Каталог :: Менеджмент

Диплом: Удосконалення обліку праці та її оплати

Зміст
Вступ
.............................................................................
.................................
I.Огляд літератури
.............................................................................
...................
II.Організаційно-економічна характеристика господарства  ........
III.Стан і шляхи удосконаленя обліку та аудиту праці і її оплати
3.1. Економічна характеристика обєкту обліку та його завдання ...
3.2. Форми, системи та види оплати праці ..............
3.3.Організація первинного обліку праці та її оплати .......
3.4. Узагальнення та групування даних обліку праці ........
3.5. Облік розрахунків допомоги по тимчасовій непрацездатності
та щорічних і додаткових відпусток ..............
3.6. Утримання із заробітної плати ................
3.7. Синтетичний та аналітичний облік праці та її оплати ........
3.8. Аудит обліку праці та її оплати .............. ...
IV.Удосконаленя обліку праці та її оплати :
4.1. Удосконалення обліку праці та її оплати в Україні ..........
4.2. Удосконаленя обліку праці та її оплати в Іванівській ДСС .....
Висновки та пропозиції ..........................
Список використаної літератури
......................................................................
Додатки
Вступ
Агропромисловий комплекс представляє собою сукупність галузей народного
господарства, які організаційно і економічно об'єднані спільною метою для
вирішення продовольчої потреби. Головним завданням АПК є досягнення стійкого
зростання виробництва сільськогосподарської продукції, надійне забезпечення
країни продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, об'єднання
зусиль всіх галузей АПК для одержання високих кінцевих результатів.
Основною провідною галуззю АПК є сільське господарство – первинне джерело
незамінних видів продукції і життєвих благ людини. Продукція галузей
рослинництва і тваринництва не може бути замінена іншою і не відтворюється у
інших сферах агропромислового комплексу. Тому сільське господарство є
центральною ланкою, що зв'язує відповідні галузі в єдине ціле і формує АПК.
Як постачальник незалежної сировини для переробної промисловості і споживач
великого обсягу промислової продукції воно значною мірою визначає темпи
розвитку всіх галузей агропромислового комплексу.
Основні завдання сільського господарства – забезпечити інтенсивний розвиток і
підвищення ефективності всіх його галузей з метою збільшення виробництва і
підвищення якості продукції, повне задоволення потреб населення в продуктах
харчування і промисловій сировині.
Для здійснення виробничої діяльності кожне сільськогосподарське підприємство
повинне мати в необхідних розмірах оборотні  засоби. Оборотні засоби в
господарстві здійснюють безперервний кругообіг, із грошової форми вони
переходять в товарну, з товарної – у виробничу, а потім знову у товарну та
грошову.
Оскільки кругообіг відбувається безперервно, то і засоби господарства
одночасно знаходяться на всіх стадіях кругообігу. А звідси, в господарстві
постійно повинні бути в наявності повний запас оборотних засобів, в тому
числі й малоцінні та швидкозношувані предмети.
В умовах ринкової економіки значна роль відводиться бухгалтерському обліку,
без знання якого неможливо керувати підприємством.
Бухгалтерський облік в сільському господарстві призваний давати необхідні
відомості про хід виробничих процесів, по виконанню планових завдань, сприяти
укріпленню господарського розрахунку, росту рентабельності, підвищенню
ефективності і покращенню якості роботи. Бухгалтерський облік фіксує всі
зміни, виникаючі в постачальницькій, виробничій та збутовій діяльності, тобто
дає необхідну інформацію про кругообіг засобів та процеси розширеного
відтворення в сільськогосподарських підприємствах. Всі виникаючі зміни в
господарській діяльності підприємств реєструються в бухгалтерському обліку з
метою активного впливу на поліпшення їх роботи. Бухгалтерський облік є
складовою частиною системи управління виробництвом. Він необхідний для
інформаційного забезпечення системи управління, причому на всіх її рівнях
облікова інформація займає вище 80% у загальному обсязі економічної
інформації в сільському господарстві. Саме дана інформація складає основу для
інформаційного забезпечення системи управління сільськогосподарським
підприємством.
Контрольна функція бухгалтерського обліку особливого значення набуває в
теперішній час, коли відбувається реформування аграрного сектору економіки,
реформування самого бухгалтерського обліку, затвердження нових стандартів та
нормативно-правових актів, всюди запроваджуються економічні методи впливу на
якість роботи підприємств. Це означає, що бухгалтерський облік не тільки
повинен сигналізувати про нераціональність використання ресурсів, відхилення
у виконанні плану, але й шляхом відповідної організації облікової
інформаційної служби, призваний забезпечити недопущення цих негативних явищ.
Серед факторів сільськогосподарського виробництва (праця, земельні угіддя,
засоби і предмети праці) вирішальне значенння належить трудовій діяльності
людини. В свою чергу рівень ефективності праці колективу, виробничого
підрозділу, окремого працівника залежить від повноти використаня фактора
мотивації  праці, важливими складовими  якого є розмір оплати праці, тісно
пов’язане з наслідками праці матеріальне стимулюваня, участь у розподілі
результатів господарської діяльності.
Організаційно-правові та економічні основи оплати праці в умовах переходу до
ринку викладені в законах України, Кодексі законів про працю України,
Положеннях (стандартах) та інших нормативно-правових актах.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників,
сприяючи зростаню продуктивності праці, поліпшеню якості роботи, підвищеню
ефективності суспільного виробництва і піднесеню на цій основі матеріального
і культурного рівня життя трудящих, зміцненю трудової дисципліни і
поступовому перетвореню праці на благо суспільства в першу життєву потребу
кожної працездатної людини.Це сприяло  вибору теми дипломної роботи : „Стан і
шляхи удосконалення обліку та аудиту праці і її оплати в Іванівській
дослідно-селекційній станції Охтирського району Сумської області ”.
Досліджуючи цю тему у своєму господарстві я мала нагоду оцінити всі позитивні
і негативні сторони по обліку  праці і її оплати. Вихідними матеріалами для
дослідженя є : Закони України, законодавчі  акти України, річні, фінансові та
статистичні звіти, нормативні документи тощо.
     

