Каталог :: Педагогика

Курсовая: Психолого-дидактичні та методичні умови викладання теми Кредитування підприємств

План
Вступ....................... 2
1.          Психологічні особливості вікової групи навчання
“старшокласники”.................4
2.          Розробка робочої програми навчальної дисципліни “Фінанси
підприємств”:
2.1.  Загальні відомості про дисципліну..........6
2.2.  Програма дисципліни. Перелік тем та структурна декопозиція...............6
2.3.  Тематично-навчальний план..............7
2.4.  Модель засвоєння бази знань..............8
2.5.  Форми контролю знань................10
2.6.  Перелік рекомендованої літератури.........11
3.          Розробка навчально-методичного блоку до теми “Кредитування
підприємств”:
3.1.  Актуальність і місце теми у програмі дисципліни...12
3.2.  Структурно-логічна схема теми.............13
3.3.  Розробка уроку за темою “Кредитування підприємств”.14
3.3.1. Структура уроку................17
3.3.2. Матеріально-технічне забезпечення......18
3.4.  Методи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів
при викладанні теми........26
Висновки.....................27
Список використаної літератури............28
     

Вступ.

Економічна освіта – це висхідна сходинка сучасного суспільства, з якої починається ефективна та продуктивна економічна діяльність. У зв’язку з тим, що зараз в Україні відбуваються активні процеси розвитку ринкових відносин, створюються нові форми власності, йде перебудова та переорієнтація господарства, держава виходить на міжнародний ринок, економічна освіта стає відігравати дуже важливу роль у житті людини та суспільства. Завдяки економічній освіті людина зможе легко орієнтуватись у середовищі з ринковими відносинами, мати вплив на розвиток цих відносин і безпосередньо приймати в них участь. Знання економіки допомагають людині відчувати себе більш впевненою в своєму майбутньому. Слід відмітити, що економічна освіта є візитною карткою в сучасному житті. Економічна освіта допомагає рости людині по соціальній сходинці. Завдяки їй людина може знайти гарну роботу з високою заробітною платою, яка допоможе їй задовольняти свої потреби. З огляду на важливість економічних знань, вважається доцільним запропонувати розпочати викладання економічних наук дітям в молодшому шкільному віці (наприклад з першого класу), але на більш життєвих прикладах і у спрощеному вигляді (так звана “практична економіка”). Надалі курс викладання економіки потрібно ускладнювати, і у старших класах давати більш глибокі поняття. Таким чином, абітурієнт вищого навчального закладу економічного ухилу (наприклад КНЕУ) буде вже в певній мірі підготовлений, і це дасть змогу запроваджувати вузькопрофесійні курси з економічних дисциплін набагато раніше, а також більш детально і глибоко їх вивчати. Це, в свою чергу, дозволить студентам отримати більш повні знання з обраної спеціальності і якнайкраще підготує їх до професійної діяльності. Висококваліфіковані фахівці і налагоджене та ефективно працююче виробництво товарів та послуг, які могли би конкурувати з іноземними виробниками на різних ринках - основні джерела поліпшення економічного стану країни. Для надання "поштовху" вітчизняним виробникам і для подальшої їх підтримки необхідні цілеспрямовані заходи економічної політики держави, як то виважена грошово-кредитна політика, ефективна податкова система, а також ефективна система кредитування. Саме цей важливий аспект економічної діяльності і покладено в основу даної роботи. Так як “Кредитування підприємств” є більш глибокою темою для навчання і потребує загальних знань, вміння трохи орієнтуватись в деяких економічних питаннях, то вважається доцільним вводити її у 11-12-х класах. Чому саме в цих класах? Тому що, в такому віці учнів можна дуже зацікавити даною темою, яка стосується банківських кредитів, можливості підприємств отримувати та забезпечувати ці кредити - вони зможуть її зрозуміти. Загальні знання з даної теми зможуть допомогти їм у подальшому навчанні в вищих навчальних закладах. Маючи певну базу знань з цього питання, учням легше буде його поглиблювати та вдосконалювати в майбутньому. Вивчання економіки в школі допоможе учням зрозуміти чи цікавить їх економіка взагалі, чи вони хотіли б вивчати якусь іншу науку. чи хотіли б поглибити свої знання в економіці. Запропонована тема допоможе учням зрозуміти, що для початку своєї справи не обов’язково мати багато своїх грошей, а можливо достатньо буде перспективного бізнес-плану, щоб зацікавити банк у наданні кредиту. Звичайно у учнів виникає багато цікавих ідей і питань, яким могли б позаздрити навіть дорослі, але щоб вони виникали, учнів потрібно підштовхувати, зацікавлювати, поширювати їх кругозір. Можливо тема "Кредитування підприємств " надихне учнів на якісь неординарні рішення, на нові винаходи, на нові ідеї стосовно кредитування, які вони, можливо, у майбутньому зможуть втілити у життя і тим самим покращити та вдосконалити стосунки між банками та підприємствами, а можливо і кредитну систему в цілому. В цьому і полягає мета даної роботи, а саме розробити психолого-дидактичні основи викладання теми “Кредитування підприємств”, а також методів і прийомів комплексного уроку з даної теми, які б розкрили учням необхідність спеціальних економічних знань в сучасному суспільстві та навчили їх використовувати ці знання на практиці. Для досягнення поставленої мети передбачається досягнення таких завдань: у відповідності до розглянутих психологічних особливостей обраної вікової групи (старшокласники), розробити комплексний комбінований урок з теми “Кредитування підприємств”, а також засоби активізації та контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів. Взагалі, економіка, як окрема дисципліна, допомагає комплексно вирішувати фундаментальні цілі навчання: формування світогляду, творчості, компетентності особи. Економічна освіта формує уявлення про одну з найважливіших сфер життя суспільства - економіку, стимулює бажання стати активним суб’єктом економічних відносин, дає розуміння складності і різноманітності економічного життя суспільства, створює потребу у пізнанні законів функціонування економіки, формує усвідомлення необхідності поглиблення знань з економіки та діяльності за законами сучасного суспільства. 1. Психологічні особливості вікової групи навчання “старшокласники”. Старший шкільний вік, або рання юність (15-17 років), характеризується тим, що в цей період школяр набуває того ступеню ідейної та психічної зрілості, яка достатня для початку самостійного життя, подальшого навчання або виробничої роботи після закінчення школи. В старших класах школи розвиток пізнавальних процесів учнів сягає такого рівня, що вони вже практично здатні до виконання усіх видів розумової роботи дорослої людини. Учбова діяльність старшокласників передбачає більш високі вимоги до їх розумової активності та самостійності. Слід відмітити вибіркове відношення старших школярів до навчальних предметів. Дуже рідко буває однаково рівне відношення до всіх навчальних предметів. Подібне явище спостерігається і у підлітків, але вибіркове відношення до навчальних предметів у підлітків визначається якістю, рівнем викладання, особистістю вчителя. У старших школярів це також має місце, однак більш важлива причина вибіркового відношення до навчальних предметів вже інша – наявність у багатьох дітей сформованих інтересів, які пов’язані з їх професійною спрямованістю, тому іноді спостерігається досить небажане явище - старші учні цікавляться лише двома-трьома предметами, а до інших ставляться байдуже. До старшого шкільного віку учні засвоюють багато наукових понять, навчаються використовувати їх в процесі рішення різноманітних задач. Особливо помітним в цьому віці стає зростання свідомості і самосвідомості учнів, що являє собою значне розширення обсягу знань про себе, про людей, про навчальне середовище. Самосвідомість старших школярів набуває якісно новий характер, вона пов’язана з потребою усвідомити та оцінити морально-психологічні властивості своєї особистості в плані конкретних цілей та спрямувань. В цьому віці активно вдосконалюється самоконтроль діяльності, що є здатністю вибирати і вибірково контролювати будь-який момент або крок в діяльності. Саморегуляція зокрема проявляється в тому, що на цікавій інтелектуально-захоплюючій діяльності чи на такій роботі, яка мотивована міркуваннями престижності, старшокласники можуть тривалий час утримувати увагу, бути в змозі переключати чи розподіляти її між кількома діями і підтримувати досить великий темп роботи. В цьому віці активно починає розвиватись логічна пам’ять і доходить до такого рівня, що дитина переходить до переважного використання цього виду пам’яті. Процес запам’ятовування для старшокласника зводиться до мислення, до встановлення логічних зв’язків матеріалу, що запам’ятовується, а пригадування міститься у відновленні матеріалу по цим зв’язкам. Характерною особливістю старшокласника є здатність до різноманітних видів навчання як в практичному плані так і в творчому. Мотиви навчання в 11-12 класах набувають іншого характеру, ніж в попередніх класах. Набуття знань стає перш за все засобом підготовки до майбутньої діяльності. Старшокласники сприймають лише те, що особисто їм здається розумним, доцільним й корисним. В цьому віці виникає розвинуте теоретичне мислення. В старших класах поглиблюється зміст навчання. Навчальна діяльність старшокласників пред’являє значно більші вимоги до їх розумової активності й самостійності. Для того, щоб глибоко засвоювати матеріал, необхідний достатньо високий рівень розвитку узагальнюючого понятійного мислення. Під впливом специфічної для старшокласників організації навчальної діяльності істотно змінюється їх розумова діяльність, характер їх розумової роботи. Все більшого значення набувають уроки типу лекцій, дискусій, все частіше старшокласники повинні самостійно розбиратися в матеріалі, що вивчають, а також самостійно виконувати практичні роботи. Розумова діяльність характеризується високим рівнем узагальнення та абстрагування, вмінням аргументувати судження, доводити істинність або помилковість окремих положень, робити глибокими висновки і узагальнення, зв’язувати матеріали, що вивчаються, в систему. Розвивається критичне мислення. В старших класах учні не повинні механічно вчити. Вони вже здатні самі знаходити і давати визначення науковим поняттям та вирішувати поставлені перед ними задачі. З огляду на це нижче пропонується розглянути програму навчальної дисципліни "Фінанси підприємств", до складу якої і входить тема “Кредитування підприємств ”, яка відповідає психологічним особливостям такої вікової групи, як старшокласники. Таким чином, можна стверджувати, що викладання теми “Кредитування підприємств” за своєю навчально-пізнавальною складністю цілком відповідає психологічним особливостям і новоутворенням такої вікової групи як старшокласники. 2. Розробка робочої програми навчальної дисципліни "Фінанси підприємств".

