, підкреслювання;
·        Відстань між символами;
·        Колір.
Хоча для будь-якої послідовності символів може бути визначений кожен з цих
параметрів незалежно від стилю, робити це небажано.
6.    Довідкова система Word
Текстовий редактор Word має довідкову систему, що дозволяє більш детально
ознайомитися з правилами роботи в конкретній ситуації. Для відкриття меню
довідкової системи натисніть клавішею миші на кнопку зі знаком питання ?
(вона знаходиться в загальному меню справа). Її використання не відрізняється
від порядку роботи з довідковими системами інших програм для Windows, за
виключенням наступних особливостей:
·        Звертання до потрібного розділу довідника може призвести до появи
окремого вікна Процедуры. Порядок роботи в цьому вікні аналогічний
використанню вікна довідника, але відсутні можливості створення закладки та
використання буферу обміну;
·        Довідкова система доповнена алфавітним вказівником основних поняттів,
термінів та можливостей Word. Досить часто виходить, що потрібна підказка
скоріше за все може бути знайдена через вказівник, оскільки незрозуміло, в якій
рубриці довідника її шукати. Для того, щоб звернутися до вказівника, треба
натиснути псевдо кнопку <Указатель> ? (іконка питання в кінці
меню) в вікні довідника. Щоб отримати підказку по потрібному пункту вказівника,
достатньо натиснути на ньому лівою клавішею миші.
·        На панелі інструментів Word є псевдо кнопка <?> (зверху в
третій строчці справа), після натискання котрої можна викликати помічника та
через нього організувати роботу з тим, щоб отримати довідку.
     Підготовка документу до роботи
     1.    Форматування розділу
Для форматування розділу дайте команду <Файл>, після 
<Параметры страницы> та встановіть необхідні параметри, що виникли в
діалоговому вікні.
     Розмір листків:  потрібно вибрати ярлик <Размер бумаги>, в
комбінованому полі /Размер бумаги/: вказати бажаний формат, наприклад А4. Якщо
бажаного формату не має в списку, виберіть /Специальный/ та введіть в
відповідні поля введення ширину та висоту листка (в см).
     Друк вдовж або поперек листка:  виберіть ярлик <Размер бумаги>
, перемикач /Ориентация/ встановіть в положення відповідно /Книжная/ або
/Альбомная/ (При альбомній орієнтації папір заправляється в принтер так само,
як і при книжковій: текстовий редактор сам повертає зображення).
     Поля:  виберіть <Поля>, в групі /Поля/ ввести значення (в см) ширини полів.
Для створення та редагування колонтитулів використовується команда 
<Вид>, а після <Колонтитулы> (рис. 3). Після її подачі
на екран з’являється додаткова панель інструментів, що вмикає, наряду з іншими,
псевдо кнопки:
·        перехід від верхнього колонтитула до нижнього та навпаки.
·        вставка до тексту колонтитула номеру сторінки (це забезпечує 
автоматичну нумерацію сторінок).
·        використання колонтитула попереднього розділу в якості колонтитула
даного розділу.
/Закрыть/ -- завершення редагування колонтитулів.
     
                                     Рис. 3                                     
Текст колонтитулів оформлюється стилями „Верхний колонтитул” і „Нижний
колонтитул”. Відстань від верхньої строчки колонтитула від границі листа
встановлюється командою <Файл>, <Параметры
страницы>, (ярлик Поля, група „Колонтитул от края”). Можна ввести
різноманітні колонтитули для чотних і нечотних сторінок і особливі колонтитули
для першої сторінки розділу (<Файл>, <Параметри
страницы>, ярлик Розмітка, перемикачі групи „Колонтитуы”).
Для створення нового розділу слід встановити курсор в позицію розбивання
документу на розділи, дати команду <Вставка><Разрыв.> і в групі
„Конец раздела” виникнувшого діалогового вікна включити один з перемикачів, що
вказують, як розмістити новий розділ: <Со следующей страницы>, <На
текущей странице>, <С четной страницы>, <С нечетной страницы>.