1. Огляд літератури

Сучасні процеси політичної і економічної перебудови України свідчать про те, що серед багатьох проблем, які потребують радикального вирішення, бо є найбільш гострими і суперечливими, є проблеми реформування аграрного сектору і, в першу чергу, земельних відносин. На відміну від всіх інших об'єктів суспільних відносин земля в її природно-продуктивних та територіальних функціях є універсальним фактором суспільного відтворення і виконує багато важливих функцій життєзабезпечення людини. Виходячи з цього, вся сукупність проблем як соціально-економічного розвитку взагалі, так і аграрного сектору, зокрема земельних відносин, слід розглядати крізь призму людського життя, людини, її особливого погляду на події сучасного і минулого з урахуванням всього історичного досвіду. Територія України складає 60,3 млн. га, з них сільськогосподарські угіддя займають 41,8 млн. га, в тому числі рілля – 32,7 млн. га. За різними оцінками, Україна має від 8 до 15 % світових запасів чорноземів, що становлять найбільш родючу частину оброблюваного ґрунту. Зараз, коли в Україні проголошений курс реформ, у тому числі, в аграрній сфері, незайве оглянутися назад для того, щоб на прикладах минулого історичного досвіду оцінити сучасні події, правильність обраного курсу, методів його реалізації. Одним з важливих завдань реформуваня економіки України є трансформація аграрного сектора, де необхідно вирішити комплекс економічних, соціальних, майнових і земельних проблем. Робота щодо реформ проводилась у нашій країні протягом кількох останіх років. За цей час було спробувано кілька підходів до реструктуризації сільськогосподарських підприємств, основні риси якої знайшли відображення в Указі Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискореня реформуваня аграрного сектора економіки» [3]. Реформування бухгалтерського обліку в Україні потрібно розглядати, як обов’язковий, організований і контрольований державою захід щодо приведення діючих систем обліку в різних галузях економічної діяльності у відповідність до вимог ринкового середовища. Воно передбачає досягнення такого стану обліку, який сприяв би послабленню кризових явищ, мінімізував їх вплив на стабільність економіки підприємницьких структур та забезпечував розвиток ефективного менеджменту. П.Т. Саблук вважає, що минуле десятиліття стало переломним у долі українського села, відкривши нову сторінку в його історії. Проте зроблене – це лише початок. Завдання аграрної реформи полягає в тому, щоб відкрити максимально широкий простір для задіяння внутрішніх ресурсів галузі, пов'язаних з потенціалом приватної власності і ринковими механізмами [50]. В.А. Ющенко зауважив, що окремий підхід, який було сприйнято Урядом як потрібний і невідкладний крок – це радикальне посилення в кілька разів (2,7 рази) фінансування селекційної і племінної роботи. Переконані, що ця робота може дати позитивні результати в найближчі роки [38]. Великого значення набув Закон України «Про підприємництво» від 07.02.91 р., в який в подальшому були внесені зміни та доповнення [10]. У цьому ж році також був затверджений Закон України «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р. із змінами і доповненнями [11]. З 1 січня 2000 року розпочався новий відлік в українському бухгалтерському обліку. Саме з цієї дати набув чинність перший в історії України Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 – XIV. Цей закон спирається на реально існуюче економіко-правове середовище, він ввібрав в себе все те, що пройшло перевірку часом і виправдало себе, в ньому були враховані реальні традиції [4]. Цей Закон України чітко визначив, що метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є наданя користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства для прийняття рішень. В.Б. Моссаковський – провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки УААН вважає, що з виходом закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" виникли важливі проблеми, пов'язані з перебудовою облікової політики на рівні держави. В першу чергу це стосується перебудови звітності. На відміну від раніше існуючої ієрархічної системи звітності, яка узгоджувалася на рівні Кабінету Міністрів України, відповідних міністерств, відомств і комітетів, зокрема статистичних органів, зараз законодавчо закріплена лише фінансова звітність , окремі форми якої і раніше теж практично подавалися підприємствами, але, по суті справи, поставила під сумнів існування всіх інших форм [33]. В.С. Білоусько зауважив, що у вирішенні проблем, пов'язаних з реформуванням нової організаційної структури сільськогосподарського виробництва виключне значення має науково обґрунтована організація бухгалтерського обліку. Реформування системи бухгалтерського обліку і фінансової звітності, необхідної як зовнішнім, так і внутрішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на запровадження економічних відносин ринкового спрямування [35]. Одним із основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є послідовність, тобто постійне із року в рік застосуваня підприємством обраної облікової політики. Облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовується підприємством для складання і подання фінансової звітності [4]. Формування облікової політики – важливий етап у діяльності підприємства, оскільки від прийнятих облікових оцінок залежить фінансовий результат підприємства. На жаль, сьогодні формування облікової політики не приділяється особливої уваги. Підприємство самостійно визначає свою облікову політику, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрів та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», та з урахуваням особливостей діяльності підприємства і технології обробки облікових даних тощо. В обліковій політиці підприємства мають бути відображені всі принципи питаня організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до формування необхідно підходити дуже відповідально, адже від того, які облікові оцінки обрані підприємством, залежать об’єктивність і точність розкриття інформації у фінансовій звітності [48]. Чинним законодавством визначено правове поле з організації оплати праці, в тому числі і для новоутворюваних суб’єктів господарювання на селі. Базовим питанням оплати праці є Закон України «Про оплату праці» від 10.07.2003 р . №1086-IV. Цим Законом визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [5]. Статтею цього Закону визначено, що держава здійснює регулюваня оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій. Б.С.Стичинський, І.В.Зуб, В.Г.Ротань у своїй книзі зібрали коментарі всієї системи законодавства України про працю. За основу при визначенні структури книги було взято Кодекс законів про працю України [41]. Визначення механізму функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, перерахунку і виплати пенсій Пенсійним фондом, а також порядок формування накопичувального Пенсійного фонду зазначено у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуваня» від 09.07. 2003 р. № 1058-IV [6]. Органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб і персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснюють облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. На кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів [44]. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. встановлює види забезпечення і соціальних послуг, наданих у порядку соціального страхування [7]. Усі працівники підлягають обов’язковому соціальному страхуванню власником або уповноваженим ним органом від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством : Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. із змінами та доповненнями [8, 22] і колективним договором (угодою, трудовим договором) [17]. 22.05.2003 р. Було прийнято Закон України «Про податок на доходи з фізичних осіб», яким запропоновано нову концепцію оподаткування доходів громадян, що суттєво відрізняється від чинного нині порядку оподаткування. Насамперед можна зазначити такі моменти : - зниження ставок оподаткування і запровадження єдиної ставки замість діючої нині прогресивної шкали, розширення бази оподаткування. - запровадження податкового кредиту, особливі порядки обкладання податком доходів, отриманих від проведення окремих видів операцій [9]. У своєму коментарі до цього Закону України Олена Габрук писала , що у законі введено низку нових термінів, що не тільки надають йому європейського колориту, а й привносять нововведення в порядок обчислення об’єкта оподаткування. Тема зниження податкового навантаження на доходи громадян уже кілька років активно обговорювалася як у законодавчих колах, так і громадянами України. При цьому ми в черговий раз дивилися на східного сусіда – Росію, де на цей час вже діяв 13-відсотковий прибутковий податок. Тому в нашій країні також прийнято на період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. установити єдину ставку – 13% (п.22.3 ст.22 Закону), з 01.01.2007 р. – 15% (п.7.1. ст.7 Закону) [ 46]. Трудовим кодексом України глава 3 стаття 167 передбачено право кожного працюючого на відпочинок [2]. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки , встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються Законом України. Надання відпусток регулююється Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. №504/96-ВР з наступними змінами і доповненнями [ 12, 18 ]. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи [40]. Закон України «Про державний бюджет України на 2003 рік» було змінено і доповнено , у зв’язку з цим запроваджено з 1 грудня 2003 року новий розмір мінімальної заробітної плати 205 грн. на місяць [13]. У своїй статті старший науковий співробітник НДІ соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України І.Ломанова писала про сутність і роль мінімальної заробітної плати в ринковій економіці. Вона наголошувала, що нині в України сталася така економічна ситуація, за якої ні держава, ні значна кількість підприємств, крім монополістів, не в змозі підвищувати не лише заробітну плату взагалі, а навіть і мінімальну. На її думку, слід відмовитися від концепції, за якої мінімальна заробітна плата виконує функцію інструмента макроекономічної політики регулювання структури і динаміки всієї заробітної плати в країні і перейти на концепцію мінімального базового рівня, не пов’язуючи мінімальні ставки оплати праці, регулювання структури і динаміки загальної заробітної плати, а також нарахування різного роду соціальних і компенсаційних виплат з мінімальної заробітної плати [37]. 27.11.2003 р. Було прийнято Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік» № 1344-IV [14]. Майже на протязі всього 2004 року мінімальна заробітна плата буде залишатися на рівні 205 грн.. І тільки з 1 листопада ( якщо нічого не зміниться) підприємствам необхідно буде оплачувати зроблену працівниками місячну, погодинну норму праці (об’єм робіт) виходячи з розміру 237 грн. [39] . Також важливу роль відіграє Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств » з наступними змінами та доповненнями [15]. Обєкт оподаткуваня – прибуток підприємства звітного податкового періоду, який визначається як різниця між валовим доходом, валовими витратами та амортизацією. Згідно Закону України «Про систему оподаткування» в п.5.6 ст.5 «Витрати на оплату праці» визначено, що до валових витрат матеріальна допомога не включається, звільнена відповідно чинного законодавства від обкладання прибутковим податком, тобто в межах прожиткового мінімуму для працездатної особи – 365 грн. [45]. Також слід згадати про нарахування , виплат та обліку оплати праці, які мають проводити згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини. Велику увагу слід звернути на Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93 р.. Контроль за правильністю розрахунків оплати праці й віднесення її на відповідні рахунки бухгалтерського обліку є одним із основних завдань аудиторської перевірки [16]. Останніми роками проведено велику роботу зі створення системи належного аудиту у галузі підготовки кадрів, регламентації професійних обов’язків, прав і відповідальності аудиторів згідно з прийнятими окремими законодавчими актами й національними нормативами аудиту, професійного контролю якості роботи аудиторів [32]. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги щодо складання документів регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України [24]. Відповідно до статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» затверджено П(с) БО 26 «Виплати працівникам», схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку Міністерства Фінансів України, який набув чинності з 1 січня 2004 року. П(с) 26 визначає методологічні засади формуваня в бухгалтерському обліку інформації про виплати ( у грошовій і негрошовій формі) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності. Норми Положеня (стандарту) 26 «Виплати працівникам» застосовуються роботодавцями – підприємствами, організаціями, іншими юридичними осо-бами незалежно від форм власності ( крім бюджетних установ) [25]. Визначення заробітної плати працівникам за час відпусток та компенсації за невикористані відпустки здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 з наступними змінами і доповненнями [21]; та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 [20]. На виконання програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів наказом Міністерства Фінансів України від 30.11.99 р. № 291 затверджено новий План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію про його застосування [26, 27]. Новою методологією передбачається використання інших рахунків, яких не було в старому Плані: для обліку інших необоротних матеріальних активів, відстрочених податкових активів і зобов'язань, додаткового, вилученого і неоплаченого капіталу, а також рахунків для обліку витрат, доходів і фінансових результатів за видами діяльності витрат за економічними елементами []. Петро Хомин у своїй статті наголошує на переваги й недоліки плану рахунків. На його думку, перевагою є те, що відпала потреба у складній методиці виведення сальдо за активно-пасивними рахунками обліку. Це стало можливим внаслідок введеня субрахунків [51]. З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів керівником господарства встановлюється графік документообороту, який повинен забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контролю функцій обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації [23]. Графік документообігу повинен сприяти покращенню всієї роботи на підприємстві. Виконання всіх вимог до технолошічних аспектів організації бухгалтерського обліку дозволить підприємствам розробити чітку та діючу систему технологічної обробки облікової інформації [47]. Українські підприємства з 2000 року застосовують національні стандарти бухгалтерського обліку, перелік яких визначено Программою реформування бухгалтерського обліку в Україні. Методологія обліку, яка знайшла своє відображення в нормативних документах і опирається на вимоги Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, значно відрізняється від попередньої. Отриманий досвід дав змогу внести ряд суттєвих змін як до визначення сфери їх застосуваня (кола галузей та організаційно-правових форм підприємств) так до уточнення методології й методики обліку, що запроваджено Положенями (стандартами) бухгалтерського обліку в нормативно-правових та економічних умовах України [38]. На погляд Світлани Зубілевич, найбільш важливим результатом набутого досвіду є рішення застосувати принципи Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на всіх без винятку підприємствах з урахуванням їх участі в операціях на ринках капіталу та обсягів діяльності [52]. При обговоренні на сесії народний депутат України Білоусова І. підкреслила, що впровадження національних стандартів, орієнтованих на міжнародні стандарти фінансової звітності не означає демонтаж існуючої системи бухгалтерського обліку, система бухгалтерського обліку в Україні в методологічному аспекті в цілому себе виправдала і немає потреби її руйнувати, відхиляючи позитивні форми та методи ведення обліку. Як відомо, програма реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів проголосила важливим аспектом нормативного забезпечення збереження стабільності розвитку системи бухгалтерського обліку і створення належних умов для послідовного і раціонального здійснення функцій, які притаманні бухгалтерському обліку [30]. Багато статей розглядає суть, значення та удосконаленя обліку праці та її оплати. У своїй книзі М.Ф.Огійчук поглиблено розкриває суть бухгалтерського обліку з питань оплати праці, обліку праці, стан розрахунків з працівниками в сучасних ринкових відносинах [ 31 ]. Автор Сировец В.П. в своїй роботі детально досліджує стан обліку розрахунків по оплаті праці і поглиблено вказує на недоліки в ведені обліку оплати праці в сільськогосподарських підприємствах. У його книзі дано весь перелік первинних документів, регістрів синтетичного і аналітичного обліку. [ 36 ]. В статті «Реформування оплати праці» автори А.Н.Никифоров і А.Н.Лубков піднімають питаня про головну ціль реформи. Головна ціль в політиці заробітної плати в наш час – її значне підвищення, реформування її рівня на принципі ціни робочої сили, дозволяючи працівнику задовольняти необхідні матеріальні і духовні потреби. При підвищенні реального розміру заробітної плати необхідно було б враховувати зростаючі соціальні видатки, а саме житлово-комунальні, медицинські та інші послуги соціальної сфери [29]. Монографія Н.І.Дорош охоплює широкий діапазон найважливіших проблем аудиту, розкриває їх із позицій позитивного світового досвіду. Автор висвітлює основні аспекти методології та організації аудиту в Україні, розглядає світовий досвід, вносить власні оригінальні пропозиції щодо удосконаленя методики аудиторської перевірки й аналізує напрямки розвитку аудиторської діяльності в нашій країні [42]. Все більшого значення в сучасних умовах набуває впровадження автоматизації бухгалтерського обліку. Панченко Л.Г. приділяє велику увагу вивченню автоматизованої форми обліку бухгалтерської інформації. В своїй статті вона зазначає, що ЕОМ використовують не тільки для опрацювання, а й для збирання облікової інформації, що дає змогу автоматизувати весь процес бухгалтерського обліку [49]. Автоматизація обробки інформації на сільськогосподарських підприємствах дозволяє підняти рівень організації праці в сфері управління, дає можливість значно зменшити витрати часу на обчислення і розрахунки, а також створює умови для підвищення продуктивності праці. Автоматизація сприяє впровадженню раціональних форм первинних документів, підвищенню оперативності та достовірності інформації [54]. Загалом стан автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах, можна оцінити як незадовільний. Основні причини цього – це неадаптованість комп’ютерних програм до вимог сільського господарства, недостатність коштів у сільськогосподарського підприємства та проблем із навчанням кадрів [53]. Досить вагомими причинами, що гальмують розвиток комп’ютеризації сільського господарства, є значна вартість вже існуючих, хоч і не досконалих програм та бідність сільськогосподарських підприємств. Сьогодні ні сільськогосподарські підприємства, ні розробники програм забезпечення не готові до комплексної комп’ютеризації бухгалтерського обліку в сільському господарстві. А тому цю проблему необхідно вирішувати поступово, в кілька етапів [43]. Отже, підсумовуючи все раніше сказане, бачимо, що сучасний стан вітчизняного бухгалтерського обліку в Україні характеризується широкими та глибокими процесами переходу на застосування міжнародних стандартів, за якими мають відображатись не лише суто господарські операції, а й ведення обліку стану активів, капіталу, зобов'язань, доходів і витрат. Тобто бухгалтерський облік стає не простим відображенням операції, а відображенням економічних наслідків діяльності підприємства в цілому [34]. II. Організаційно-економічна характеристика Іванівської дослідно-селекційної станції Іванівська дослідно-селекційна станція найстаріша серед дослідних установ нашої країни. Організована вона була в 1897 році на базі дослідного поля цукрозаводчика П.І. Харитоненка. З перших днів стація існувала як дослідна установа по культурі цукрового буряку і займалась вивченням використання добрив, обробки ґрунту, посіву, догляду за рослинами. В 1909 році на станцію була покладена задача по забезпеченню цукрових заводів маточним насіннєвим матеріалом цукрового буряку, в зв'язку з чим виникла необхідність організації селекційної роботи. Сортовиведення було почато по двом культурам – цукровому буряку та озимій пшениці, а пізніше – по вівсу та яровій пшениці. Роботи станції скоро стали широко визнані, чому сприяли щорічні агрономічні з'їзди в Сумах і публікації рефератів про ці з'їзди. Почата робота по селекції цукрового буряку йшла досить успішно і вже в перші роки були одержані позитивні результати, які доводять те, що в умовах України селекція дає якісніші матеріали, ніж за кордоном. Іванівська дослідно-селекційна станція з 1958 р. веде самостійну роботу по створенню цукрового буряку з однонасіннєвими плодами. За останні десятиріччя колективом селекціонерів станції було виведено і передано в виробництво такі сорти цукрового буряка: - Іванівський 1745 покращений (автори Вишневський Г.П., Лободин К.І., Гузь Є.П.), районований в Сумській і Луганській областях.; - Гібридний сорт 1745 покращений Верхнячська 031 (автори Вишневський Г.П., Гузь Є.П.,Калайда Д.І., Лободин К.І., Кузьменко Т.А.), районований у Харківській області: - Іванівський однонасіннєвий 5 (автори Вишневський Г.П., Гузь Є. П., Кузьменко Т.А.), районований у Криму. Робота по селекції озимої пшениці, як однієї з головних зернових культур, почата з 1909 року. В останні десятиріччя станція виявила перспективні сорти пшениці: зимостійкий сорт Лютесценс 317, стійкий до полягання сорт Іванівська 13, Безоста 1 та ін. Впровадження нових сортів селекції Іванівської ДСС і посів покращеним елітним насінням в господарствах зони діяльності станції забезпечує прибавку врожаю зернових культур в середньому на 2-3 ц, цукрового буряку – 8-10 ц з гектару. Економічна ефективність впровадження покращеного елітного насіння, впровадження нових сортів іванівської станції наведено в таблиці 2.1. 2.1. Економічна ефективність впровадження нових сортів селекції ІДСС в зоні її діяльності
КультуриПлоща, гаПрибавка урожаю, цВартість прибавки, тис. грн.
Пшениця озима79800431920012768
Пшениця яра3700311100555
Овес450029000540
Ячмінь яровий120003360001962
Соняшник1700023400022780
Цукровий буряк3970083176005430
Іванівська дослідно-селекційна станція розміщена в Охтирському районі Сумської області, на водорозділі рік Ворскли і Мерли. В зону діяльності станції входять райони: Охтирський, Великописарівський, Тростянецький, Лебединський, Краснопільський. Місцевість біля метеорологічної станції рівнинна. Висота 180 м над рівнем моря. Для клімату району Іванівської дослідно-селекційної станції характерна холодна і сніжна зима. Літо тепле з дощами ливневого характеру. Весна з інтенсивно наростаючим потеплінням, яке переривається поверненням холодів і сухістю повітря при східних вітрах. Осінь характерна поступовим похолоданням з поверненням тепла при ясній тихій погоді. Крім дослідницької роботи, станція займається і виробничою діяльністю. Так, станція вирощує елітні та суперелітні сорти всіх районованих зернобобових культур і цукрового буряку. 2.2. Динаміка показників розміру Іванівської ДСС, 2001-2003 роки
Показники2001200220032003 р. в % до:
2001 р.2002 р.
Валова продукція в співставних цінах 2000 р., тис. грн.28762558190666,374,5
Товарна продукція в фактичних цінах реалізації, тис. грн.33392029183555,090,4

Площа с.-г. угідь, га,

в т. ч. Рілля, га.

2145

2123

2145

2123

2145

2123

100,0

100,0

100,0

100,0

Посівна площа основних культур, га:

1) озимі зернові

2) ярі

3) цукровий буряк

4) соняшник

602

454

273

30

536

350

223

-

-

857

200

55

-

188,8

73,3

183,3

-

245,0

89,7

-

Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.,

в т.ч. основних виробничих фондів с.-г. призначення.