2.1. Загальні відомості про дисципліну.

Назва курсу: "Фінанси підприємств". Завдання курсу: 1. Розкрити сутність таких понять як: фінанси, грошовий обіг, кредит, забезпечення кредиту, оборотні кошти підприємств, основні фонди і т.п. 2. Комплексно ув’язати діяльність виробничих підприємств зі страхуванням, оподаткуванням, діяльністю кредитних установ. 3. Розкривати уміння і навички відстоювати власну точку зору, приймати обґрунтовані рішення. Загальні цілі курсу: 1. Дати учням загальне уявлення про фінанси підприємств. 2. Сформувати в учнів економічне мислення. 3. Підготувати старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії (напряму діяльності). Група навчання: Курс пропонується для вивчення у середньоосвітній школі в 11-12-х класах. Тривалість курсу: Курс вивчається на протязі двох семестрів (загальна тривалість 34 тижня). Кількість аудиторних годин для вивчення курсу - 41 (з них 14 - лекційні заняття, 14 семінарські). Кількість годин самостійної роботи - 13. Форми і методи навчання: В результаті реформування системи освіти в школі з `являються нові форми учбової діяльності. Так, в старших класах учбових комплексів «школа-вуз» (11- 12 класи) практикується використання такої форми навчання, як класно-урочна система, структурними одиницями якої будуть лекції (пояснювально- ілюстративний метод) і семінари (частково пошуковий метод, дослідницький метод. На семінарських заняттях обов’язково використовуються активні методи навчання - аналіз конкретних ситуацій, навчальні ігри, дискусії і т.і.). Це дасть змогу учням не тільки добре підготуватися до ВУЗ-івських форм навчання, але і допоможе у підвищенні власного рівня продуктивності навчання. 2.2. Програма дисципліни. Перелік тем та структурна декомпозиція. У зв’язку з реорганізацією навчального процесу, а саме з введенням такої нової дисципліни як “фінанси підприємств”, я склав власну програму з дисципліни. Програми з даної дисципліни, які раніше використовувались в навчальних закладах (технікуми, інститути і т.п.), в тому числі вищенаведена, не дуже приємлимі для середньоосвітньої школи, і, власне тому, користуючись власним досвідом, конспектами лекцій та додатковою літературою по даній дисципліні автор сформував власну програму, яка буде найбільш пристосованою для середньоосвітньої школи та для обраної вікової групи. Програма курсу "Фінанси підприємств" включає такі теми: 1. Зміст фінансів підприємств (3 години). 2. Грошовий обіг на підприємстві (9 годин). 3. Кредитування підприємств (5 годин). 4. Основні та оборотні кошти підприємств (6 годин). 5. Аналіз фінансової звітності підприємства (3 години). Розділи розташовані в такому порядку для полегшення засвоєння матеріалу учнями, а саме по ступеню складності. Перший розділ розкриває сутність фінансів підприємств, надає загальні відомості та створює уяву учнів стосовно фінансів підприємств, взагалі. Після того, як учні отримують загальну уяву про предмет, йде більш детальне вивчення основних складових, а саме: вивчення форм і способів грошових розрахунків, які неодмінно пов’язані з діяльністю підприємства, а саме, звідки беруться гроші для проведення розрахунків. Наявність грошових надходжень на підприємстві надає можливість отримувати прибуток, тому що головна мета будь якої діяльності підприємства - це отримання прибутку. Якщо підприємство немає власних коштів на здійснення діяльності, то воно звертається в установу банку за кредитом, який може допомогти підприємству в подальшому розвитку. В процесі діяльності на підприємстві формуються основні та оборотні фонди, які забезпечують нормальну діяльність підприємства, але для цього необхідне ще й продуктивне планування діяльності підприємства, саме тому я і запропонував ці і всі інші теми в своєму курсі.