Для того щоб з’єднати розділи, слід розмітити курсор безпосередньо перед
границею розділів і натиснути <Del>.
     2.    Створення та корегування стилів абзаців
Для створення нового стилю абзацу рекомендовано наступний спосіб:
·        відформатувати абзац, який буде оформлено даним стилем,
безпосередньо призначивши йому бажані атрибути;
·        активізувати комбіноване поле „Стиль” (за допомогою миші або через
натискання трьох клавіш Ctrl/Shift/S);
·        Ввести в нього ім’я створеного стилю та натиснути <Enter>.
Для редагування стилів абзаців:
·        Відформатувати будь-який абзац, оформлений даним стилем,
безпосередньо призначивши йому бажані атрибути;
·        Активізувати комбіноване поле „Стиль”, натиснути <Enter>;
·        В виникнувшому діалоговому вікні вмикнути перемикач <Переопределить
стиль, используя выделение как образец>.
     Атрибути абзацу задаються наступними способами. Переміщуючи за допомогою
миші значки (їх два) 5 і 6 , розміщених  на лінійці, можна встановити
відповідно границі абзацу та абзацний відступ. Псевдо кнопка   
вмикає вирівнювання лівої границі абзацу. Псевдо кнопка    
-- правої. Псевдо кнопка    --
обох. Псевдо кнопка --  
центрування абзацу. Відстань між строками в один машинописний інтервал
встановлюється за допомогою команди Ctrl/1, в півтора - Ctrl/5, в два - Ctrl/2.
Інші атрибути абзацу встановлюються в діалоговому вікні, що викликаються
командами <Формат>, <Абзац...>.
При створенні та редагуванні стилю абзацу для задання атрибутів шрифту
використовуйте комбіновані поля <Шрифт> та <Размер шрифта> (що
розміщені справа від поля <Стиль>, псевдо кнопки <Ж> 
(вмикання й вимикання жирного шрифту), <К> (вмикання і вимикання
курсиву), <Ч> (вмикання і вимикання підкреслювання). Shift/Ctrl/+
перетворює виділений символ в надстроковий індекс, Ctrl/+ - в підстроковий.
Ctrl/Пробел повертає оформлення виділених символів до стандартного для стилю
даного абзацу. Інші можливості задання атрибутів шрифту забезпечуються
командами <Формат>, <Шрифт.>.
Стиль абзацу також включає в себе атрибути, що встановлюються командами
<Формат> <Табуляция.>, <Формат> <Обрамление и
заполнение.>, <Формат> <Список.>, <Формат> <Кадр.>,
<Сервис> <Язык.>. Декотрі з них будуть розглянуті в відповідних
темах.
     3.    Створення та корегування стилів символів. 
Для створення стилю символу потрібно:
·        Дати команду <Формат> <Стиль...>;
·        В виникнувшому діалоговому вікні натиснути псевдо кнопку <Создать>;
·        В комбінованому полі <Имя> ввести ім’я, котре ви хочете надати стилю;
·        В комбінованому полі <Стиль> вказати, створюється стиль символу;
·        Натиснувши псевдо кнопку <Формат>, вибрати в з’явившомуся списку
<Шрифт...>;
·        В діалоговому вікні <Шрифт> ввести необхідну інформацію про
атрибути символів даного стилю;
·        Якщо стиль символу передбачає язик, що відрізняється від язика абзацу,
натиснути псевдо кнопку <Формат?>, в з’явившомуся списку вибрати
<Язык...> та вказати потрібний язик в відповідному діалоговому вікні.
Для редагування стилю символу:
·        Виокремити хоча б один символ, що оформлений за даним стилем, та
встановити його атрибути (як при змінені стилю абзацу);
·        Активізувати комбіноване поле <Стиль> та натиснути <Enter>;
·        В виникнувшому діалоговому вікні вмикнути перемикач <Переопределить
стиль, используя выделение как образец>.