15246

9124

10312

6875

9889

6593

64,8

72,3

95,9

95,9

Середньорічна чисельність працівників, чол.37027222460,582,3
Слід відмітити, що на протязі 2001-2003 рр. відбулося багато змін в розмірах господарства. Про це свідчить зменшення валової продукції, тобто прямого показника, що характеризує розміри господарства. Валова продукція є кінцевим результатом роботи сільськогосподарських підприємств. Вартість валової продукції в 2003 р. склала 1906 тис. грн., що на 33,7 % і 25,5 % менше, ніж у 2001 та 2003 роках. Площа сільськогосподарських угідь не змінилася за 3 роки і становить 2145 га. Площа ріллі становить 2123 га, яка також не змінилася і займає 99% усіх с/г угідь. Це говорить про високий рівень розораності земель. Середньорічна чисельність працівників в 2003 році склала 224 чол., що на 146 чоловік менше, ніж у 2001. Це пов'язано з тим, що люди звільняються по своїй ініціативі, шукаючи кращу роботу. Далі доцільно розглянути склад і структуру грошової виручки від реалізації продукції (таблиця 2.3). Як свідчать дані таблиці, господарство має зерново-цукробурячний напрямок спеціалізації. Найбільшу питому вагу у складі грошової виручки від реалізації складають зернові культури (2001 р. – 71,3 %, 2002 р. – 72,8 %, 2003 р. – 86,0 %). Бачимо, що відбулося збільшення виручки за рахунок збільшеня реалізації, а у 2001 р. було знижено ціни на продукцію в зв'язку з хорошим урожаєм. Також бачимо, що в 2003 році відбулося зниження реалізації ВРХ в порівнянні з 2002 роком аж на 187 тис.грн.. 2.3. Склад і структура товарної продукції Іванівської ДСС
Галузі і види продукції2001 р.2002 р.2003 р.
тис. грн.в % до під-сумкутис. грн.в % до під-сумкутис. грн.в % до під-сумку
Зернові і зернобобові141342,376137,488748,0
Цукрові буряки84625,341620,556631,0
Соняшник551,610,1272,0
Інша продукція рослинництва662,030014,8975,0
Рослинництво-всього238071,3147872,8157786,0
Молоко 882,6341,7502,5
ВРХ на м'ясо1444,322411,0372
Свині341,0--221
Інша продукція тваринництва70,2442,2110,5
Тваринництво – всього2738,23021,91206,0
Промислова продукція1725,120210,0533,0
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг51415,4472,3855,0
Разом по господарству333910020291001835100
2.4.Виробництво валової продукції ( в співставних цінах 2000 року ) в Іванівській ДСС
ПоказникиРоки
200120022003
Валова продукція всього по господарству, тис.грн.:287625581906
В тому числі по рослинництву204218671639
по тваринництву834691267
Питома вага в продукції сільськогосподарського виробництва, %100100100
Рослинництва717386
Тваринництво292714
Валова продукція в Іванівській дослідно-селекційній станції на протязі трьох років знижується. В 2003 році виробництво продукції по всьому господарству в порівнянні з 2001 роком знизилася на 970 тис.грн., тобто на 44 % , в тому числі рослинництво на 403 тис.грн. – 20 %, тваринництво - 567 тис.грн., 68 %. Аналіз фінансового стану передбачає дослідження на прогноз впливу господарських рішень на зміну фінансового стану підприємства та внесення пропозицій щодо його покращення. Інформаційною базою фінансового аналізу є фінансова звітність – система показників, що відображає майнове та фінансове положення підприємства на звітну дату, а також фінансовий результат його діяльності на звітний період. Характеризуючи платоспроможність підприємства (таблиця 2.5), бачимо, що коефіцієнт платоспроможності на початок і на кінець року відповідно становив 1,036 і 0,759. Ми бачимо, що він знизився аж на 0,664 і на кінець року не зовсім відповідає нормальному значенню цього показника. 2.5. Платоспроможність Іванівської ДСС, 2003 рік

Показники

На початок рокуНа кінець рокуЗміна (+;-)

Платіжні засоби:

- грошові кошти

- готова продукція

- розрахунки з дебіторами

8

1257

653

62

1135

482

+54

-122

-171

Разом19181679-239

Платіжні зобов'язання:

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

- поточні зобов'язання за розрахунки

485

1367

570

1642

+85

+275

Разом18522212+360
Надлишок (+)/нестача (-) платіжних засобів+66-533-467
Коефіцієнт платоспроможності 1,0360,759-0,664
2.6. Показники ліквідності балансу Іванівської ДСС, 2003 рік (тис. грн.)

Показники

На початку рокуНаприкінці рокуЗміна (+;-)

1. Оборотні засоби

- 1 група, грошові кошти та їх еквіваленти

- 2 група, дебіторська заборгованість

- 3 група, запаси та витрати

Всього оборотних засобів

8

653

2224

62

482

2076

+54

-171

-148

2. Короткострокові фінансові зобов'язання18522212+360

3. Коефіцієнти ліквідності балансу

- абсолютний

- проміжний

- загальний

0,0043

0,3569

1,5577

0,0280

0,2459

1,1844

+0,0237

-0,1110

-0,3732

Це означає, що в разі банкрутства підприємства воно не в змозі буде розрахуватись зі своїми кредиторами по зобов’язаннях. Різні показники ліквідності балансу характеризують не тільки рівень платоспроможності підприємства, але й відповідність інтересам різних зовнішніх користувачів інформації. Так, для постачальників товарів, сировини найважливішим є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Потенціальних і реальних акціонерів та власників підприємств в більшій мірі цікавить величина коефіцієнта загальної ліквідності. Розрахунок показників ліквідності балансу Іванівської дослідно-селекційної станції за 2003 рік представлено в таблиці 2.6. Розглянувши показники ліквідності балансу, бачимо, що абсолютний коефіцієнт ліквідності на початок року має низьке значення 0,0043, а на кінець року збільшується і становить 0,0280. Коефіцієнт проміжної ліквідності на початок і на кінець року становить відповідно 0,3569 і 0,2459. Він показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена при умові повного повернення дебіторської заборгованості. Коефіцієнт загального покриття на початок року складає 1,5577, а на кінець – 1,1844. Цей показник характеризує спроможність підприємства розрахуватись по своїх поточних зобов'язаннях в разі його ліквідації або банкрутства. Бухгалтерський облік в Іванівській дослідній станції ведеться за журнально- ордерною формою обліку, що є найбільш прогресивною серед інших форм обліку. Основними реєстрами бухгалтерського обліку є журнали-ордери. Вони нагадують собою накопичувальні, в яких систематизація і групування документів ведеться в хронологічному порядку по кореспондуючих рахунках. Кількість таблиць у журналах-ордерах залежить від складності організації бухгалтерського обліку того чи іншого об'єкта від ступеню деталізації обліку, можливості ведення аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі та інших обставин. Журнали-ордери призначені для синтетичного обліку операції господарської діяльності підприємства. Ведення записів у журналах-ордерах здійснюється у порядку однобічної реєстрації. Реєструються тільки кредитові обороти по кожному балансовому рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по цьому рахунку знаходять відображення в різних журналах-ордерах. Синтетичний і аналітичний облік здійснюється в реєстрах, в єдиній системі записів. По синтетичних рахунках з великою номенклатурою облікових об'єктів, які мають значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік на станції ведуть в допоміжних відомостях і виробничих звітах. Дані цих регістрів потім переносять до журналів-ордерів. Журнали-ордери побудовані таким чином, що в них відображають однорідні за змістом операції, а також операції, що взаємопов'язані між собою. Тому ряд журналів-ордерів ( № 2 с-г, 3 с-г, 4 с-г, 8 с-г, 10 с-г, 11 с-г, 12 с-г, 13 с-г, 15 с-г) передбачені для обліку операцій по кредиту декількох синтетичних рахунків. У цьому випадку для кожного синтетичного рахунку виділено окремий розділ. В журналах-ордерах, що призначені для синтетичного та аналітичного обліку, крім того, передбачено позиції аналітичного обліку(журнали-ордери № 6 с-г, 7 с-г, 8 с-г та ін.). Для узагальнення даних журналів-ордерів використовують Головну книгу. У ній відображають залишки по рахунках, на яких вони були на початок місяця, поточні обороти і залишки на кінець місяця по відповідних синтетичних рахунках. Записи оборотів у Головну книгу здійснюються із Журналів-ордерів. Перевірку правильності записів до Головної книги здійснюють шляхом підсумку сум оборотів і залишків по всіх рахунках. Суми дебетових і кредитових оборотів та залишків повинні бути відповідно рівними. Взагалі можна сказати, що в основу побудови журнально-ордерної форми покладено такі найважливіші принципи: - здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом інших рахунків; - сполучення в єдиній системі синтетичного і аналітичного обліку; - відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання періодичної і річної бухгалтерської звітності. Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку в Іванівській ДСС покладено, перш за все, на директора, а також головного бухгалтер, як організатора здійснення бухгалтерської служби. Ведення обліку безпосередньо здійснює бухгалтерська служба, а також частково працівники планово- економічної служби (додаток ). III. СТАН І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ ПРАЦІ І ЇЇ ОПЛАТИ 3.1. Економічна характеристика об’єкту обліку та його завданя. Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеному матеріальному та духовному базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці. Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту. Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи. В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу. Праця, яка являє собою процес цілеспрямованої діяльності людини, є важливим елементом виробничого процесу. Затрати на оплату праці в собівартості сільськогосподарської продукції займають значну частину. Тому чітка організація обліку праці і її оплати мають важливе значення. Важливою умовою контролю за суворим забезпеченням принципу матеріальної заінтересованості через заробітну плату праці в відповідальності її кількості і якості являється своєчасний і точний облік праці і розрахунків по її оплаті, який повинен забезпечити достовірну частку трудових витрат на виробництво, співдіяти по покращенню виробництва праці, покращення використаня робочого часу, зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва. У процесі виробництва споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, добрива, пальне, запчастини тощо), які переносять свою вартість на вироблений продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у вигляді оплати праці. Іванівська ДСС самостійно, але відповідно до законодавства , установлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат. Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників підприємства. Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством. Необхідно створювати економічно достовірну та обгрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві. На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати. На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов’язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв’язку з цим в Іванівській ДСС організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата. Для того, щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, на підприємстві створені: - контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу; - правильність документального оформлення виробки робочих та службовців; - своєчасне нарахування заробітної плати та допомог, а також їх видача; - своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету; - розподіл заробітної плати по об’єктах калькулювання; - планування звітів про працю. Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва. Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати. Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально- економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів ( додаток ). Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Існують таки види додаткової заробітної плати : - робота у сверх урочний час; - сумісництво професій; - робота в нічний час. Надбавки доплаті по тарифним ставкам та посадовим окладам: а) кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за високе кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються дифференційовані надбавки до тарифних ставок робочих, наприклад: III розряд - до 12 відсотків IV розряд - до 16 відсотків V розряд - до 20 відсотків VI розряд- до 20 відсотків Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці , визначені в генеральній або галузевій угоді. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг. 3.2. Системи, форми та види оплати праці Заробітна плата - частина національного доходу, яка приназначена для особистої потреби робітників та службовців. Заробітна плата - є одним з елементів виробничих витрат підприємства. Основою організації оплати праці в Іванівській ДСС є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування розмірів заробітної плати. Тарифна сітка – складова частина тарифної системи. Яка визначає співвідношення у рівнях оплати праці різних груп працівників сфери матеріального виробництва залежно від їх кваліфікації. Вона складається з певної кількості розрядів ( по діючих умовах не більше шести) і відповідних міжрозрядних коефіцієнтів. Тарифний розряд, присвоєний працівнику є показник кваліфікаційного рівня, необхідного для виконання цієї роботи. Кожний розряд має свій коефіцієнт, який показує на скільки рівень оплати робіт цього розряду вище першого. Тарифний розряд – це елемент тарифної системи, який характеризує рівень кваліфікації виконаців цієї роботи. При тарифікації праці розрізняють тарифікацію робіт і тарифікацію робітників. Тарифікація робіт являє собою ступінь методів обліку і порівняння затрат праці різних видів робіт залежно від характеру, якості та умов виконання. Тарифікація працівників – це присвоєння певного тарифного (кваліфікаційного) розряду працівнику відповідно до кваліфікації, яку він має. Кваліфікацію визначають з урахуванням спеціальних знань і практичних навиків працівника, а також вимог до виконання робіт відповідної складності. В Іванівській дослідно-селекційній станції тарифні розряди в основному присвоюють працівникам на ремонтних і будівельних роботах. Система оплати праці включає два напрямки : організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше - пов’язане з обліком відпрацьованого часу, а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми : погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності . Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми. При прямій відрядній формі оплати праці працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку. Непряма відрядна система праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників) .Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують. При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об’єм робіт, виконаний сверх норми, сплачується по збільшених розцінках. При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках сверх заробітку за досягненням результатів роботи. Відрядна заробітна плата в Іванівській ДСС може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин. Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягнуті показники в роботі. Для обліку виробітку робочих - підприємців застосовуються слідуючі документи : - наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним; - маршрутний лист та інші. У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим. Наряд закривається по мірі виконання завдання : він підписується бригадиром. Акордний наряд застосовується в бригадах «кінцевої продукції». Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції, що прикладена до акордного наряду. Недоліком наряду є те, що неможливо встановити, хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити, на якій операції був зроблений брак. Групуючий розрахунок проводиться у відомості або карточці. Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна. При простій погодинній оплаті в Іванівській ДСС заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин. Впровадження ринкових відносин і відповідні структурні зміни в економіці потребують розроблення нових заходів щодо удосконалення системи оплати праці. Серед них важливе місце посідає впровадження погодинної оплати праці. Основними напрямами соціальної політики України на 1997-2000 роки перебачений поступовий перехід (починаючи з 1999 року) на погодинну оплату праці із застосуванням мінімального розміру погодинної заробітної плати. Доцільно застосовувати таку систему оплати праці на підприємствах і в організаціях виробничої сфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва є вимоги якості продукції при обмеженій її кількості. Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення. Не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу. Проста погодинна оплата праці є однією із систем погодинної форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Інженерно-технічні робітники Іванівської ДСС отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов’язки, оплачуються в загальному порядку. При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками- погодинниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Премії робочим-погодинникам нараховуються по місячним результатам роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках. Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою в Іванівській ДСС є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників. Існують слідуючі види заробітної плати : основна та додаткова. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки ). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена підрядна оплата праці, крім табелю необхідно мати відомості про виробітку та розцінки за виконану роботу. Додаткова заробітна плата - ст. 105 КЗпП передбачено , що працівниками, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов’язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за поєднання професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах , передбачених у колективному договорі. При розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при підрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами : по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ). Розподіл загального заробітку по коефіцієнту приробітку дуже простий. Він розраховується по формулі: загальний заробіток робітник К = --------------------------------------------------- , де sum ((n1 * m1) + (n2 * m2) + ... + (nn * mn)) n1, n2, ... , nn - годинна тарифна ставка n-го робітника m1, m2, ..., mn - відпрацьована кількість робочого часу робітником Коефіцієнт приробітку є одним для всіх робітників бригад. Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт, то можливо визначити його загальний заробіток. Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) - це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв’язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі. Розподіл загального заробітку бригади по відпрацьованому часу, приведеному до першого розряду є модифікацією першого способу. При цьому способі фактично відпрацьований час кожного робітника множимо на тарифний коефіцієнт присвоєного йому розряду. Сумування всіх результатів визначає загальну кількість робочого часу, приведеного до першого розряду по бригаді. Після цього розраховується норматив заробітку на 1 чол/год. шляхом ділення заробітку бригади на загальну кількість відпрацьованого часу, приведеною до першого розряду. КТУ - це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної продуктивності, якості праці та відношенні до праці. КТУ застосовується тільки до приробітку та премій, але не втрачаючи тарифної частини заробітної плати. Показники, що підвищують КТУ : - високий рівень виконаних виробничих завдань, застосування передових методів праці, виконання робіт по сумісним професіям, висока трудова активність, ефективне використання обладнання, забезпечуючи більш високу виробітку – підвищується до 0,5 ; - висока професійна майстерність, яка виражається в більш високій якості робіт – підвищується до 0,25 ; - керування звеном, ініціатива та попередження можливих простоїв робочих та обладнання, допомога та передача опиту, ефективне використання робочого часу – підвищується до 0,25; Показники, що знижують КТУ : - невиконання виробничих завдань, слаба інтенсивність праці, яка виражається у відставанні від загального рівня бригади, неефективне використання обладнання, інструменту – понижується до 0,5 ; - недостатня професійна майстерність, яка виражається у виготовленні неякісної продукції, порушенні правил техніки безпеки і таке інше – понижується до 0,25 ; - запізнення на роботу, передчасні уходи з роботи, невиконання розпоряджень бригадира та інші порушення, що негативно позначаються на результатах колективної праці – понижується до 0,25 . Максимальна величина КТУ по всіх трьох факторах для окремих членів бригади не може перевищувати : КТУ = 2,0 = ( 1 + 0,5 + 0,25 + 0,25 ). Мінімальна величина КТУ з урахуванням всіх знижуючих факторів для окремих членів бригади може бути : КТУ = 0 = ( 1 – 0,5 – 0,25 – 0,25 ). Тобто : , де КТУ – коефіцієнт трудової участі ; КБ – базовий коефіцієнт ; КН – значення показників, підвищуючих коефіцієнт ; КС – значення показників, понижуючих коефіцієнт . КБ _ при розподіленні колективної премії найчастіше береться за 1. З урахуванням КТУ розподіляється : - тарифна заробітна плата, що визначається пропорційно тарифній ставці і фактично відпрацьованому часу кожним робочим ; - відрядний приробіток ( сверхтарифна частка заробітної платні, що з’являється за рахунок перевиконання норм виробітку у робочих – відрядників ) ; - колективна премія . Праця керуючих, спеціалістів та службовців Іванівської ДСС оплачується по окладно-погодинній формі у сполученні з різними видами преміювання. На підприємстві Іванівської ДСС застосовують також оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який притягується зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями (додаток ). Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов’язується з виконанням умов контракту. У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі. У Іванівській дослідно-селекційній станції складається колективний договір між власником та профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції (додаток ). У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язаня сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-трудових відносин, зокрема : - зміни в організації виробництва і праці ; - забезпечення продуктивної занятості ; - нормування і оплати праці, встановленя форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат,надбавок, премій та інше) ; - встановлення гарантій, компенсацій, пільг ; - участі трудового коллективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства ; - режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку ; - умов охорони праці ; - забезпечення умов житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників ; - гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих ; - умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (посадових) співвідношень в оплаті праці. Розподіл заробітної плати на системи, форми та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати. Згідно зі ст. 53 КЗпП, робота у святковий і неробочий день(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі: 1) відрядникам за подвійним відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками – в розмірі подвійної погодинної або денної ставки; 3) працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму. Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день . За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку. Робота в нічний час (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) згідно ст.54 КЗпП оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом в Іванівській ДСС відповідно до ст. 56 КЗпП , у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок. При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП). Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)- на час освоєння нового виробництва (продукції) (ст.33 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців. Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні - за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення. Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника. Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою строків її виплати Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 „Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати” підприємства, підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарюваня, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату за 1998-2000 рр., зобовязані під час виплати цієї заборгованості заробітної плати нараховувати й виплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати через порушеня термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. № 1427 із змінами та доповненнями. Дія Положення № 1427 поширюється на підприємства, заснування й організації усіх форм власності і господарювання і застосовується у усіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органа (особи). Своєчасно не отримана з вини робітника заробітна плата не підлягає компенсації. Компенсація робітникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться при виконанні таких умов: - виплата заробітної плати затримана на один і більш календарних місяців; - заробітна плата, по якій розраховується компенсація, нарахована за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року; - індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за період невиплати заробітної плати зріс більш ніж на один відсоток. Сума компенсації обчислюється шляхом множення нарахованої, але не виплаченої, робітнику заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. При цьому коефіцієнт приросту споживчих цін визначається , як різниця між приватним від розподілу індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, і коефіцієнтом 1. Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми. Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісяця публікуються Держкомстатом, наростаючим результатом із початку того року, у якому виникнула заборгованість по виплаті заробітної плати, що підлягає компенсації. Для використання в практичній діяльності нижче приведена за даними Держкомстату України таблиця офіційних значень індексів споживчих цін (у відсотках), розрахованих як до попереднього місяця, так і наростаючим результатом. Утрату громадянам частину грошових доходів через порушення термінів їх виплати компенсують відповідно до Порядку , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21,02,2001 р. № 159 із змінами та доповненнями. Якщо виплата заборгованості по заробітній платі здійснюється до опублікування Держкомстатом індексу споживчих цін за останній місяць перед виплатою суми заборгованості, під час розрахунку суми компенсації на період до опублікування зазначеного індексу споживчих цін за згодою робітника для розрахунків застосовується індекс споживчих цін за попередній місяць. У випадку затримки виплати заробітної плати за декілька місяців сума компенсації визначається за кожний місяць окремо. Виплата робітнику суми компенсації провадиться в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості по заробітній платі за відповідний місяць. Компенсація за невчасно виплачену заробітну плату (у межах установлених законодавством норм) прибутковим податком не оподатковується Оскільки компенсація робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати встановлена чинним законодавством, то сума зазначеної компенсації ставиться до валових витрат підприємства відповідного звітного (податкового) періоду відповідно до п. п 5.6.2 ст. 5 Закону про податок із прибутку. Відмова власника або уповноваженого ним органа (особи) у виплаті компенсації може бути оскаржений у судовому порядку робітником або уповноваженим на представництво трудовим колективом.
МісяцьЗ початку 1998 року З початку 1999 рокуЗ початку 2000 року