2.3. Тематично - навчальний план.

Назва теми

Години

Лекції

Семінари

Самостійні роботи

Ш

1.

Зміст фінансів підприємств3111

В2.

Грошовий обіг на підприємстві, в т.ч.:9333

2

2.1

Грошові розрахунки3111

22.2

Грошові надходження3111

22.3

Формування та розподіл прибутку3111

1

3.

Кредитування підприємств 5221

Й4.

Основні та оборотні кошти підприємств, в т.ч.:6222

44.1

Основні фонди та їх відтворювання3111

44.2

Оборотні кошти та їх організація3111

І5.

Аналіз фінансової звітності підприємств3111
Всього41141413

2.4. Модель засвоєння бази знань по темах курсу.

Тема 1. Зміст фінансів підприємства.

Рівні засвоєння

Цілі

1ПочатковийУчнів ознайомлюють зі змістом даного розділу. Розкривають значення основних понять даного розділу: підприємства, фінанси підприємств, функції фінансів підприємств.
2.РепродуктивнийНа семінарському занятті учні розповідають про структуру фінансів підприємств, про товарно-грошові відношення, функції фінансів. Ознайомлюються з такими поняттями, як фонд заробітної плати, амортизаційний фонд, фонд оборотних коштів.
3.Алгоритмічно-дійовийУчні вирішують конкретні задачі, ситуації стосовно управління фінансами підприємств. 3 визначенням понять, визначають їх функції.
4.ТворчийУчні висловлюють свої пропозиції що до шляхів покращення стану підприємств та їх фінансів.

Тема 2. Грошовий обіг на підприємстві.

Рівні засвоєнняЦілі
1.ПочатковийВміти відрізняти категорій: прибуток, грошові потоки, вхідні грошові потоки, вихідні грошові потоки. Вміти називати склад вхідних та вихідних грошових потоків.
2.РепродуктивнийВміти дати визначення основним термінам: виручка від реалізації, залучені кошти, фінансові ресурси, заробітна плата, оборотні кошти. Вміти класифікувати грошові потоки підприємства в залежності від джерела їх формування.
3.Алгоритмічно-дійовийУчні вирішують конкретні задачі, ситуації стосовно управління грошовими потоками. 3 визначенням понять, визначають їх функції.
4.ТворчийУчні висловлюють свою точку зору що до ефективного управління грошовими потоками. Самостійно намагаються знайти шляхи прискорення надходження коштів на підприємство та ефективного їх використання.

Тема 3. Кредитування підприємств.

Рівні засвоєння

Цілі

1.ПочатковийВміти відрізняти категорії: кредитор, позичальник, суб’єкт кредитування, сума кредиту, відсоток по кредиту (відсоткова ставка), вміти назвати види кредитів, вміти назвати принципи кредитування підприємств та фактори, що впливають на потреби підприємств у кредиті.
2.РепродуктивнийВміти дати визначення основним термінам: кредит, ціна кредиту, загальна кредиторська заборгованість, вміти класифікувати види кредиту за різними ознаками, вміти пояснити сутність принципів кредитування, вміти встановити зв’язок між факторами і потребою в кредиті і самим кредитом, вміти обгрунтувати механізм отримання креиту.
3Алгоритмічно-дійовийВміти упорядкувати етапи прийняття кредитних рішень, вміти розрахувати основні елементи кредитної угоди (процентну ставку, строк кредитування тощо). Учні вирішують задачі стосовно даної теми.
4Творчий..........................
Тема 4. Основні та оборотні кошти підприємств.
Рівні засвоєння

Цілі

1.

ПочатковийУчнів ознайомлюють зі змістом даного розділу. Розкривають значення основних понять даного розділу: основні фонди, оборотні кошти, амортизація і т.п.

2.

РепродуктивнийНа семінарському занятті учні розповідають про структуру основних фондів та оборотних коштів. Ознайомлюються з такими показниками як фондоємкість, фондоозброєність, рентабельність, прибутковість, фондовіддача і.т.п.

3.

Алгоритмічно-дійовийУчні вирішують конкретні задачі, що до визначення показників фондоємкості, прибутковості, рентабельності і т.п.

4.

ТворчийУчні висловлюють свої пропозиції що до шляхів покращення стану основних та оборотних коштів підприємств та ефективності їх використання.

Розділ 5. Аналіз фінансової звітності підприємств.

Рівні засвоєнняЦілі

1.

ПочатковийОзнайомити учнів з такими поняттями та показниками як фінансовий аналіз, оцінки фінансово-господарської діяльності, ознайомити з методами аналізу (горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз і т.п.).

2.

РепродуктивнийНа семінарському занятті учні розповідають про значення фінансового аналізу на підприємстві, визначають для чого він використовується і чому сприяє.

3.

Алгоритмічно-дійовийУчні вирішують задачі по розрахунку показників господарської діяльності та розраховують фінансові коефіцієнти.

4.

Творчий.....................................................................

2.5. Форми контролю знань

Під час роботи з учнями існує багато різноманітних видів контролю, які можна поділити на поточний контроль та підсумковий контроль. Для поточного контролю пропонуються такі його форми, як тести (допоможуть вчителю чітко з’ясувати “білі плями” та незрозумілості, які виникли при розгляді теоретичного матеріалу), “лєтучки” (дадуть змогу вчителю за короткий термін (5-15 хвилин) отримати реальну картину знань учнів, наприклад, економічний диктант), задачі для самостійного розв’язку (допоможуть учням на практиці реалізувати свій потенціал знань та умінь). Крім цього вважається за доцільне проведення таких форм контролю знань, як розв’язування кросвордів, проведення ділових ігор та опитування, бажано, у формі диспуту. Підсумковий же контроль пропонується проводити у формі іспиту, який би включав в себе теоретичні питання, тестові завдання та задачі. Таким чином учні зможуть якнайповніше показати рівень своїх знань з предмету в багатограному контрольному розрізі. Щодо критеріїв оцінювання екзаменаційної роботи, то їх пропонується взяти в такому вигляді, в якому вони застосовувалися протягом останніх трьох сесій в КНЕУ (згідно нової системи навчання), так як вони (критерії), як вважається, дають найоб’єктивнішу картину набутих студентами знань.