     4.    Автоматичне форматування документу
При автоматичному форматування документу виконуються наступні перетворення:
-         до кожного абзацу застосовується потрібний (з точки зору Word) стиль;
-         Видаляються пусті абзаци;
-         Відступи, що зроблені за допомогою клавіш <Пробел> і 
<Tab>, замінюються абзацними відступами;
-         Замість зірочок (*), дефісів (-) та інших символів, що
використовуються на початку абзацу при перелічуванні, вставляються символи
перелічування (•);
-         Символи (С), (R) та (TM) замінюються символами авторського права ©,
зареєстрованого товарного знаку ® та товарного знаку ™.
Автоматичне форматування документу забезпечується командою <Формат>
<Автоформат.>. В сплившому діалоговому вікні потрібно натиснути псевдо
кнопку <OK>, після чого виникає діалогове вікно з повідомленням про
завершення форматування. Ви можете:
·        Прийняти зміни, натиснувши псевдо кнопку <Принять>;
·        Відмінити всі зміни, натиснувши псевдо кнопку <Отменить всё>;
·        Продивитися зміни, внесені текстовим редактором, з тим, щоб вибірково
прийняти або відмінити їх <Просмотр изменений.>;
·        Оформити ваш документ стилями будь-якого шаблону <Таблица стилей.>;
При перегляді змін ви можете:
·        Переміщуватися від однієї зміни, внесеною програмою в текст, до іншої
за допомогою псевдо кнопок < <= Найти > и < Найти => > ;
·        Відмінити виділену зміну <Отказ>.
Натискання псевдо кнопки <Отмена> або <Закрыть> завершує перегляд
змін, після чого ви знов повертаєтесь до діалогового вікна, що повідомляє про
завершення форматування.
     5.    Використання таблиці стилів
Таблиця стилів дозволяє оформити ваш документ стилем будь-якого шаблону, що
міститься в даний момент в текстовому редакторі, замість стилів шаблону,
призначеними документу при його створенні. Її можна вибрати при автоматичному
форматуванні або за командою <Формат>, <Таблица стилей...>. Для
цього достатньо вказати ім’я (без розширення) файла шаблону, що містить
потрібні стилі, в комбінованому полі <Шаблон:>. Якщо оформлення
документу, що відображене в полі <Просмотр:>, вас влаштовує, натисніть
<ОК>, в іншому випадку введіть ім’я іншого шаблону або натисніть псевдо
кнопку <Отмена>.
                            Редагування формул                            
                      1.    Вставка об’єктів                      
В документ Word можна вставляти діаграми, рисунки, формули, електронні
таблиці, створенні іншими програмами, у вигляді вставлених об’єктів. Це
дозволяє в майбутньому редагувати їх програмами-творцями, не виходячи з Word.
Для того щоб створити вмонтований об’єкт, потрібно дати команду
<Вставка> <Объект>, вибрати ярличок <Создать новый>, вибрати
зі списку тип об’єкту, що вмонтовується. Далі йтиме виклик відповідної програми
для створення об’єкта.
Для того щоб вмонтувати фрагмент документу, створеного іншою програмою,
в документі Word, потрібно розмістити потрібний фрагмент в буфер обміну,
переключитися в Word, дати команду <Правка> <Специальная вставка.>
та в списку <Как:> виникнувшого діалового вікна вибрати строку, що
починається зі слова „Объект”. Інший спосіб – транспортування виділеного
фрагменту з однієї програми в іншу – підтримується не всіма програмами-творцями
об’єктів.
Для того щоб цілком вмонтувати документ, створений іншою програмою, в документі
Word, потрібно дати команду <Вставка> <Объект.>, вибрати ярличок
<Создать из файла>, вказати файл. Що містить вмонтований документ.
Вмонтований об’єкт повинен не перевищувати розмір однієї сторінки документа
Word.
Для редагування вмонтованого об’єкту потрібно двічі натиснути лівою
кнопкою миші на його території та в подальшому задіяти згідно з правилами
роботи з програмою-творцем об’єкту.
     Завершення редагування – закрити вікно об’єкту (якщо об’єкт редагується в
окремому вікні) або клацнути лівою кнопкою миші за межами редагуємого об’єкту.