1 998р.

2 002р.

2 003р.

1 999р.

2 002р.

2 003р.

2 000р.

2 002р.

2 003р.

Січень101.3192.8192.6101.5160.8160.7104.6134.9134.7
Лютий101.5190.1194.7102.5158.5162.5108.1133.0136.2
Березень101.7188.8196.9103.5157.4164.3110.2132.1137.7
Квітень103.0191.4198.3105.9159.6165.5112.1133.9138.7
Травень103.0190.9198.3108.5159.1.165.5114.4133.5138.7
Червень103.0187.4198.5108.6156.2165.7118.7131.1138.8
Липень102.1184.6198.3107.5153.9165.5118.6129.1138.7
Серпень102.3184.3194.9108.6153.6162.7118.6128.8136.3
Вересень106.2184.6196.1110.1153.9163.7121.6129.1137.1
Жовтень112.8185.9198.6111.3155.0165.8123.3130.0138.9
Листопад116.2187.2202.4114.5156.1169.0123.8130.9141.5
Грудень120.0189.8205.3119.2158.3171.5125.8132.7143.6
3.1.Індекс споживчих цін
МісяцьЩомісячні індекси споживчих цін, %Приріст індексу споживчих цін,%Щомісячні індекси споживчих цін,%Приріст індексу споживчих цін,%Щомісячні індекси споживчих цін, %Приріст індексу споживчих цін,%
2 001р.2 002р.2 003р.
Січень101.512,5101.06,6101.56,6
Лютий100.611,998.68,1101.15,5
Березень100.611,299.38,8101.14,3
Квітень101.59,5101.47,3100.73,6
Травень100.49,199.77,7100.03,6
Червень100.68,598.29,6100.13,5
Липень98.310,398.511,399.93,6
Серпень99.810,699.811,598.35,4
Вересень100.410,1100.211,3100.64,8
Жовтень100.29,9100.710,5101.33,4
Листопад100.59,3100.79,8101.91,5
Грудень101.67,6101.48,2101.5-
МісяцьКоефіціент приросту
за 1998 р.за 1999 р.за 2000 р.
Січень1.0270.6900.373
Лютий1.0230.6730.328
Березень1.0190.6570.303
Квітень0.9930.6190.281
Травень0.9930.5810.255
Червень0.9930.5790.210
Липень1.0110.5950.211
Серпень1.0070.5790.211
Вересень0.9330.5580.181
Жовтень0.8200.5410.165
Листопад0.7670.4980.160
Грудень0.7110.4390.141
3.2. Коефіціент приросту споживчих цін Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статтевих, вікових, професійно- кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профком або інший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребують надмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров‘ю робочого. За засобом виміру кількості праці системи оплати класифікуються на відрядні ( де кількість праці вимірюється кількістю виготовленої робітником продукції або виконаної роботи ), погодинні ( де кількість праці вимірюється кількістю відпрацьованого робітником часу ) і акордні ( де кількість праці вимірюється відповідним результатом виконання робіт ). Крім того, може бути застосована система участі робітника в розподілі чистого доходу підприємства, але при умові, якщо це не суперечить установчим документам підприємства. По формам вираження і оцінки результату праці системи оплати розподіляються на колективні ( що базуються на оцінці колективної праці ) і індивідуальні (що базуються на оцінці результатів праці окремого робітника ). По кількості показників, що беруться до уваги при оцінці вкладу праці робітників, системи оплати поділяються на однофакторні, тобто прості ( проста відрядна і проста погодинна ), і багатофакторні, тобто преміальні ( відрядно- преміальна і погодинно-преміальна, відрядно-прогресивна і таке інше ). По характеру впливу робітника на результат праці системи оплати в Іванівській ДСС поділяються на прямі і непрямі. Умови передбачаючі доцільність застосування відрядній оплаті праці, відомі всім, це : 1) наявність кількісних показників виробітку або виконаної праці, вірно відображаючи затрати праці робітника ; 2) наявність у робітників реальної можливості підвищувати виробітку або об‘єм робіт проти установленої норми в реальних технічних і організаційних умовах виробництва ; 3) наявність необхідності стимулювання росту виробітку продукції ( послуг ), підвищення об‘єму робіт або скорочення чисельності робітників за рахунок інтенсифікації праці робітників ; 4) можливість і економічна доцільність розробки норм праці і обліку виробітки робітників ; 5) відсутність негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції ( роботи ), ступінь додержання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність витрачання сировини, матеріалів і енергії. Відсутність таких умов визначає застосування погодинної форми оплати праці. В умовах переходу до ринку на деяких підприємствах може з‘явитися тенденція до заміни відрядної оплати на погодинну. Тарифна ставка погодиннику, як і відряднику, повинна виплачуватися строго за виконання норми праці. При цьому нормування праці робочих-погодинників не слід обмежувати тільки встановленням їх чисельності на основі норм обслуговування або нормативів чисельності. При додержанні таких норм показники відповідної ланки, дільниці, цеху і таке інше можуть бути низькими. Цьому праця робітників з погодинною оплатою повинна нормуватися і оцінюватись на основі і деяких інших показників, що ураховують результати їх праці. Такими показниками, по-перше, повинні стати нормовані ( виробничі ) завдання, що визначаються кожному погодинникові об‘єм робіт за зміну, неділю або місяць. Ці показники доцільно застосовувати на ручних і машинно-ручних роботах, а також у преривних, а іноді і безпреривних апаратерних виробництвах, де зберігається прямий вплив робітників на виробітку. По-друге, такими показниками можуть стати планові норми або завдання по випуску продукції бригадою ( ланкою, дільницею, цехом) . Такі показники доцільні для робочих, що обслуговують конвейєрні лінії, системи машин, агрегати, де показники роботи кожного робочого не враховуються і індивідуальна норма вироботки ( нормовані завдання ) не встановлюються. По-третє, норми праці робочим-погодинникам можуть бути обліковані у вигляді ступені виконання технологічних параметрів і режимів, норм розходу сировини, матеріалів і інших виробничих ресурсів, графіків виконання окремих видів робот. Такі показники доцільно застосовувати у строго регламентованих безперервних виробництвах, а також на багатьох роботах, що виконуються допоміжними робочими. Важливою умовою ефективного застосування погодинної форми оплати праці для всіх категорій робітників в Іванівській ДСС є розробка на підприємствах нормативів можливих досягнень. Ці нормативи можуть встановлюватись практично на всі показники виробничої і економічної діяльності ланок, ділянок, цехів, агрегатів, виробництв. Пропорційно ступені виконання цих завдань і повинна виплачуватись тарифна заробітна платня. Необхідно також мати на увазі, що широке застосування погодинної оплати потребує і високого організаційного забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, енергією, транспортом, ремонтом і таке інше з боку технологічних і виробничих служб підприємства. В умовах переходу на ринкові відносини необхідно дуже відповідально віднестись до організації колективних систем оплати праці, особливо підрядних і орендних колективів. Повинні враховуватись умови, визначаючи доцільність і необхідність колективних форм організації і оплати праці. Найбільше вони доцільні там, де об‘єднання робітників у трудовий колектив визначаються технологічних, тобто для виконання одного технологічного циклу необхідні сумісні зусилля робітників а кінцеві результати виробництва є безпосереднім результатом колективної праці. Можливо відрізнити три основні групи робіт, що відповідять цим вимогам. По-перше, це роботи по сумісному обслуговуванню апаратів, агрегатів, великого обладнання, збору і монтажу великих об‘єктів ( виробів ), а також багато видів тяжких робіт, що не можуть виконуватись окремими робітниками. Такі роботи характеризуються такою технологічною послідовністю окремих операцій загального технологічного комплексу, при якій нема можливості рівномірної завантаженості робітників протягом зміни тільки по їх спеціальності по причині різної трудомісткості окремих видів робіт. Можливість комплексної взаємозаміняємості дозволяє зробити працю робочих не такою монотонною, що гарно відображається на підвищенні продуктивності праці. Тому, по-друге, це роботи конвеєрного типу, де досягнення кінцевого результату потребує для кожного робітника чіткого, синхронізованого по часу виконання своєї операції, а заміна на місцях ( зверх нормативно необхідних ) не дозволяються. В таких умовах кожний робітник безперебійно забезпечує фронт роботи іншим робітникам, об‘єм роботи кожного послідуючого робітника повністю залежить від роботи попереднього. Затрати праці жодного робітника відображається безпосередньо у кінцевих результатах виробництва і можуть бути виміряними кількість виготовлених готових виробів. 3.3.Організація первинного обліку праці та її оплати. Основним документом в Іванівській ДСС по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф.№ 64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих.Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні – „ВС”, дні хвороби – „Х”, відрядженя – „СВ”, відпустка – „ЧВ” тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці (додаток ). Для обліку ручних та кінно-ручних робіт в Іванівській ДСС застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт у двох варіантах : перший (ф.№ 66) – для бригади або ланки, другий – ( ф. № 66а) - індивідуальний, на кожного працівника окремо (додаток ). В облікових листах відображують назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нараховану суму оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих конеднів наводиться в останньому листку по кожному виду робіт, які здійснювались з допомогою коней. Обліковий лист тракториста-машиніста (ф.№ 67) (додаток ) в ІДСС застосовується для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображуються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора (ф.№ 68) (додаток ). Дорожній лист трактора виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завданя трактористу в якому відмічають в чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, відкіля і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік (бригадир) перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзді відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані). На зворотному боці листа відображується виконаня завданя, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Працівникам тваринництва Іванівської ДСС заробітна плата нараховується в первинному документі Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф. № 69) (додаток ). На лицьовому боці розрахунку по кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати, на зворотному – кількість відпрацьованих на фермі днів. Для обліку виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах в Іванівській ДСС застосовують Наряд на відрядну роботу (для бригади – ф. № 70) і Наряд на відрядну роботу ( індивідуальний – ф. № 70а). У них на лицьовому боці вказують завданя , розряд роботи , норму часу і розцінку за одиницю робіт. У ф. № 70а, крім того, після виконаня робіт записують кількість виготовлених виробів або обсяг виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати (додаток ). На зворотному боці ф. № 70 заповнюється табель, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок. В Іванівській ДСС первиний облік нарахуваня заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів авомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрасту України від 07.08.1996 р. № 228\253. Цією інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації : Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. №1 (міжнародна); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2 (що діє у межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис. На лицьовому його боці записуються завдання водію та характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному – виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають в бухгалтерію, де їх на основі нараховують заробітну плату за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг. Нарахуваня заробітної плати в Іванівській ДСС за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунком по заробітній платі ( ф. № 74), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показують усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати (додаток ). Оплата праці за виконання громадських і державних обов’язків, позапланові нарахування, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати по виконавчих листах відображують у Відомості інших виплат і утримань (ф. № 74а). 3.4. Узагальнення та групування даних з обліку праці. Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати узагальнюють і згруповують по кожному працівнику Іванівської ДСС для організації розрахунків з ними. Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику проводять у таких реєстрах і документах : Табель обліку робочого часу (ф. № 64) (додаток ), Розрахунок нарахованої заробітної плати (оплати праці) працівникам тваринництва (ф. № 69) (додаток ), Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф.№ 37а), Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), Наряд на відрядну роботу (ф. №70 і 70а) (додаток Узагальнюючим реєстром, в якому відображується розрахунки по заробітній платі (оплати праці) з кожним працівником, є Розрахунково-платіжна відомість (ф. № П-49) або Книга обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44) (додаток ). Облікові і дорожні листи трактористів-машиністів (ф. № 67 і 68) (додаток , ) групують у Накопичувальній відомості обліку використаня машинно- тракторного парку (ф. № 37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують : прізвище, ім’я та по батькові механізатора. Його класність і стаж роботи, марку і господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста- машиніста (ф. № 67) і Дорожніх листів трактора (ф. № 68) за кожну дату відображують кількість відпрацьованих машино-днів, машино-змін, відпрацьовано годин, та нараховану заробітну плату. Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38) побудова за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку використаня машинно-тракторного парку (ф. № 37а). В цій відомості по кожному автомобілю та водію накопичуються дані із подорожніх листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконані роботи (у тоннах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку. Облік розрахунків по оплаті праці в Іванівській ДСС здійнюється на підставі типових форм, які затверджені наказом Мінстату України № 144 від 22.05.96 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках із робітниками і службовцями по заробітній платі» [23]. Такими формами є : П-49 «Розрахунково-платіжна відомість» П-50 «Розрахункова відомість» П-51 «Розрахункова відомість» П-52 «Розрахунок заробітної плати» П-53 «Платіжна відомість» П-54 «Особовий рахунок» П-55а «Особовий рахунок» П-55 «Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати» П-56 «Накопичувальна картка обліку заробітної плати». В сільськогосподарських підприємствах доцільно застосувати Розрахунково- платіжну відомість (ф. П-49), але в Іванівській ДСС застосовують Книгу обліку розрахунків по оплаті праці ( ф. № 44)(додаток ), яка не передбачена вище вказаним Наказом. На підставі відомості ф. № 38 роблять записи про нараховану заробітну плату у або Книгу обліку розрахунків по опалті праці (ф. № 44). У Книзі обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44) ведуть аналітичний облік розрахунків із працівниками підприємства. Книга обліку розрахунків по оплаті праці складаються по окремих структурних підрозділах Іванівської ДСС . У них записують усіх працівників підрозділу за категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії , посади, відпрацьованих днів (годин). В окремі графи розділу «Нараховано» записують суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використаня машинно- тракторного парку, Розрахунок нарахованої оплати праці працівників тваринників, Наряд на відрядну роботу. Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах, премій та нарахування у Книгу обліку розрахунків по оплаті праці записують із Розрахунків по заробітній платі (ф. №74), листів непрацездатності (додаток ) тощо. Після підрахування суми, нарахованої за місяць, визначають суму за графою «Всього належить». Для цього до суми, нарахованої за даний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця. У розділі «Утримано і виплачено» спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс в рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти кассира і платіжні відомості. Після цього відповідно до Закону України «Про податок на доходи з фізичних осіб» утримується податок [9]. Із заробітної плати працівників підприємства здійснюються утриманя внесків до Пенсійного Фонду, Фонду соціального страхуваня на випадок безробіття, Фонд соціального страхуваня з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства. Можуть бути здійснені й інші утриманя : за виконавчими листами, відшкодуваня втрат від браку продукції, неповернуті підзвітні суми в установлений термін, а також за заявами працівників. Крім того , може проводитися утриманя профспілкових внесків. Після цього визначають залишок на кінець місяця та суму, яка належить видачі. Книга обліку розрахунків по оплаті праці , підписана керівником і головним бухгалтером Іванівської ДСС , одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотними відомостями до рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». При веденні Книги обліку розрахунків по оплаті праці не включаються виплати, які не входять у виплати і в заробітну плату працівників при підрахунку її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються податком (одноразова допомога, добові при службових відрядженях, допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім’ям на дітей, допомога на похованя тощо). Ці суми виплачуються окремо по платіжних відомостях або видаткових касових ордерах. Виплату заробітної плати, пенсій, премій за платіжними відомостями можна здійснювати протягом 3-х днів, після чого кассир навпроти прізвища працівника, який не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку «Депоновано» і складає реєстр депонованих сум. Для аналітичного обліку в Іванівській ДСС на працівників заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де по кожному працівникові позиційним способом записують заборгованість, табельний номер. Прізвище, ім’я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу або перерахуваня в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих сумах. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриття платіжної відомості. Книгу обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44), в Іванівській ДСС розрахунки записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців у двох варіантах. За першим варіантом після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, на скільки місяців розрахована Книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і книгу використовують як оборотну відомість. За другим варіантом після запису прізвища кожного працівника залишають стільки рядків, на скільки місяців розрахована книга. Суми нарахованої заробітної плати для віднесення її на витрати виробництва систематизують і групують у спеціальних накопичувальних документах та реєстрах : Журналі обліку робіт і витрат (ф. № 37), Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а), Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №38), Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. № 36). До Журналу обліку робіт і витрат (ф. № 37) по кожній культурі (групі культур), виду і групах тварин тощо записують назву роботи, дату і номер документа, обсяг виконаних робіт, суму оплати праці трактористів-машиністів та інших прцівників із визначенням відпрацьованого часу, кількості витраченого палива, інших окремих витрат. У Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. №37) систематизують дані про виконані роботи, а також про затрати праці і види прямих витрат у процесі виконання цих робіт. В цій відомості відкривають аналітичні рахунки по видах ремонтів та видах виробів, які виготовляються майстернею. Витрати систематизують по кожній складній машині (трактор, комбайн, автомобіль, і т.п.), а по нескладних – за їх видами чи групами. В Іванівській ДСС на підставі Журналу обліку робіт, накопичувальних відомостей, розглянутих вище, складається Виробничий звіт (ф. № 10.3а с.г., 10.3б с.г.). 3.5.