2.6. Перелік рекомендованої літератури.

1. Брігхем, Основи фінансового менеджменту/ - К.: Молодь, 1997. 2. Закон України "Про банки та банківську діяльність"/ Вісник НБУ. - К.: 1991. 3. Закон України "Про підприємства" / Галицькі контракти. -К.: 1991. 4. Деньги, кредит, банки/ Под ред. Кравцовой Г.И.- Минск: Меркаванне,1994 . 5. Основи банковского дела/ Під ред. Мороза А.М.- К.: Лібра,1994 . 6. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. та ін. “Фінанси підприємств”: підручник, - К.: КНЕУ, 2000. 7. Финансы / Под ред. Родионовой В.М. - М.: Финансы и статистика, 1995 8. Гроші і кредит/ Під ред. М.І.Савлука - К.: Либідь, 1992. 9. Податкова система України/ Під ред. В.М.Фєдосова, К.: Либідь, 1994 . 3. Розробка навчально-методичного блоку до теми "Кредитування підприємств".

3.1. Актуальність і місце теми у програмі дисципліни.

Дана тема розкриває діяльність підприємств з приводу надання-залучення кредитних ресурсів в системі сучасних ринкових відносин. Пошук шляхів та джерел залучення вільних грошових коштів, які і виступають позичковим капіталом, є чи не найболючішим питанням українських підприємців, які, маючи великий науковий та інтелектуальний потенціал, не мають змогу реалізувати його через обмеженість, а часом і помилкову оцінку ефективності використання кредитних ресурсів. Таким чином, питання кредитування економіки України через систему фінансово-кредитних інституцій зараз стоїть дуже гостро. І проблема полягає навіть не в тому, що “українські” кредити є досить дорогими, а в тому, що люди ще не переконалися. Що використання кредиту – це позитивне явище в економічному розвитку підприємства. Погляд, який поширений в українському суспільстві про те, що краще одразу повністю заплатити за певне благо (продукт, послуга) і спокійно знати, що це вже твоя власність, а не виплачувати цю суму поступово, дуже важко перебороти. Але крок за кроком це завдання має виконуватись, і безумовною його важливою частиною є викладання і роз’яснення даної теми серед школярів, які вже будуть формувати нове економічно освічене українське суспільство. Дана тема не випадково розміщена посередині курсу дисципліни. Справа в тому, що в ній вже мова йде про реальну економіку суб’єктів господарювання, а не про суто теоретичні засади функціонування економічних суб’єктів. Після ознайомлення з сутністю, отримання загальних відомостей та уявлення стосовно фінансів підприємств взагалі, та осмислення конкретних форм, способів і цілей грошових розрахунків та діяльності підприємства, учні підготовлено підходять до проблеми подальшого розвитку підприємства при відсутності чи обмеженості власних коштів на здійснення діяльності, що головним чином пов’язано із процесом кредитування. Знання твердих правил здійснення та організації кредитних відносин являється одним з найважливіших елементів подальшого вивчення курсу, а також роботи підприємства. І саме тому необхідно якомога краще "розжувати" необхідні знання і правила кредитування учням, щоб вони влаштувавшись на роботу пов’язану з діяльністю підприємства, а саме з кредитуванням, чи просто прийшовши на підприємство, не почувались ніяково, а були впевненими і кваліфікованими працівниками, і вносили свої прогресивні пропозиції щодо кредитного розвитку як “свого” підприємства, так і України в цілому.

3.2. Структурно-логічна схема

3.3. Розробка уроку за темою “Кредитування підприємств”[1]. Тип уроку. Урок з даної теми проводиться у комбінованій формі, тобто являє собою комбінацію з кількох уроків (лекцій, практичних занять, самостійної роботи), дидактичні задачі яких вирішуються протягом даного уроку. Крім того, це найбільш розповсюджена форма уроку в сучасній школі. А тому, з урахуванням обмеженості часу на викладання теми і пристосування учнів до такої форми навчання, і проведення саме такого уроку вважається за доцільне. Мета: Ознайомити старшокласників з основами кредитування підприємств, надати загальне уявлення стосовно раціональності отримання кредитів. Цілі уроку: полягають у тому, щоб учні.. - вміли орієнтуватися у таких категоріях, як кредитор, позичальник, сума кредиту, відсоток по кредиту, ціна кредиту, загальна кредиторська заборгованість, принципи кредитування; - вміли розрізняти і визначати види кредитів; - вміли розраховувати процентну ставку (місячну і річну), загальну кредиторську заборгованість, ціну кредиту, обирати на основі даних розрахунків найбільш сприятливий варіант отримання кредиту. Завдання уроку: - на підставі викладеного матеріалу розкрити сутність основних понять теми; - обґрунтувати економічну необхідність кредитування підприємств; - розвивати уміння і навички відстоювати власну точку зору, приймати обґрунтовані рішення з приводу кредитування підприємств. Бюджет часу: При розробці викладання даної теми були враховані вікові особливості учнів, сформованість пізнавального інтересу, рівень їх підготовки з предмету, який умовно приймемо як високий. Для викладання теми “Кредитування підприємств” виділено дві академічні години, тобто в школі це рівнозначно двом урокам по 45 хвилин кожний. Для даної роботи приймемо, що уроки відбуватимуться протягом одного тижня, тобто інтервали між ними становитимуть один-два дні. Методи проведення: Уроки пропонується провести з використанням таких методів навчання, як: Лекційно-пояснювальний – носить інформаційно-дидактичний характер, його характеризують інформативність, доказовість, аргументація, роз’яснення, показ наочностей (лекція). Евристична бесідапередбачає розмову викладача з учнями на основі чіткої системи продуманих питань (“Чому”, “Як ви вважаєте?”, “Чим можна пояснити” тощо) що підводить учнів до активного засвоєння системи факторів, нового поняття або закономірності (запитання). Метод ілюстрацій з дієвою наочністю – оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін, які учні пізнають в т.ч. і діючи (домальовуючи, додаючи тощо) (схема). Вправи (пробні, тренувальні, контрольні) – цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій для формування навичок і вмінь (задачі). Проблемно-пошукові методи – застосовуються в ході проблемного навчання – викладач створює проблемну учбову ситуацію, організовує колективне обговорення можливих підходів до вирішення проблеми (проблемна ситуація). Матеріально-технічне забезпечення: § конспект лекцій; § структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди; § графік сезонних коливань потреб у кредиті; § завдання для самостійної (колективної) роботи; § кросворд; § евристичні та проблемні питання; § ділова гра; § рекомендована література. Мотивація. Зважаючи на те, що навчання старшокласників вже носить більш-менш цілеспрямований і орієнтований на майбутнє життя і діяльність характер (див. розділ 1.), вчитель має вмотивувати школярів до вивчення даної теми саме з погляду утилітарного використання отриманих з неї знань в недалекому майбутньому. Закріплення вивченого матеріалу: рекомендується проводити шляхом розв’язування задач та “кредитного кросворду”, вирішення тестів, усного дискусійного опитування. Контроль пропонується проводити у формі “лєтучки”, тестів, самостійного розв’язування задач (див. пункт 2.5), а також усного опитування. Критерій оцінювання базується на 12-бальній системі оцінювання знань учнів, але з деякими корективами, які враховують самостійне осмислення, розуміння теми, власний погляд, а також влучні зауваження з даного питання.

