Каталог :: Право

Контрольная: Контрольна робота

1.     Основи правового статусу людини і громадянина, як конституційно-
правовий інститут.
2.     Комітети та комісії Верховної Ради України.
1.Основи правового статусу людини і громадянина, як конституційно-правовий
інститут.
Розробники проекту нової Конституції України, зокрема моделі конституційно-
правового статусу оссби і громадянина, спиралися на ліберальну концепцію прав
людини. У Конституції України зі 48 статей розділу ІІ, що присвячені правам
людини і тромадянина, 37 стосується особистих прав і свобод.
Розробники Основного Закону нашої держави виходили з того, що особа не може
існувати як повноправний член суспільства без належних їй прав і свобод.
У ст. 3 Конституції України сказано, що людина є “найвищою соціальною цінністю”.
Права  і свободи людини та їх гарантії визначають зміст та спрямованість
діяльності держави.
Правове становище громадянина в повному обсязі – це сукупність прав, свобод і
обов’язків, якими він наділяється, як суб’єкт правовідносин.
Під конституційно-правовим статусом особи розуміють загальні, основоположні
засади, за допомогою яких у Конституції визначаються основні права, свободи і
обов’язки людини і громадянина, а також гарантії їх здійснення, тобто
можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними,
політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами;
користуватися свободою дій і поведінки в межах Конституції та інших законів.
В основі конституіцйного статусу особи лежить її фактичний соціальний статус,
який визначається всією сукупністю економічних, політичних, духовних,
моральних та інших умов життя суспільства.
Конституційний статус громадянина – поняття, яке відображає тільки те, що
властиве усім і кожному члену суспільства, і “залишає” за своїми рамками все
приватне, індивідуальне, яке стосується конкретних осіб або груп осіб.
Конституйний статус громадянина – єдиний, неподільний і одинаковий для всіх.
До поняття правового статусу входять такі основні елементи (вони становлять
його зміст і структуру): громадянство; загальна правоздатність; принципи
правового статусу; конституційні права, свободи та обов’язки громадян;
гарантії прав і свобод; відповідні правові норми.
Одна з найважливіших рис державно-правового інституту прав і свобод полягає в
тому, що громадяни є вільними і рівними у своїй гідності і правах, є рівними
перед законом у користуванні конституційними правами і свободами. Отже усі
соціальні верстви і групи населення у своїх правах за будь-яких обставин є
рівними, і користування привілеями, що не встановлені законом та суперечать
принципам соціальної справедливості, неприпустиме.
Права і свободи дюдини і громадянина, закріплені у чинній Конституції
України, не є вичерпними. Це означає, що в майбутньому система прав і свобод
може бути розширена та вдосконалена. Консттуційні права і свободи
гарантуються й не можуть бути скасовані.
Конституційні права і свободи громадян, як особливий інститут, мають
властивості та риси, які виділяють їх із загальної системи прав і зумовлюють
їх вирішальну роль у визначенні соціального та правового становища особи в
суспільстві й державі. Вони відрізняються від інших прав як за змістом, так і
за формою закріплення. Ці права і свободи стають крнституційними лише після
того, як будуть закріплені в Конституції.
Конституційні права, свободи та обов’язки мають певні юридичні особливості.
1.     Вони виникають не на основі загальних правовідносин, а безпосередньо з
Конституції. Саме Конституція визначеє як їх зміст, так і обсяг.
2.     Вони виражають насамперед і безпосередньо відносини та зв’язки
громадянина і держави; інші ж норми права регулюють відносини та зв’язки або
громадян і органів держави, або громадян і державних та громадських
організацій, або громадян між собою.
3.     Конституційні права, свободи та обов’язки не припиняються і не
виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не
лише від своїх не лише від своїх конституційних обов’язків, а й від своїх
конституційних прав і свобод.
4.     Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обов’язків для всіх
громадян однакові, в той час як суб’єктивні права і юридичні обов’язки різних
громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм змістом, і за
своїм обсягом.