Облік розрахунків допомоги по тимчасовій непрацездатності і щорічних та додаткових відпусток. Постановою «Про Порядок обчислення середньої заробітної плати» зі змінами [21] передбачено обчисленя середньої заробітної плати. Цей Порядок застосовується у випадках : а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв‘язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки ; б) надання працівникам творчої відпустки ; в) виконання працівниками державних і громадянських обов’язків у робочий час; г) переведення працівників на іншу, легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров’я ; д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу ; е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини ; є) виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної прати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування ; ж) службових відряджень ; з) направлення працівників на обстеження до медичних закладів ; і) звільнення працівників – донорів від роботи ; ї) залучення працівників до виконання військових обов’язків ; й) тимчасового переведення працівників у разі виробничої потреби на іншу, нижче оплачувану роботу ; к) забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою по вагітності і пологах ; л) вимушеного прогулу ; м) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв‘язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності та пологах середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності і пологах включаються : основна заробітна плата; доплати і надбавки ( за надурочну роботу та роботу у нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці ( високу професійну майстерність ); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші ); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні шість календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток ( за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов‘язків, службового відрядження тощо ) та допомога у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю. При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються : а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру ), що не входять в обов’язки працівника ( за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов‘язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов‘язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками ) ; б) одноразові виплати ( компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо ) ; в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення ( добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових ) ; г) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства ; д) премії за винаходи та раціоналізаторську пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об‘єктів будівництва ( за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності ) ; е) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо ; є) пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати ; ж) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором ; з) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування ; и) дотації та обіди, поїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку ; і) виплати, пов‘язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо ; ї) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування ; й) заробітна плата на роботі за сумісництвом ( за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством ) ; к) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров‘я. При обчисленні середньої заробітної плати за останні шість місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника ( за час виконання державних і громадських обов‘язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв‘язку з тимчасовою непрацездатністю. Якщо перед настанням тимчасової непрацездатності або в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного ) окладу. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. В Іванівській ДСС листок непрацездатності передається на розгляд комісії із соціального страхування з питань призначення матеріального забезпечення застрахованим особам. Комісія приймає рішення про матеріальне забезпечення і оформляє протокол (додаток ). На підприємстві у листку непрацездатності роблять такі записи : - особа, яка уповноважена вести облік робочого часу, проставляє дні непрацездатності, а також неробочі дні за період хвороби ; - у відділі кадрів на підставі трудової книжки зазначається страховий стаж, а для осіб, які постраждали внаслідок аварії на АЕС підтверджується право на пільгу; - комісія або уповноважена особа із соціального страхування зазначає розмір належної допомоги : а) 100% середньої заробітної плати застрахованим особам, розрахованої згідно з законодавством : - робітникам, які мають загальний страховий стаж 8 і більше років; - робітникам, у яких тимчасова непрацездатність наступила внаслідок трудового увіччя або професійного захворювання; - робітникам, які мають на утриманні трьох та більше дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років); - ветерани війни та особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; - робітникам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; - дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців срочної служби; - робітникам із числа бувших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав; б) 80% середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, згідно законодавства, які мають загальний страховий стаж від 5 до 8 років; в) 60% середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, розрахованого відповідно законодавства - робітникам, які мають страховий стаж до 5 років. Заробіток визначається із фактичної заробітної плати, що не перевищує подвійної тарифної ставки, посадового окладу. Середньоденна ( годинна ) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом шести місяців робочі (календарні ) дні на число робочих днів ( годин ). У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на Іванівській ДСС відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективному договорі ( угоді ), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, або періоді тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомогою у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю проводиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Особам, які мають постійно обчислювальний дохід, допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з вагітністю та пологами надається органами фонду соціального страхування України за умови сплати ними добровільних страхових внесків до зазначеного фонду. Розмір допомоги визначається шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності з урахуванням коефіцієнтів, величина яких залежить від безперервного стажу роботи особи. Загальна сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не може перевищувати 2660 грн. Закон України «Про відпустки» вводиться в дію Постановою Верховної Ради № 505/96-ВР від 15.11.96 р. з 1 січня 1997 року, статті 7, 8 і частину першу статті 10 – з 1 січня 1998 року. Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. В Іванівській ДСС установлені такі види відпусток : 1) щорічні відпустки : основна відпустка ; додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці ; додаткова відпустка за особливий характер праці ; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв´язку з навчанням ; 3) творча відпустка ; 4) соціальні відпустки : відпустка у зв´язку з вагітністю та пологами ; відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей ; 5) відпустки без збереження заробітної плати. Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток. Тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. Святкові і неробочі дні при визначенні тривалості відпусток не враховуються. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладання трудового договору. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов´язаних із негативним впливом на здоров´я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Переведення тривалості щорічної основної і додаткової відпусток працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, ненормованим робочим днем, із робочих в календарні дні провадиться за формулою : Де Тк.д. – тривалість відпустки в календарних днях; Тр.д. – тривалість відпустки в робочих днях; 7 - тривалість тижня в календарних днях; 6 - тривалість тижня в робочих днях, за яким обчислювалась тривалість відпустки до прийняття Закону України “ Про відпустки ” [12]. Щорічні додаткові відпустки в Іванівській ДСС за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток не може перевищувати 59 календарних днів. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв´язку з вагітністю та пологами тривалістю : 1) до пологів – 70 календарних днів; 2) після пологів – 56 календарних днів ( 70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів ), починаючи з дня пологів. Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів ( 70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей ). Після закінчення відпустки у зв´язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тривалість відпустки у зв´язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів ( 140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів ). Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні. Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей. Відповідно до постанови Верховної Ради України “ Про порядок введення в дію Закону України “ Про відпустки “ цей Закон не має зворотньої дії. 3.6. Нарахування та утримання із заробітної плати. До прийнятих нових законодавчих актів щодо податку на доходи фізичних осіб порядок утримання визначається Законом України „Про податок на доходи фізичних осіб” від 22.05.03 р. № 889 [9]. Відповідно до Закону України, платниками податку є фізичні особи (резиденти, що одержують доходи як на території України, так і за її межами, а також нерезиденти, що одержують доходи на території України) : найняті працівники, підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Об’єктом оподаткуваня резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний дохід (різниця між загальним доходом за рік і сумою податкового кредиту); доходи з джерелом їх походженя з України, що обкладаються податком при їх виплаті; іноземні доходи. На період з 01.01.2004 по 31.12.2006 р. Установлено єдину ставку – 13% (п.22.3 ст.22 Закону), з 01.01.2007 р. – 15 % (п.7.1 ст.7 Закону). Причому оподатковуватися за цією ставкою будуть практично всі доходи, одержані як за основним, так і не за основним місцем роботи фізичної особи. Це дасть змогу знизити податкове навантаженя на заробітну плату громадян. Безумовно, зниження податкового навантаження на заробітну плату є найпозитивнішим моментом Закону. Однак треба зазначити, що далеко не завжди зменшення ставки податку приводить до збільшення «реальної» заробітної плати працівників. Швидше за все таке збільшення зможуть на собі відчути державні службовці. А також працівники державних і деяких інших підприємств. На яких оплата праці встановлена у вигляді фіксованих окладів та виплат. А такм, де величина оплати праці встановлюється за домовленістю сторін, зниження податкового навантаження у більшості випадків відчує на собі роботодавець. Оподаткування доходу фізичних осіб (а саме нарахуваня, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку), отриманих за місцем роботи (служби, навчання), провадиться у джерела виплати таких доходів, тобто підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності, з якими громадяни перебувають у трудових відносинах. За умови обов’язкового ведення у цьому місці трудової книжки і здійснення відрахувань до фонду соціального страхування. Принципово новим є система надання соціальних пільг. Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітну плату протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. Пільга надається платнику податку за його заявою та надані їм документів, що підтверджують право на її одержаня. На перехідний період, з 01.01.2004 по 01.01.2006 р., згідно з п.22.4 ст.22 Закону соціальні пільги застосовуватимуться не в повному обсязі, а частково – 2004 р. - 30%, 2005 р. – 50%, 2006 р. – 80%, 2007 р. – 100% до мінімальної заробітної плати в розрахунку на місяць . Стаття 6 Закону про доходи надає кожному право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму однієї мінімальної місячної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Цей показник законодавці визначили у ст. 89 Закону про Держбюджет – 2004 – 205 гривень, а з 1 листопада – 237 грн. Податкові соціальні пільги надаються будь-якому платнику в розмірі 30%, тобто 61,50 грн. А платникам податку, які : - є одинокою матір’ю чи одиноким батьком (опікуном, піклувальником) – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; - утримує дитину-інваліда; - має трьох чи більше дітей віком до 18 років – з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; - є вдівцем чи вдовою; - є особою віднесеною законом до 1-ї та 2-ї категорії осіб, постраждалих у наслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; - є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом, військовослужбовцем строкової служби; - є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства; - є особою, якій присудженно довічну стипендію як громадянину, який зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів. Таким платникам установлена пільга в розмірі 150 % тобто 92,25 грн. Платники податку, які є : - Герой України, Герой Радянського Союзу або кавалером ордена Слави чи Трудової Слави; - учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка в той час працювала в тилу та має відповідні державні відзнаки; - колишнім вязням концтаборів, гетто та інших місць війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; - особою, яку було насильно вивезено з території колишнього СРСР під час Другої світової війни з колишнього СРСР чи територій, окупованих фашистською Німеччиною та її союзниками; - особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда (Санкт- Петербург, Російська федерація) в період з 08.01.44 р. Таким платникам встановлена пільга в розмірі 200% тобто 123,00 грн. Крім того, особливістю Закону є прийняття податкового кредиту на зменшеня об’єкта оподаткуваня. Податковий кредит – це сума витрат, на які можна зменшити суму загального річного оподатковуваного доходу (наприклад, витрати на навчаня, медичне обслуговуваня, благодійність, страхуваня. Відсотки по іпотечному кредиту). При утриманні податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати в Іванівській ДСС дебетується рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» і кредитується рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами». Також в Іванівській ДСС проводять утримання із заробітної плати по виконавчим листам. Батьки виплачують аліменти добровільно чи в примусовому порядку. В обох випадках їх можна сплачувати через підприємство, де працює платник. Щоб утримувати і перераховувати аліменти , необхідні такі документи : - заява працівника (при добровільній сплаті); - виконавчий лист (у випадку примусової сплати ). Заява повинна містити : - ПІБ, дату народження дитини, на яку виплачуються аліменти; - ПІБ та адресу особи, яка виплачує або переказує аліменти. Виконавчий лист є виконавчим документом, направленим на примусове виконання рішення суду. Стягнення сум із заробітної плати працівника здійснює бухгалтерія підприємства на підставі надісланого виконавчого листа державним виконавцем. Державний виконавець, крім виконавчого листа, надсилає підприємству розпорядження, в якому зазначається особа (юридична чи фізична), на користь якої здійснюється стягнення. Копію цього розпорядження отримує також і боржник. При отриманні виконавчого листа і розпорядження підприємство повинно повернути державному виконавцю Повідомлення про його отримання. Що є частиною розпорядження. Зазначене повідомлення підписується головним бухгалтером підприємства. Підпис завіряється печаткою. Виконавчі документи на Іванівській ДСС зберігається у сейфі, вогнетривких шафах. У разі одержання виконавчих листів бухгалтерія реєструє їх у спеціальному журналі з обов’язковим зазначенням часу їх надходження. Аліменти також можуть утримуватися на основі поданої заяви працівника. Утримання за виконавчими документами або заявою не повинні перевищувати 50 % суми заробітної плати після утримання податків і зборів. Якщо надійде декілька виконавчих листів, держвиконавець зазначає черговість та розміри утримань із заробітної плати за кожним виконавчим листом. До утримань за виконавчими листами не включаються такі виплати : - вихідна допомога, що виплачується у разі звільнення працівника; - компенсація працівнику за невикористану відпустку, крім випадків, коли особа при звільнені отримує компенсацію за відпустку, не використану на протязі декількох років; - компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на другу роботу чи відрядженням до другої місцевості; - польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, виплачуються замість добових і квартирних; - матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; - допомога по вагітності та пологах; - одноразова допомога при народженні дитини; - допомога по догляду за дитиною; - допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною інвалідом, з тимчасової непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною; інші види допомог на дітей, передбачені законодавством; - допомога на лікування; - допомога на поховання; - щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території радіоактивного забрудненя; - дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинку відпочинку за рахунок фонду споживання; - сума неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; - компенсаційні суми, що виплачуються за амортизацію інструментів і зносу одягу; - вартість безкоштовного надання квартир та комунальних послуг. Якщо ж платник аліментів змінює місце роботи, то підприємство має повернути виконавчий документ держвиконавцю не пізніше 3-х днів з дня звільнення з відміткою про нове місце роботи, якщо воно відоме. При цьому в окремі графи документа вносять відомості про отриману суму боргу і про період, за який проведено утримання. Цей запис посадові особи завіряють підписами і скріплюють печаткою. До виконавчого документа адміністрація складає супровідний лист, в якому зазначає всі відомості про проведення стягнення, наявність нестягненої заборгованості, середній заробіток боржника за останні 3 місяці. Копію супровідного листа надсилають стягувачу аліментів, щоб його повідомити про це. Якщо посадові особи безх поважних причин не подали зазначених відомостей, то їх можуть притягти до адміністративної відповідальності. Якщо добровільний платник звільняється з роботи, то немає потреби в усіх цих паперах. Адже перейшовши на інше місце роботи він знову подає заяву про утриманя аліментів. У ній серед іншого можна зазначити про необхідність стягнення заборгованості під час несплати аліментів, якщо таке було. Зазвичай аліменти перераховують : - через поштові відділення; - через касу підприємства; - через банк. При поштовому перерахунку існують відповідні тарифи : - до 17 грн. – 0,75 грн; - понад 17 до 300 грн. – 4% від суми переказу; - понад 300 до 600 грн. – 3,5 % від суми переказу; - понад 600 до 1000 грн. – 2% від суми переказу; - понад 1000 грн. – 1,2 % від суми переказу. Із заробітної плати працівників підприємства можуть бути здійснені інші утриманя : - профспілкові внески ( 1 % ); - не повернені підзвітні суми; - відшкодування завданих збитків в результаті нестач, втрат від псування цінностей, розкрадання завданих збитків від браку продукції; - вартість виданих у рахунок оплати праці продукції, наданих послуг; - інші утриманя згідно із заяви працівника. Загальнодержавне соціальне страхуваня – це система прав, обов’язків, гарантій, які передбачають наданя соціального захисту громадян. У випадку хвороби, повній або частковій втраті працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та інших випадків, передбачених законодавством. Основним джерелом грошових коштів загальнодержавного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. 3.7. Побудова синтетичного і аналітичного обліку праці та її оплати Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями. Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» - пасивний, балансовій, розрахунковий. 66 1- «Нарахована заробітна плата»; 662 - «Депонована заробітна плата»; При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконувались роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова). Розрахунки з працюючими при ручному способі обробки документів вносять у розрахункові відомості або розрахунково-платіжні відомості. Розрахункові відомості по заробітній платі працюючих за місяць складаються із розділів «Нарахування заробітної плати», «Відраховано, передано, внесено, виплачено», «Належить на 1 число сума до виплати». Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66. Схема відображення операцій по рахунку 66 субрахунок 1 «Заробітна плата».
№ п/п Найменування господарської операції Бухгалтерська проводка