Бали

Критерій оцінювання

0Відповідь не задовольняє суті поставленого питання (задача не вирішена)
5Відповідь торкається сутності питання, але не повністю її розкриває (хід вирішення задачі правильний, але допущені помилки при розрахунках)
10Відповідь повністю розкриває сутність поставленого питання (задача вирішена)
12Відповідь повністю розкриває сутність поставленого питання, а також наявне суттєве доповнення до питання, яке розкриває актуальність його в сучасних умовах Української економіки (задача вирішена, також зазначено де і для чого проводяться такі розрахунки)
Відповіді на усні запитання враховуються при виставленні загальної оцінки по письмовим формам контролю, умовно кажучи, це плюс 2 бали. Що стосується тестів, то вони оцінюються окремо за кожне поставлене питання: якщо у тестовому блоку 12 тестових запитань (а саме стільки їх і має бути), то повна правильна відповідь на кожне з них дає 1 бал. Таким чином, в сумі учень може отримати максимум 12 балів. Така система оцінювання сприятиме не тільки систематичному механічному вивченні навчального матеріалу, а стимулюватиме учнів до осмислення даного матеріалу та пошуку практичних життєвих паралелей. Рекомендації викладачу: До особливостей викладання даної теми слід віднести необхідність викладання не тільки і не стільки теоретичних знань, скільки формування у учнів практичних навичок та вмінь їх застосування. При цьому на основі яскравих прикладів з книг, газет, телепередач, а також певних життєвих ситуацій необхідно сформувати у школярів відповідну базу знань, а також досвід її використання, який в недалекому майбутньому буде їм конче необхідний. Ще одною особливістю даної теми є її певна складність у засвоєнні для учнів 11- 12-х класів середньої школи. Тому викладачу рекомендується починати викладення з найпростіших економічних понять, пояснити учням їх природу та взаємозв’язки, що утворені між ними. А також по можливості замінювати їх простими поняттями-синонімами (суб’єкт господарської діяльності – фірма, підприємство). 3.3.1. Структура уроку. Урок 1. План уроку: 1. Організаційний момент 5 хв. 2. Подання нового матеріалу 30 хв. 3. Розгляд проблемної ситуації (питань) 8 хв. 4. Підбиття підсумків 2 хв. Організаційний момент включає в себе знайомство з аудиторією, окреслення теми, мети, цілей, структури заняття, мотиваційний аспект, а також перевірку присутності учнів. Подання нового матеріалу – текст лекції на тему “Кредитування підприємств” з усіма наявними в ній прикладами та засобами наочності. Розгляд проблемної ситуації – етап уроку, спрямований на закріплення учнями викладеного матеріалу за допомогою практичної життєвої ситуації. Також включає роз’яснення вчителя по незрозумілостям, які виникли під час першого знайомства з теоретичним матеріалом. Підбиття підсумків – Оголошення учням отриманих ними оцінок за урок. Завдання домашнього завдання (вивчення та засвоєння лекційного матеріалу + кросворд), пояснення вимог до нього та способів його контролю на наступний раз. Урок 2. План уроку: 1. Організаційний момент 2 хв. 2. Актуалізація опорних знань 5 хв. 3. Розв’язування задач 10 хв. 4. Проведення ділової гри (5 хв. – правила та умови, 16 хв. – гра) 21 хв. 5. Перевірка домашнього завдання 5 хв. 6. Підбиття підсумків 2 хв. Актуалізація опорних знань – виявити ті знання, якими вже володіють учні і які безпосередньо будуть використовуватися протягом уроку (евристичні та проблемні питання) (3 хв.). Перевірка домашнього завдання – письмовий контроль за допомогою контрольних запитань, задач або тестів (10 хв.). 3.3.2. Матеріально-технічне забезпечення.