Для того щоб видалити вмонтований об’єкт, потрібно виділити його,
клацнувши лівою кнопкою миші на його території, та натиснути <Del>
.
     2.    Створення формули
Формули створюються за допомогою спеціальної програми Microsoft Equation, що
поставляється разом з Word, та зберігається у вигляді вмонтованих об’єктів.
Microsoft Equation дозволяє створювати формули, що містять інтеграли, суми,
матриці, символи теорії меншин, дроби, корні та інше.
Для того щоб створити формулу, потрібно помістити курсор в те місце
документу, куди потрібно буде вставити формулу та натиснути на псевдо кнопку 
: або дати команду <Вставка > <Объект.>. В виникнувшому діалоговому
вікні вказати тип об’єкта, що вмонтовується „Microsoft Equation 3.0”. В позиції
курсору з’явиться рамка, що обмежує область формули (її розмір буде змінюватися
з мірою введення формули),  а на екрані – панель інструментів Microsoft
Equation.
Створення формули відбувається шляхом введення цифр та букв, що позначають
змінні, в місце, що відмічене вертикальною позначкою курсору, та використання
псевдо кнопок панелі інструментів Microsoft Equation, що відповідають групам
елементів формули (елементи згруповані по функціональному призначенні).
Натискання псевдо кнопки на панелі інструментів викликає виникнення набору
псевдо кнопок, що відповідають даній групі. Натискання однієї з них
призводить до вставки відповідного елементу в позицію, відмічену курсором.
Приведені формули по дефольту використовують стиль „Math”, забезпечуючий
автоматичне форматування елементу, що вводиться в  відповідності з його
пропонуємим змістом.
При необхідності можна виділити за допомогою миші елемент або групу елементів
формули та примусово задати стиль:
·        Text – текст (наприклад, пояснення до формули);
·        Function – загальноприйняте ім’я функції (наприклад, sin, cos);
·        Variable – ім’я змінної або функції;
·        Greek – буква грецького алфавіту;
·        Matrix Vector – ім’я матриці або вектору;
·        Other – стиль, що дозволяє користувачу самостійно обирати шрифт та
вигляд символів.
Оформлення стилів відповідає типографським правилам набору відповідних
елементів формули.
При введені формули можна переміщати курсор за допомогою <Tab>, 
клавіш управління курсором або миші.
Виділені за допомогою миші елементи можна видалити натисканням <Del>
. При створені формул можливо відмінити лише останню виконану дію
(Alt/Backspace).
     3.    Редагування формули
Для того щоб почати редагування формули, достатньо двічі клацнути лівою
кнопкою миші на її території. Потрібні зміни вносяться в формулу по правилам
роботи з Microsoft Equation. По закінчені редагування клацніть лівою кнопкою
миші за межами формули.
Для зміни розміру формули потрібно користуватися маркерами зміни
розміру, які стає видно після натискання лівою кнопкою миші на формулу.
Для позиціювання формули помістіть її в кадр, який потім може бути
розміщений в потрібному місці сторінки.
     4.    Форматування формули
Для того щоб змінити розмір шрифту окремого символу в формулі, потрібно
виділити цей символ та дати команду:
<Size> <Other.>  („Розмір”, „Інший”) і в виникнувшому діалоговому
вікні задати потрібний розмір символу.
Для того щоб змінити стандартні розміри елементів формули, необхідно
дати команду <Size> <Define.>  („Розмір”, „Визначити”).
Далі в діалоговому вікні Sizes задати розміри шрифтів для відповідних
елементів формул:
·        Full (звичайний символ),  Subscript/superscript (верхні та нижні
індекси);
·        Sub-Subscript/superscript (індекси в індексах);
·        Simbol (знаки суми, множення ряду і т.п.);
·        Sub-Simbol (знаки суми, множення ряду і т.п. в індексах). В
спеціальному полі буде виведено результат зміни.