Дт

Кт

1234

1 Нарахована заробітна плата робітникам, які виконували механізовані і кінно-ручні роботи в рослинництві, тваринництві .236611031,18

2Нарахована заробітна плата адміністративному персоналу926611988,93

3Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на будівництві1566157,38

4 Нарахована заробітна плата загальновиробничому персоналу всіх напрямків915661192,08

5Нарахована заробітна плата працівникам машино-тракторного парку 91466146,80

6

Нарахована заробітна плата за час відпустки:

- якщо створено резерв відпусток

- якщо резерв відпусток не створюється

471

914

661

661

158,12

7Нараховано суму допомоги з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства1566167,65

8 Нараховані суми допомоги з тимчасовї непрацездатності за рахунок Фонду страхуваня тимчасовї втрати працездатності65266175,65

9Нарахована заробітна плата працівникам з виправленя браку 24661

10Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на будівництві літніх таборів для тварин39661

11Нарахована заробітна плата працівникам відділу збуту 93661

12Нарахована заробітна плата за роботи, виконані за рахунок коштів цільового фінансування.48661

13Нарахована заробітна плата за рахунок резерву наступних платежів.47661

14Нарахована матеріальна допомога (оздоровча тощо).65661

15Нарахована заробітна плата працівникам житлово-комунальних і обслуговуючих господарств949661

16Депонована заробітна плата661662

17Нарахована заробітна плата працівникам за роботу, пов‘язану з ліквідацією стихійного лиха, пожеж тощо. 991661

18Повернуті до каси надлишки нарахованих сум (переплата)30661

19 Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками. 66130

20 Відрахований із заробітної плати прибутковий податок661641578,25

21Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих 1 % - 2% до Пенсійного фонду.66165172,35

22 Відраховані із заробітної плати проф.внески, 1%66168534,74

23 Відраховані із заробітної плати перевитрачені підзвітні суми. 661372

24 Утримані з заробітної плати внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 66165217,38

25Утримані із заробітної плати внески на обовязкове страхування на випадок безробіття 66165317,38

26Утримано із заробітної плати вартість виданих у рахунок оплати праці продуктів і наданих послуг661701,703

27Видана робітникам натуроплата 661701

28Нараховано на заробітну плату внески на обовязкове страхування на випадок безробіття 1,9%65366166,02

29Нараховано на заробітну плату внески до Фонду страхування на випадок травматизму6566616,93

30Видана заробітна плата з каси 661301

31Депоновані суми невиданої заробітної плати 661662

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на балансовому рахунку 66“Розрахунки з оплати праці“. Рахунок 66 має два субрахунки: 661 “Розрахунки з оплати праці” 662 “Розрахунки з депонентами” По кредиту рахунку 661 відображаються нараховані суми. По дебету рахунку 661 відображаються суми, утримані з усіх видів оплати праці, і виплата заробітної плати. За лишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати. Аналітичний облік розрахунків із працівниками Іванівської ДСС ведеться в Книзі обліку розрахунків по оплаті праці та платіжних відомостях. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках установленої форми. Документальне оформлення операцій при переході на нові облікові принципи не змінилися. Зміни внесені новим Планом рахунків, торкнулися джерела нарахування виплат. Залежно від виду діяльності, у процесі якої нараховується заробітна плата, можна класифікувати й самі витрати на оплату праці. Облік обов’язкових зборів на соціальні заходи здійснюється на рахунку 65”Розрахунки по страхуванню” на відповідних субрахунках: 651 “По пенсійному забезпеченню”; 652 “По соціальному страхуванню”; 653 “По страхуванню на випадок безробіття”. По кредиту відображається нарахування зборів, по дебету – перерахування їх одержувачу і нарахування допомоги за рахунок коштів соціального страхування.

Блок-схема: альтернативный процесс: Витрати на оплату праці у складі
операційних витрат

3.7. Аудит обліку праці та її оплати Контроль за правильністю розрахунків оплати праці й віднесення її на відповідні рахунки бухгалтерського обліку є одним із основних завдань нашої перевірки. Нами проведено аудит, який включає : - реальність зазначеної у звітності чисельності працівників; - правильності визначення середнього доходу одного працівника і середньоспискової чисельності працюючих на Іванівській ДСС; - достовірності відображених у документах обліку виконаних робіт; - встановлення законності доплат і надбавок до основної заробітної плати; - правильності підрахунків підсумків згідно з первинними документами по нарахуванню заробітної плати; - дотриманні законодавства про оплату праці та організацію ведення бухгалтерського обліку. Насамперед нами був оцінений стан та ефективність внутрішньогосподарського контролю, який впливає на обсяг нашої перевірки. Основним способом перевірки ми обрали вибірковий. Джерелами для нашої перевірки ми використовували : статистичну звітність, первинні документи – подорожні листки, облікові листки трактористів, розрахунково-платіжні відомості, колективний договір, трудові книжки тощо. При перевірці чисельності працівників Іванівської ДСС нами встановлено правильність визначення середньоспискової чисельності та відповідне відображення її в звітності. На основі розрахунку чисельності працівників перевірили правильність розрахунків з оплати праці. Нами також зіставлено фактичну чисельність працівників з чисельністю, що відображена в розрахунку платежів з оплати праці, перевірили наявність трудових книжок працюючих. Перевірка показала відповідність їх ведення вимогам інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Але в трудовій книжці слюсаря току Гордійчука В.М., який поступив на роботу 17.04.03 р., а трудова книжка заповнювалась 22.04.03 р., також відсутній підпис власника трудової книжки. Книга обліку руху трудових книжок працівників Іванівської станції прошнурована, пронумерована, скріплена печаткою і підписом, але ведеться за старою формою. З 1 січня 2004 р. заведена книга обліку руху трудових книжок за формою № П-10, згідно законодавства. На Іванівській ДСС є колективний договір, укладений на конференції трудового колективу 20.03.03 р.. Термін дії – 2003 р., містить 9 розділів та 11 додатків. Питання оплати праці розкриті в розділі 4 „Оплата праці”. Мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 185 грн. За просту роботу (п. 4.2). Строки виплати заробітної плати не встановлені, чим порушено вимоги ст. 115 КЗпП. Наведені в додатку 7 мінімальні гарантовані розміри денних тарифних ставок взяті із галузевої угоди на 2001-2002 р.р. і є нижчими ніж встановлені галузевою угодою на 2003-2004 роки, в тому числі і для працівників I розряду, чим порушуються вимоги ст. 97 КЗпП. Здійснення індексації заробітної плати працівників колдоговором не передбачено. Преміюваня колдоговором теж не передбачено. Таким чином колективний договір не містить всіх вимог передбачених ст. 13 КЗпП України. В Іванівській дослідно-селекційній станції колективним договором встановлені тарифні ставки, які були передбачені галузевою угодою на 2001-2002 роки і є нижчими від встановлених галузевою угодою на 2003-2004 роки. Так трактористу Линнику Ю.М. який в листопаді здійснював ремонтні роботи трактора роботи за III розрядом були оплачені за годиною тарифною ставкою 1,28 грн., роботи за II розрядом – 1,16 грн. В той час як галузевою угодою на 2003-2004 роки мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок робітникам зайнятих на ремонтних роботах встановлені розцінки за II розряд – 1,31 грн., а для III розряду – 1,44 грн.Таким чином не дотримуються мінімальні гарантії передбачені галузевою угодою, чим порушені вимоги ст. 97 КЗпП України. Відрядні розцінки працівникам тваринництва Іванівської ДСС протягом 2003 року були переглянуті в бік зниження. Так за розцінками введеними з 01.01.03 р. За 1 центнер надоєного малока доярці нарахували 6,33 грн., а за розцінками введеними з 01.04.03 р. за 1 центнер надоєного молока доярці нараховують 5 грн., що не дає змоги досягнуть рівня мінімальної заробітної плати. Доярці Таран Н.М. за відпрацьовані в травні 28 днів, 196 годин нараховано 113,24 грн., доярці Нартовській Н.М. за відпрацьовані в травні 28 днів, 196 годин нараховано 94,09 грн., за відпрацьовані в листопаді 27 днів, 189 годин – нараховано 118,84 грн. Доярці Якубовській О.А. за відпрацьовані в листопаді 27 днів, 189 годин нараховано 165,20 грн. Наказ із кадрової роботи та виробничої діяльності оформляються згідно вимог завонодавства (додаток ) за винятком деяких наказів про прийняття на роботу. Так наказом № 120 від 05.07.03 р. зараховано тимчасово Скляр С.А. на роботу у відділ селекції зернових культур нічним охоронцем з 27.07.03 р. Даний працівник працював на постійній роботі і фактично був прийнятий за сумісництвом, що в наказі не було відзначено. Наказом № 175-а від 01.10.03 р. Скляра С.А. було звільнено з 01.10.03 р. за власним бажанням. Контроль правильності обліку відпрацьованого часу проводили на основі перевірки правильності оформлення табеля обліку робочого часу та розрахунків відпрацьованого часу. При перевірці правильності визначення обсягів виконаних робіт, виявленні приписок сконцентрувалися на розрахунках основної й додаткової оплати праці у всіх галузях та за категоріями працівників. Після перевірки нарахування оплати праці з’ясовується правильність проведених утримань. Насамперед нами перевірено вибірково правильність утримання прибуткового податку (додаток ). В Іванівській ДСС перевірка показала, що утриманя прибуткового податку мають недоліки. Так, наприклад, працівнику току Гиренко М.Д. було неправильно утримано прибутковий податок за вересень 2003 року. По даних бухгалтера Іванівської ДСС податок становить 29,36 грн, що на 2,15 грн. більше від норми, згідно законодавства. Також нами було знайдено порушення в утриманні внесків у Пенсійний фонд. Так за листопад місяць працівнику відділу землеробства Власенко С.І. було невірно утримано із заробітної плати внески до Пенсійного фонду. По даних бухгалтера Іванівської ДСС з заробітної плати в розмірі 155,17 грн. утримано 1,55 грн., а за нашими даними згідно законодавству, потрібно – 3,10 грн. Виплату заробітної плати за трудовими угодами , укладеними з приватними особами, що залучені для виконання будівельних і сільськогосподарських робіт (наприклад, прополка буряків) ми перевіряли обсяг виконаних робіт, правильність визначення розцінок і сум, виплачених після закінчення робіт. Нами перевірено зміст трудової угоди, наявність у ній даних про виконавця, дотриманя строків виконання робіт, відповідність обсягу, наведеному в трудовій угоді та акті приймання робіт, правильність і повноту проведення розрахунку за виконану роботу (додаток ). Перевірка розрахунків з оплати праці відповідно до виконаних робіт і передбачених принципів оплати нами поєднано з перевіркою реальності підсумків. Нами встановлено відповідність підсумків Книги обліку розрахунків по оплаті праці і платіжних відомостей по заробітній платі. Порушень не виявлено.