§ Опорний конспект лекцій

Лекція: "Економічна сутність та необхідність процесу кредитування" 1. Поняття кредиту 2. Принципи кредитування 3. Види кредитів 4. Необхідність і обгрунтованість процесу кредитування 1. Поняття кредиту. Кредит (від лат. creditum – позика, борг) – угода між партнерами (фізичними та юридичними особами) про надання у власність майна або грошей іншій особі на умові відстрочки повернення такої ж вартості з виплатою проценту. Виникнення кредиту перш за все пов’язано з виникненням товарного виробництва і грошових відносин. Основна форма кредиту – грошова позика. В процесі кредитування у базовому вигляді приймають участь дві сторони: - кредитор (той хто надає гроші в тимчасове користування); - позичальник (той хто бере (отримує) гроші в тимчасове користування). Кредиторами можуть бути: комерційні банки, підприємства, кредитні спілки, лізингові компанії та інші фінансово-кредитні установи. Уявімо, що кредит – це товар. Тоді кредитор являється продавцем цього товару, а позичальник покупцем. Звісно ж кожний товар має свою ціну, яку необхідно сплатити, щоб його отримати. Так і кредит: щоб користуватися кредитом необхідно сплатити за нього певний відсоток від загальної суми кредиту, який і називається ціна кредиту. Оплата за користування кредитом (оплата ціни кредиту) може здійснюватись поступово (щомісячно, щорічно), або одразу (по закінченні строку кредитної угоди). Відтак відсоток може бути річний або місячний. Сума відсотків по кредиту за рік = загальна сума кредиту * відсоткову ставку банку. Для розрахунку місячного відсотку необхідно річний поділити на 12 місяців: імр/12. Загальна сума заборгованості підприємства перед банком = сума отриманого кредиту + сума відсотків по кредиту. 2. Принципи кредитування Як і будь-які інші економічні відносини, процес кредитування базується на певних засадах (принципах). Їх 5 (основні): 1. принцип поворотності кредиту; 2. принцип строковості кредиту; 3. принцип платності кредиту; 4. принцип цільового використання кредиту; 5. принцип реального забезпечення. 1. Принцип поворотності кредиту заключається в тому, що кошти надаються підприємству у тимчасове користування і мають бути повернені в обов’язковому порядку. 2. Принцип строковості кредиту проявляється в тому, що одержаний кредит повинен бути повернений підприємством у визначений строк кредитору. 3. Принцип платності кредиту полягає в тому, що за користування позичковими коштами підприємство має заплатити. Плата за кредит є певним відсотком від загальної суми кредиту, який підприємство має сплатити в додаток до поверненої суми кредиту. 4. Принцип цільового використання кредиту заключається в тому, що позичкові кошти надаються підприємствам на конкретні заходи, які зазначаються в кредитному договорі. 5. Принцип реального забезпечення кредиту заключається в тому, що сума позичених коштів повинна бути забезпечена (відповідати) матеріальними та фінансовими ресурсами, що знаходяться у власності фірми. (майно, нерухомість, грошові кошти, цінні папери, транспортні засоби тощо). Якщо вартість цих цінностей не відповідає сумі кредиту, то комерційний банк вимагає довідку гаранта, який гарантує погашення кредиту, якщо підприємство буде не платоспроможним. 3. Види кредитування. Основними видами кредитів можуть бути комерційний кредит, банківський кредит, споживчий і поточний кредит, інвестиційний, державний, міжнародний. Комерційний кредит – являє собою відстрочку платежу за отримані матеріальні цінності одного підприємства іншому. Як правило оформлюється через вексель, а також як дебіторська або кредиторська заборгованість відповідних сторін. Банківський кредит – надання комерційним банком в кредит позичальнику як правило грошових коштів під певний відсоток. Поточний і споживчий кредит – являє собою позику, яка надається юридичним та фізичним особам на поточне споживання (купівля автомобіля, квартири тощо). Інвестиційний кредит – позика, яка надається під певний конкретний інвестиційний об’єкт або заходи, спрямовані на отримання в майбутньому додаткового прибутку, або вигоди. Державний та міжнародний кредит – кредитні відносини, в яких беруть участь відповідно держава і різні міжнародні інститути (МВФ, ЄБРР), а також інші країни. При чому, держава може виступати як кредитором, так і позичальником. За строками розрізняють короткостроковий кредит (до 1 року) і довгостроковий кредит (більше 1 року). 4. Необхідність і обгрунтованість процесу кредитування. У кожного суб’єкта економічних відносин (фірми) є своя специфіка, характер обороту (руху) коштів. Необхідність кредиту для кожного окремого суб’єкта визначається загальними умовами і рядом особливостей, що притаманні цьому підприємству. Так у галузях, на які впливають сезонні фактори, потреба в додаткових коштах визначається факторами, наведеними у такому прикладі: Сільськогосподарські підприємства, селянські господарства мають підвищену потребу в коштах у період проведення весняних польових робіт у зв’язку із затратами по придбанню пального, запасних частин тощо. Ця підвищена потреба задовольняється за допомогою кредиту. У осінній період, коли йде збір врожаю, підвищену потребу в грошових коштах мають заготівельні організації. Ці кошти необхідні для оплати сільськогосподарської продукції і така потреба в коштах теж задовольняється кредитом. Тривалість процесу виробництва і реалізації продукції на різних підприємствах різна і в результаті цього, на одних підприємствах на протязі певного періоду виникають тимчасово невикористані (“зайві”) грошові кошти, а на інших підприємствах в той же період виникає тимчасова потреба (“нестача”) в грошових ресурсах. Таким чином, ми уяснили сторону необхідності такого процесу, як кредитування, і зараз можемо перейти до обгрунтування укладення кредитної угоди. Беручи в банку кредит, підприємство бере на себе зобов’язання повернути й оплатити його в строк. Для обгрунтування реальної можливості виконання своїх зобов’язань фірма має знати обсяг своїх доходів на час повернення кредиту. Отже, для прийняття зваженого рішення щодо отримання кредиту, необхідно спочатку з’ясувати, чи вистачить отриманих доходів фірми для погашення кредиту. А робиться це шляхом розрахунку мінімальної норми прибутку, яка забезпечить повернення і оплату кредиту в строк при отриманні підприємством нульового прибутку: Rmin = ((сума кредиту + сума відсотків за рік) / річний випуск продукції) * 100% Але обгрунтування отримання кредиту підприємством – це лише одна сторона медалі. Існує й інша – обгрунтування ефективності кредитної угоди кредитною установою (банком). На практиці, таке обгрунтування і оформлення кредитної угоди здійснюється на базі документів, які необхідні для визначення юридичного статусу, фінансового стану підприємства, оцінки проекту, аналізу можливостей його успішної реалізації, забезпечення кредиту, у тому числі: · клопотання підприємства (заява, звернення); · копії засновницьких документів (статут, засновницький договір) та змін і доповнень до них (якщо такі були); · бізнес-план проекту та додатки до нього або техніко-економічне обгрунтування; · баланси підприємства, звіти про фінансові результати за останні три роки діяльності; · перелік та розрахунок вартості майна, що передається банкові в заставу, з визначенням його залишкової балансової вартості, року будівництва чи випуску, місця розташування, короткої характеристики. Банк може також звернутись до підприємства з проханням надати інші документи (звіти перевірок аудиторських фірм, експертні оцінки проекту, довідки про рух коштів на всіх поточних рахунках тощо). Отже, підсумовуючи все вищесказане, слід наголосити, що процес кредитування – це процес взаємодії між підприємствами з приводу надання одним підприємством (кредитором) іншому (позичальнику) певних матеріальних або фінансових цінностей на засадах поворотності, строковості, платності та забезпеченості для проведення конкретних операцій при наявності у кредитора вільних коштів, і необхідності залучення їх (коштів) у позичальника. § Структурно-логічна схема оформлення кредитної угоди Подпись: Контроль банку за виконанням підприємством умов кредитування (VII) Подпись: Надання кредиту (VI) Подпись: Підписання кредитного договору між підприємством і банком (V) Подпись: Згода банку на надання кредиту (IV) Подпись: Оцінка банком ефективності комерційної угоди (інвест. проекту) п-ства (ІІІ) Подпись: Подання в банк заяви та інших документів на отримання кредиту (ІІ) (І)Подпись: Попередні переговори § Евристичні та проблемні питання 1. Як ви вважаєте, в чому полягає необхідність кредитування? 2. Чи може бути вигідніше взяти кредит в банку ніж використати власні кошти? Чому? 3. На вашу думку, яке поняття ширше кредит чи позика? Обгрунтуйте відповідь. 4. Чим можна пояснити той факт, що кредитні відносини ще не набули в Україні відповідного рівня розвитку? 5. Як ви думаєте, що має зробити банк перед тим як прийняти рішення про кредитування підприємства? 6. Як ви думаєте, що має зробити підприємство, щоб переконати банк у доцільності наддя йому певного кредиту? Проблемна ситуація: підприємству потрібні кошти для інвестування в основне виробництво при відсутності вільних власних коштів. § Ділова гра “Отримай кредит”. Гра проводиться за участю всієї аудиторії (класу), яка розподіляється на 4-6 команд (в залежності від кількості присутніх). Команда представляє собою раду директорів підприємства, на чолі з головою ради, який є її представником і діє від її імені. Кожна команда представляє собою підприємство, яке намагається отримати кредит в банку (викладач) під конкретний проект (обирає команда), при умові, що банк має обмежені кредитні ресурси і може надати позику лише одному підприємству. Протягом відведеного часу командам необхідно в письмовій формі сформувати звернення до банку, а також необхідний пакет документів і розрахунків, які б вплинули на позитивне рішення банку, щодо надання кредиту. На розробку проекту, документів і розрахунків відведено 10 хвилин. Після цього “підприємства” подають в банк відповідне звернення на отримання кредиту. “Банк” обмірковує звернення і виносить рішення. Критерієм позитивного рішення є наявність максимально повного пакету необхідних документів, обрахунків та ефективність проекту. Якщо виникає спірне питання щодо надання позики, банк має право запросити голів рад директорів підприємств з метою надання їм можливості більш конкретно і точно обгрунтувати цілі даної угоди та її ефективність, в т.ч. і для банку (3хв кожному голові). Команда (підприємство) – переможець отримує кредит у вигляді відмінних оцінок учням-учасникам команди. Інші учні також отримують оцінки у відповідності із місцем, яке зайняло підприємство у даному конкурсі. Після завершення гри пропонується провести короткий її аналіз (3хв).