5.     Реальність конституційних прав, свобод та обов’язків забезпечується не
стільки індивідуальними зусиллями (не забороненими законом засобами) окремого
громадянина, скільки державним і суспільним ладом. Конституційні права,
свободи та обов’язки охороняються відповідними нормами всіх галузей права.
2.  Комітети та комісії Верховної Ради України.
Верховна Рада України розглянула питання про кількість парламентських
комітетів і вирішила сформувати 23 комітети,а також Спеціальну контрольну
комісію Верховної Ради з питань приватизації.
     Комітети Верховної Ради України четвертого скликання
З питань правової політики
З питань науки і освіти
З питань державного будівництва та місцевого самоврядування
З питань молодіжної політики, фізичної культури та спорту
З питань соціальної політики та праці
З питань фінансів та банкової діяльності
З питань культури і духовності
З питань бюджету
З питань економічної політики, управління народним господарством, власності
та інвестицій
З питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки
З питань аграрної політики та земельних відносин
З питань будівництва, транспорту і зв’язку
З питань охорони здоров’я, материнства та дитинства
З питань промислової політики та підприємництва
У закордонних справах
У справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів
З питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи
З питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
З питань прав людини, національних меншин і міжнародних відносин
З питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією
З питань національної безпеки і оборони
З питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради
України
З питань свободи слова та інформації
З питань європейської інтеграції
Спеціальна комісія Верховної Ради України з питань приватизайії.
     Основні функції комітетів:
-         законопроектна робота;
-         збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до
компетенції комітетів;
-         здійснення контролю за додержаням та реалізацією Конституції та
законів України та інших нормативно-правових актів;
-         вивчення доцільності та ефективності дій Уряду України та іншими
органами виконавчої влади;
-         участь у складанні, прийнятті, контролі за виконанням державного
бюджету в частині, що віднесена до компетенції комітетів;
-         попередній розгляд та підготовка висновків та пропозицій щодо
ратифікації та денонсації міжнародних договорів і угод;
-         попереднє обговорення кандидатур посадових осіб, які призначаються
або затверджуються Верховною Радою України;
-         обговорення кандидатур посадових осіб, призначення яких
погоджується з комітетом;
Відповідно до ст. 89 Конституції України Верховна Рада у межах своїх
повноважень може створювати спеціальні комісії для підготовки і попереднього
розгляду питань. Створюються тимчасові слідчі комісії, висновки і пропозиції
яких не є вирішальними для слідства і суду.
Слідчі комісії є колегіальними тимчасовими органами Верховної Ради України,
завданням яких є здійснення парламентського контролю шляхом проведення
розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
У свою чергу тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України є
колегіальними тимчасовими органами Верховної Ради України, завданням яких є
підготовка і попередній розгляд питань за дорученням Верховної Ради України,
у тому числі допрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради
України.
Окремо Закон визначає особлиовсті статусу спеціальної тимчасової слідчої
комісії для проведення розслідування у справі про усунення Президента України
з поста у порядку імпічменту.
Постанова Верховної Ради України про утворення спеціальної комісії визначає:
-         назву комісії;
-         завдання комісії;
-         кількісний склад комісії;
-         обраного Верховною Радою України голову (співголів) комісії;
-         персональний склад членів комісії;
-         термін діяльності комісії;
-         обсяг коштів, попередньо виділених у розпорядження комісії.
Спеціальна комісія утворюється з числа депутатів України, які дали на це згоду.
Особливостями спеціальних комісій є те, що вони працюють у відкритому режимі,
однак за їх рішенням можуть проводитися і закриті засідання.
Спеціальна комісія має право вимагати від запрошених мотивованих пояснень у
разі їх неявки на відповідне засідання.
                         СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                         
1.     О. Ф. Фрицький  “Конституційне право України”, К., 2002.