     5.    Розрахунки
     
Викликати меню формул можна двома способами:
·        Натиснути псевдо клавішу <Таблица> <Формула.> та зробити
необхідні розрахунки;
·        Натиснути псевдо клавішу <Вставка> <Поле.>. Цей варіант
дозволяє вибрати потрібний формат (рис. 4).
     
                                     Рис. 4                                     
     6.    Приклад
       (наведено
приклад можливостей текстового редактору Word для введення або друку формул
будь-яких видів).
     Задача. Завод Антонова випустив 23 літаки, в їх розробці приймало участь
6900 робітників. За продаж літаків було отримано 11,5 млн. $. Знайти скільки
гривень отримав кожний працівник, якщо вважати, що долар відноситься до гривні
як , та податки
складають 53%.
1). Переводимо долари в гривні: 11500000($)*5,3       (60950000,00грн)
2). Вираховуємо відсоток: 60950000(грн)*0,53(%)       (32303500,00грн)
3). Обчислюємо залишок: 60950000(грн)-32303500(грн)     (28646500,00грн)
4). Ділимо залишок між працівниками: 28646500(грн)/6900(чол..) (4151,67грн)
     Відповідь: кожен працівник отримав по 4251,67грн.
     Такий вигляд має діалогове
вікно для введення формул. В місці для введення функції, ви можете ввести одну
з 20-ти функцій, що пропонуються.
                                 Висновки                                 
     1.                Текстовий редактор Word призначений для вводу, редагування,
           верстки й друку документів різного степеню складності.           
     2.                Для того, щоб викликати Word необхідно активізувати іконку
(піктограму) на робочому столі Windows, двічі натиснувши лівою клавішею миші на
піктограмі Microsoft Word або натиснувши також лівою клавішею миші на псевдо
кнопку <Пуск>, після на псевдо кнопку <Программы>, а після псевдо
кнопку <Microcoft Word>.
     3.                Під поняттям „Документ Word” розуміють: текст, елементи
оформлення та службову інформацію.
     4.                Текстовий редактор Word має довідкову систему, що дозволяє
більш детально ознайомитися з правилами роботи в конкретній ситуації.
     5.                Текстовий редактор Word має широкий вибір для налаштування
роботи з документом, як то: встановлення параметрів сторінки, формату абзаців,
відступів, нумерацію та ін.
     6.                В документ Word можна вставляти діаграми, рисунки, формули,
електронні таблиці, створенні іншими програмами, у вигляді вставлених об’єктів.
Це дозволяє в майбутньому редагувати їх програмами-творцями, не виходячи з
Word.
     7.                Формули створюються за допомогою спеціальної програми
Microsoft Equation, що поставляється разом з Word, та зберігається у вигляді
вмонтованих об’єктів.
     8.                Microsoft Equation дозволяє створювати формули, що містять
інтеграли, суми, матриці, символи теорії меншин, дроби, корні та інше.
     9.                Для того щоб почати редагування формули, достатньо двічі
клацнути лівою кнопкою миші на її території. Потрібні зміни вносяться в формулу
по правилам роботи з Microsoft Equation. По закінчені редагування клацніть
лівою кнопкою миші за межами формули.
     10.          Створення формули відбувається шляхом введення цифр та букв, що
позначають змінні, в місце, що відмічене вертикальною позначкою курсору, та
використання псевдо кнопок панелі інструментів Microsoft Equation, що
відповідають групам елементів формули.
     11.          Розрахунки проводяться за допомогою виклика меню
<Формула...> через псевдо клавіші <Вставка> <Поле> та
<Таблица> <Формула...>.
                                Література                                
1.                А.П. Папанов, В.Д. Юрміна. „Інформатика – загальні
відомості” - Київ 1998.
              2.                C. Фойц. „Windows 95” - Київ 1995.              
3.                Р. Олтман. „Corel draw™” (third edition) - Москва 1997.
4.                C. Пономаренко. „Adobe Photoshop” - Санкт-Петербург 2002.
5.                Електронна бібліотека (www.bank_referatov.ru)
6.                Помічник Word.