§ Завдання для самостійної (колективної) роботи.

Задачі Задача 1 Короткостроковий кредит. Компанія має щорічний випуск продукції на суму 500 млн. грн. на рік , вона позичила на 1 рік 70 млн. грн. під 25 % річних. Виплата відсотків відбувається щомісячно, суму кредиту треба повернути в кінці терміну дії кредитної угоди. Розрахувати: 1) суму відсотків яку сплачуватиме компанія щомісячно 2) загальну суму боргу підприємства перед банком 3) норму прибутку (рентабельність продукції ) яка забезпечить підприємству повернення кредиту та відсотків по ньому. Розв’язок 1. Сума відсотків яку сплачуватиме підприємство щомісячно: а) розраховуємо загальну суму відсотків за рік сума кредиту * ставку відсотка =70 млн. грн. * 0.25 = 17.5 млн. грн. б) розраховуємо щомісячну суму відсотків сума відсотків за рік /12 місяців = 17.5 млн. грн. /12 = 1.46 млн. грн. 2. Загальна заборгованість підприємства перед банком сума кредиту + сума відсотків за рік = 70 млн. грн. + 17.5 млн. грн. = 87.5 млн. грн. 3. Розрахунок мінімальної норми прибутку Мінімальна норма прибутку це така норма яка дозволить підприємству відшкодувати витрати на випуск продукції і заплатити борг банку не отримавши при цьому прибутку у своє користування. R = (сума кредиту + сума відсотків за рік) / річний випуск продукції R = (70 +17.5 / 500) * 100 % = 17.5 %

Задача 2 Визначення найбільш прийнятного варіанту отримання кредиту. Підприємство має потребу у кредитних ресурсах в сумі 45000 грн. Можливі два варіанти їх отримання : Варіант 1 на термін 4 місяці під 25 % річних Варіант 2 на термін 1 рік під 8.3 % річних Необхідно обрати найбільш прийнятний варіант Рішення: 1 варіант: відсоток визначається наступним чином а) відсоток за 1 місяць = 25%/12 місяців = 2.08 % б) відсоток за 4 місяці (за весь термін користування кредитом) = 2.08 * 4 місяці = 8.3% 2 варіант: відсоток за 1 рік (термін користування кредитом ) = 8.3% Суть даної задачі полягає в тому що при розрахунку учні прийдуть до висновку про однакову вартість користування кредитними ресурсами , для визначення більш прийнятного варіанту їм треба звернути увагу на те , що при однаковій вартості кредиту , термін користування в другому варіанті значно більший, тобто він і є найприйнятнішим. Тест: 1. Кредит - це угода... 2. Принципи організації кредитування (виберіть правильну відповідь): а) поворотності і платності; б) поворотності, цільового використання; в) поворотності, строковості, цільового використання; г) поворотності, платності, строковості, цільового використання, реального забезпечення. 3. Про який принцип кредитування йде мова: - позичкові кошти надаються підприємствам на конкретні об’єкти, які зазначаються в кредитному договорі. Ці об’єкти кредитуються в тому разі, коли у підприємства немає інших джерел фінансування. (принцип цільового використання) 4. Виберіть причину потреби підприємства в додаткових грошових коштах: а) результат розриву між надходженнями грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства і витратами, які необхідні для організації процесу виробництва: б) підприємства потребують кредитні ресурси для виплати заробітної платні; в) підприємство, яке тільки створюється, потребує кредитні кошти для створення статутного фонду. 5. Який вид кредиту є найбільш розповсюдженим для кредитування підприємств: а) комерційний; 6) банківський; в) банківський і державний; г) поточний і споживчий. 6. Про який принцип організації кредитування йде мова: - одержаний кредит повинен бути повернений підприємством у визначений комерційним банком строк. (строковість) 7. З чим пов’язане виникнення кредиту: а) ринок і банк; б) товар і ринок; в) товар та гроші. 8. Як правило більшість фірм для розрахунку своєї кредитної платоспроможості розраховують.(норму прибутку) 9. Кредит може бути наданий у формі: а) матеріальних цінностей б) грошової позики в) товарна позика г) всі варіанти вірні 10. Принцип реального забезпечення кредиту заключається в тому, що... 11. Найчастіше підприємства отримують в банківських установах кредит у формі: а) матеріальних цінностей б) грошової позики в) товарна позика г) всі варіанти вірні 12. Які документи необхідно мати підприємству для отримання кредиту: а) клопотання підприємства, копії засновницьких документів, бізнес-план проекту; б) баланси підприємства, прибутки і збитки підприємства, перелік і розрахунок вартості майна, що передається банкові в заставу; в) копії засновницьких документів, баланси підприємства, довідки з ДПАУ. § Кросворд "Відгадай слово”
1. банк*івський
2. стр*окоВість
3. кре*дитор
4. під*приємство
5. при*буТок
6. плат*ніСть
Питання: 1. Найбільш розповсюджений вид кредиту. 2. Принцип, який говорить про те, що кредит повинен бути повернений в строк. 3. Суб’єкт кредитування, який надає кошти в кредит. 4. Фірма. 5. Те на що спрямована діяльність будь-якого підприємства. 6. Принцип, який забезпечує плату за кредит. § Рекомендована література 1. Закон України "Про банки та банківську діяльність"/ Вісник НБУ. - К.: 1991. 2. Методичні рекомендації по комерційній діяльності і кредитуванню юридичних осіб. - Київ 1998. 3. Основи банковского дела / Під ред, Мороза А.М.- К.: Лібра,1994 . 4. Брігхем, Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1997. 5. Гроші і кредит/ Під ред. М.І.Савлука - К.: Либідь, 1992 . 6. Управление оборотным капиталом / Под. ред. Е.С. Стояновой - М.: Перспектива, 1998. 7. Инвестиционный менеджмент / Бланк И.А. - К.: МП "ИТЕМ" ЛТД, 1995 . 8. Пересада А.А., Основы инвестиционной деятельности. - К.: Либра, 1996. 9. Международный бизнес / под. ред. Л.И. Евенко - М.: ДЕЛО ЛТД, 1994.

3.4. Методи та засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів при викладанні теми. При викладанні теми “Кредитування підприємств” пропонується використати такі методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів, як метод навмисної помилки, метод створення пізнавального спору, дискусії та метод пізнавальної ділової гри. q Навмисна помилка, або “Допоможи мені”. Передбачає використання вчителем навмисно зроблених помилок з метою привернути увагу учнів, звернення до них за допомогою, що пробуджує почуття гідності (знайшов помилку вчителя), стимулює бажання вчитися (буде використаний при розв’язуванні задачі №2 (див. стор.24)). q Метод створення пізнавального спору чи дискусії. Його призначення – створення підвищеного інтересу до теми. Включення учня в ситуацію наукової дискусії не тільки поглиблює його знання, але і викликає на цій основі великий інтерес до навчання. Цей метод передбачається використати при розгляді проблемних питань і ситуацій (див. стор.22). q Метод пізнавальної ділової гри. Використання цього методу в сучасному навчанні важливо перш за все тому, що ділові ігри можуть активізувати навчальний процес, а також являються засобами розвитку практичного і теоретичного мислення, актуалізації знань. Використання методу передбачається на базі ділової гри “Отримай кредит” (див. стор.22).. Висновки Запропонований курс містить в собі більш глибокі економічні пізнання, але не зважаючи на це, вважається, що його викладання в школі є дуже необхідним і доцільним. Курс і теми, які були запропоновані, мають безпосереднє відношення до розвитку економічних відносин, тому що відносини між підприємствами і банками значно впливають на економічний стан будь якої країни. Матеріал до теми взято з літератури останнього часу та відповідає дійсності економічної системи України, тому що наша молодь повинна навчатися на літературі, яка пристосована до нашого життя, але і з урахуванням зарубіжного досвіду. Розроблений текст лекції допоможе дати найповнішу та доступну інформацію з теоретичних питань теми. На семінарському занятті пропонується розгляд питань по рівнях складності, пропонуються тести контролю знань, які здобуті учнями, як в процесі вивчення всього курсу так і запропонованої теми. Пропонується розв’язання задач для закріплення матеріалу. Крім того, в розробці зроблено спробу представити програму курсу «Фінанси підприємств», яка може бути застосована для викладання в школі. Ця програма повинна допомогти учням в кращому розумінні матеріалу та значенні економіки взагалі, тому що перед старшокласниками гостро стоїть проблема вибору і саме вдале викладання економіки допоможе зробити їм правильний вибір в майбутньому. В курсовій роботі була зроблена спроба внести щось нове стосовно викладання економіки в школі. Можливо, методика викладання була дещо ускладнена, але, на думку автора, запропонована методика зробить викладання економічної теорії та її засвоєння учнями більш успішною. Знання економіки мають велике значення в житті людини і тому викладанню економічної теорії в школі потрібно приділити більше уваги. Перш за все, необхідно забезпечити школи грамотними в сфері економіки викладачами та необхідною економічною літературою, яка допоможе і вчителям і дітям, що дасть змогу учням після закінчення загальноосвітньої школи почуватися у сучасному вирі економіки, як риба у воді.

Список використаної літератури.

1. Анікін Д.В. “Методи викладання політ економії у системі навчання” М.1985. 2. Басова Н.В. «Педагогика и практическая психология» Р.-на Д. 1999. 3. Бондар В., Українська педагогіка / Освіта. - К: 25-24 березня, 1998. 4. Бондарчук О.І., Бондарчук Л.І. Основи психології і педагогіки: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999. 5. Борцовская Н.В. «Педагогика» С.-П 2000. 6. Брагіна Г.В. “Майстерність вчителя на уроці” М. 1992. 7. Вербило О.Ф. “Теоретичні основи навчання економіки” К. 1995. 8. Гош 0., Яку саме економічну освіту нам викладати / Економіка України. - К: 1996. 9. Делікатний А.В. “Авторитет оцінки” К.1990. 10. Еврастов Н.П. «Психология общения» М.1996. 11. Ільїна Т.А. “Педагогіка. Курс лекцій” М. Освіта 1994. 12. Козаков А.П. “Школяру про ринкову економіку” М 1993. 13. Коротов В.М. «Воспитание ученика» М. 1990. 14. Лозниця В.С. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Кнеу, 2001. 15. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д. та ін. “Фінанси підприємств”: підручник, - К.: КНЕУ, 2000. 16. Сластелин «Педагогика» М.1998. 17. Смирнов В.И. «Общая педагогика» М 1999. 18. Фещенко П., Чи будуть школяри економічно грамотними / Освіта. - К: № 26 - 27, 1998. 19. Фурман А., Соціально-культурна доктрина розвитку національної освіти в Україні / Освіта. - К: 1998.
[1] Для викладання даної теми дирекцією школи було виділено 2 академічні години, тобто 2 уроки по 45 хвилин. Тому, надалі, під поняттям “урок” слід розуміти форму базисного викладання теми “Кредитування підприємств” протягом двох класних уроків.