IV. Шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

4.1.Шляхи удосконаленя обліку праці та її оплати в Україні Бухгалтерський облік є важливим інструментом управління та діловою мовою бізнесу. Ґрунтуючись на даних бухгалтерського обліку, як системи суцільного, безперервного та документального оформлення господарських процесів, вони дають змогу оцінювати результати господарської діяльності, прогнозувати напрями підвищення ефективності виробництва і приймати необхідні управлінські рішення. Реформування економічних відносин, впровадження ринкових механізмів, різні форми власності потребували внесення змін у національну систему бухгалтерського обліку та звітності як необхідної умови отримання достовірної інформації для прийняття обґрунтованих рішень, вибору надійних господарських партнерів і запобігання підвищеного ризику діяльності. Кабінет Міністрів України затвердив у 1998 році Програму реформування бухгалтерського обліку в Україні, яка передбачала зміни в системі бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання, що спиралися б на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Підготовка Програми реформування бухгалтерського обліку була обґрунтована положенням про необхідність адаптації міжнародного досвіду до конкретного економіко-правового середовища, тобто вказівки щодо регулювання бухгалтерського обліку повинні формуватися, орієнтуючись на його традиції в нашій країні і міжнародні стандарти, щоб взагалі бути синхронними або не мати принципових розбіжностей за міжнародними стандартами. Головним завданням реформування бухгалтерського обліку згідно з Програмою є приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідності до реалій ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності. Крім того, необхідно було встановити з боку держави правила і процедури обробки інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів, а безпосередньо суб'єктам підприємництва дати змогу самостійно встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, товарно-грошових потоків у потрібному самому підприємству аспекті деталізації та регламентації. Програмою було передбачено такі напрямки реформування бухгалтерського обліку: 1. На законодавчому рівні закріпити основні принципи ведення бухгалтерського обліку і параметри фінансової звітності. З цією метою передбачалося здійснення необхідної аргументаційної, експертної, пояснювальної та іншої діяльності під час підготовки в комітетах Верховної Ради України поданого Кабінетом Міністрів України для прийняття законопроекту "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". 2. Законодавчо встановити орган, уповноважений визначити основні напрями побудови бухгалтерського обліку в країні, тобто такий, що здійснює керівництво організацією єдиної системи обліку. 3. Формування нормативної бази – положень (стандартів) з бухгалтерського обліку. Конкретна робота в цьому напрямі велася в рамках Методологічної ради з бухгалтерського обліку Міністерства Фінансів України. 4. Розробка Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, зорієнтоване на видачу інформації для фінансової та внутрішньовиробничої звітності, структура плану б дала змогу забезпечити складання фінансової звітності. 5. Врахування неминучих змін у Плані рахунків при розробці та затвердженні форм бухгалтерського обліку та їх складових – регістрів бухгалтерського обліку, в тому числі орієнтованих на застосування суб'єктами малого бізнесу. Передбачалося вдосконалити, переглянути і розробити форми первинної облікової документації та порядок їх застосування. 6. Кадрове забезпечення з одночасним уточненням кваліфікаційних характеристик і професійних вимог до фахівців бухгалтерського обліку. 16 липня 1999 року Верховною Радою України було прийнято Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який набув чинності з 1 січня 2000 р. З цієї дати також почалося застосування положень (стандартів) бухгалтерського обміну та Плану рахунків. Потрібно зазначити, що головним нормативним документом у системі регулювання бухгалтерського обліку Закон назвав положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які мають затверджуватися Міністерством Фінансів України. На сьогодні затверджено 27 положень (стандартів) бухгалтерського обліку та у такому самому статусі Примітки до річної фінансової звітності. Конкретика подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку, закріплена в статі 9 Закону, безпосередньо викладена в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку. У статті 4 Закону перераховано основні принципи бухгалтерського обліку, яки знайшли втілення у нормативно-методичній базі і застосування в практичній бухгалтерії. Вперше безпосередньо законом визначено обсяг річної фінансової звітності для суб'єктів підприємницької діяльності в складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про рух власного капіталу, Приміток (додатку) до річного звіту. Квартальний звіт обмежено Балансом і Звітом про фінансові результати. Скорочена за кількістю показників фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, яка складається з Балансу і Звіту про фінансові результати. Крім зведеної звітності, що складалася і раніше, Закон передбачив складання материнськими підприємствами по дочірніх підприємствах консолідованої фінансової звітності материнського і дочірнього підприємств урегульовано П(с)БО 20 "консолідована фінансова звітність" Як підтвердилося часом, прийняття Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відображає зрослу потребу до цього інструменту інформаційного забезпечення ефективного управління підприємством і сприяє реформуванню бухгалтерського обліку в інтересах усіх користувачів обліково – економічної інформації За змістом питань, які повинні бути охоплені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, їх можна об'єднати у чотири групи: I. група спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності; II. група орієнтована на врегулювання методики оцінки та бухгалтерського обліку майна і зобов'язань – основних засобів, нематеріальних активів, їх амортизації та оренди, товарно-матеріальних запасів, зобов'язань по кредитах, позиках, боргах постачальникам, дебіторів тощо; III. група підпорядкована завданню врегулювати облікові процедури з формування доходів, витрат і фінансових результатів; IV. група встановила правила обліку інвестицій, спільної діяльності, податку на прибуток, дивідендів, фінансових інструментів, впливу змін валютних курсів, інфляції, розкриття інформації про прибуток на акцію і операції з пов'язаними особами. Важливим інструментом гармонізації національної системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами є План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій та інструкція про його застосування. Головна мета плану рахунків – забезпечення інформацією, потрібною для спостереження за діяльністю підприємства і прийняття управлінських рішень та складання фінансової звітності. Структура нового плану рахунків узгоджена зі Структурою балансу і Звіту про фінансові результати, яка встановлена відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. План рахунків складається з синтетичних рахунків, з яких близько 70 застосовуються у більшості галузей і видів економічної діяльності. Як і передбачалося Програмою, були затверджені Методичні рекомендації з обліку витрат у таких галузях економіки, як промисловість, енергетика, транспорт, зв'язок, сільське господарство, Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку і Кваліфікаційні вимоги до фахівців бухгалтерського обліку. Вже три річних фінансових звіти підприємства склали за системою нормативно- методичних документів, що опираються на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності і в цілому з ними синхронізовані. Успішні кроки запровадження змінених правил бухгалтерського обліку забезпечені відповідальним і зацікавленим відношенням до цього заходу інтеграції економіки України працівників обліково-економічних служб підприємств і організацій. Вони мобілізували себе і своїх колег на опанування оновленою нормативно-методичною базою перегляд на своїх підприємствах конкретних робочих документів, програмного забезпечення. На це було також спрямовано видання Міністерством Фінансів України та іншими урядовими органами необхідних методичних рекомендацій із застосування Плану рахунків, складання фінансової звітності, обліку витрат тощо. Значну методично-роз'яснювальну роботу в період запровадження реформованої системи бухгалтерського обліку здійснили професійні об'єднання громадян і підприємців, спеціалізовані видання засобів масової інформації. Разом з запровадженням реформованої системи бухгалтерського обліку підвищилась роль і місце обліково-економічної служби у забезпеченні ефективної фінансово-господарської діяльності, адже вміло розробляючи й застосовуючи елементи облікової політики на підприємстві, можна в конкретній кон'юнктурно-господарській ситуації досягти більше прийнятних результатів. Це одночасно накладає на цих фахівців відповідальність за вміле і правильне застосування П(с)БО. Пройдені перші важливі етапи створення регламенту національної системи бухгалтерського обліку-розробки й прийняття пакету першочергових нормативно- методичних документів та їх практичне запровадження на підприємствах. Аналіз розробників та звернення користувачів до нормативно-методичної бази свідчать в цілому про його вдалу конструкцію і адаптацію до конкретних традицій і умов, у тому числі до правового середовища в Україні. Уже у 2003 р. внесено зміни і доповнення до ряду положень (стандартів) з метою більш розширеного викладення змісту стандарту, скоректувавши таку роботу з відповідними змінами у Плані рахунків. Буде проведено роботу з підготовки стандартів з фінансової звітності банків та бухгалтерського обліку винагород працівникам. Здійснення зазначених заходів розраховано на продовження роботи з вдосконалення системи бухгалтерського обліку та участь у них своїми пропозиціями науковців, керівників бухгалтерських і аудиторських служб. Створення, вдосконалення та запровадження регламенту бухгалтерського обліку, основаного на міжнародних стандартах фінансової звітності, відповідає загальній світовій тенденції розвитку національних систем бухгалтерського обліку та є одним з кроків інтегрованого визнання у подальшому документів про освіту з цієї спеціальності. Чітка побудова бухгалтерського обліку відповідно до змін, що відбуваються в його організації й техніці ведення, підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обґрунтованих рішень і попереджень ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємств, у системи оподаткування, у складанні балансу, фінансової звітності. 4.2.Удосконалення обліку праці і її оплати в Іванівській дослідно-селекційній станції. Удосконалення методів господарювання визначає нові вимоги до обліку, який призваний забезпечити підприємства агропромислового комплексу інформацією, що необхідна для здійснення їх виробничо – фінансової діяльності. За останні роки сталося багато змін в Плані рахунків бухгалтерського обліку, змінилися облікові регістри і бухгалтерська звітність. Проте бухгалтерський облік і зараз не може забезпечити своєчасне відображення всіх господарських операцій при зниженні трудових і грошово-матеріальних витрат та його ведення. Облік потребує зменшення та уніфікації первинної документації. Велика кількість даних первинного обліку і форм первинних документів створює значні труднощі при веденні роботи на першій стадії облікового процесу. Удосконалення організації первинного обліку на підприємствах агропромислового комплексу нерозривно пов'язане зі створенням уніфікованих форм документів, забезпечення співставності їх даних та зв'язків реквізитів. Систематизація первинних документів з урахуванням рівнів і функцій управління також є одним із принципів їх уніфікації. В Іванівській дослідно-селекційній станції, як було раніше зазначено, використовується журнально-ордерна форма. При цій формі звіту скорочуються строки складання і здачі звітності. Головним її недоліком є те, що всі роботи виконуються вручну. Нашим університетом, за участю Міністерства аграрної політики, Головного управління сільського господарства Харківської обласної держадміністрації та Інституту аграрної політики розроблені нові регістри журнально-ордерної форми обліку, які узгоджені з новим Планом Рахунків. Основна тенденція на сьогодні – це раціональне застосування ПЕОМ для автоматизації бухгалтерського обліку. Бухгалтерський процес на машині в діючому режимі використовує зворотний зв'язок в процесі обробки інформації і отримання вихідних даних. Єдність інформаційної бази (новий автоматизований технологічний процес) забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Раціональне управління виробничими запасами потребує своєчасного оперативного обліку за їх надходженням, а це неможливо без застосування в обліку комп'ютерних технологій. При комп'ютерній формі обліку вся необхідна інформація для обробки і отримання необхідних вихідних даних вводиться в ЕОМ і формується там у вигляді необхідних інформаційних масивів. При автоматизованій обробці облікової інформації необхідно використовувати документи затвердженої форми, на кожну з яких виділені зони для кодування. В обліку праці та її оплати – табель обліку робочого часу (ф.№64); обліковий лист праці і виконаних робіт (ф. №66 і 66а); обліковий лист тракториста- машиніста (ф.№67); дорожній лист трактора (ф.№68); наряд на відрядну роботу (ф.№70 і 70а); дорожній лист вантажного автомобіля (ф.№4С); дорожній лист легкового автомобіля (ф.№3); відомість інших доплат і утримань (ф.№74а). Документи заповнюють чітко і у відповідних графах. При заповненні вихідної інформації з обліку праці та її оплати відображаються такі кількісні показники : години – в цілих числах, дні і коне-дні – з одним десятковим знаком, обсяг виконаних робіт в натурі і норма виробітку - з двома десятковими знаками. В облікових листах тракторист-машиніста, крім того, заповнюють в цілих числах графи «Витрати пального фактично». При заповненні дорожного листа тракторо-тонни проставляють з одним десятковим знаком, кілометри – в цілих числах. В дорожніх листах вантажного автотранспорту код виду послуг – один знак, який має таке значення: якщо витрати розподіляються по кількості перевезеного вантажу (тонн) і виконаних тонно-кілометрів, то код виду послуг «», якщо витрати розподіляють по кількості пройдених кілометрів, то код «2», по кількості відпрацьованих годин – «3». При кодуванні первинних документів (ф.№66) показник «номер роботи», який запитується при вводі, не кодується, а при наборі цей показник вводиться як порядковий номер роботи з документа, який вводиться. При підготовці первинних документів, що надійшли в бухгалтерію, для наступної обробки інформації в документах, кодуються наступні реквізити: - дата; - номер пачки; - номер документа; - операція руху; - бригада-замовник - одержувач; - відправник; - основний синтетичний і аналітичний рахунки; - кореспондуючий синтетичний і аналітичний рахунки; - стаття витрат; - кількість. Нормативно-довідкова інформація створюється господарством на дату впровадження АРМ бухгалтера і надалі постійно коректується в цілях автоматизації розрахунків і здійснення автоматичних операцій для одержання вихідних документів. Ведення нормативно-довідкової інформації, підтримання її в робочому стані в умовах автоматизації обліку є важливим обов’язком робітників бухгалтерії. Несвоєчасне або неповне подання змін для коректування довідників веде за собою невиконання автоматичних розрахунків і додаткову працю робітників бухгалтерії по дооформленню і перерахунках. Заповнені і закодовані первинні документи комплектуються за формою в пачки по 100 документо-строк. На кожну пачку виписується супровідний ярлик і присвоюється двозначний порядковий номер. Комплектування в пачки для обробки рекомендується робити за рахунками, а при великих номенклатурах – і за субрахунками. Формування нормативно-довідкової і оперативної інформації з пачок, автоматизована обробка облікової інформації на ЕОМ дозволяє видавати користувачеві результатну інформацію у вигляді різноманітних машинограм (додаток ). Для розрахунків праці і її оплати застосовують довідники : - інформація про працюючих; - інформація про утримання за виконавчими документами; - інформація про утримання суми Держстраху; - інформація про утримання кредиту, позик, послуг ЖКГ та інше; - інформація про вхідність категорій і видів оплат; - інформація про плановий фонд робочого часу; - інформація про підприємство; - накопичувальні довідники з відпусток і з лікарняних листків; - інформація про вартість послуг; - інформація про трактори, комбайни. Введення нормативно-довідкової інформації по УТЗМ здійснюється за відповідними структурами. Обліковими регістрами обліку праці і її оплати є машинограми: 1. Відомість нарахованої оплати праці – призначена для контролю правильності нарахованої оплати праці за виконану роботу. 2. Відомість розподілу нарахованої оплати праці – для контролю правильності нарахованої оплати праці працюючим. 3. Відомість виконаних обсягів праці і нарахованої суми оплати праці (ВД 101) - для відомості працівникам про нараховану суму оплату праці, відроблений час і обсяг виконаних робіт (додаток ). 4. Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності за вересень 2003 р. (ВД 111) – для контролю правильності нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності і для довідок. 5. Відомість нарахувань податків за вересень 2003 р. (ВД 114) – для контролю правильності нарахування податків для довідок (додаток ). 6. Відомість профспілкових внесків в пенсійний фонд за вересень 2003р. (ВД 126) – для контролю правильності нарахування внесків профспілці та пенсійному фонду і для довідок (додаток ). 7. Відомість нарахованої оплати праці за категоріями по структурних підрозділах (ВД 106) – для контролю використаня фонду оплати праці за категоріями працюючих по структурних підрозділах (додаток ). 8. Відомість нарахованої оплати праці по категоріях по підприємству за вересень 2003 р. (ВД 107) – для контролю витрат фонду оплати праці по категоріях працюючих по підприємству.Для накопичуваня даних по складаню форм річного звіту про працю і її оплату. 9. Розрахункова відомість за вересень 2003 р.(ВД 105) (додаток ). 10. Платіжна відомість за вересень 2003 р.(ВД 104) (додаток ). 11. Розрахунковий листок за вересень 2003 р. (ВД 103) (додаток ). 12. Зведена відомість утриманих сум по табельних номерах за вересень 2003 р. (ВД 117) – використовується для контролю утриманих сум по табельному номеру (додаток ). 13.Відомість розподілу утриманих сум і внесків і кореспондуючих рахунках за вересень 2003 р.(ВД 118) – для перевірки правильності розподілу утриманих сум по кореспондуючих рахунках і для включення в масив обігу зведеного обліку (додаток ). Застосуваня комп’ютерних технологій обліку створює всі умови для поєднаня переваг самої обчислювальної техніки з бухгалтерським інтелектом, втіленим у програмному забезпеченні, щодо розуміння глибинного коріння економічних явищ і процесів та досконалої методики обробки інформації, необхідної для обгрунтування управлінських рішень. Список використаної літератури 1.Кодекс законів про працю в Україні \\ Праця і зарплата.- 2003.- № 2.- с. 5-19. 2.Трудовий кодекс України \\ Праця і зарплата.- 2003.- № 42.- с. 20-26. 3.Про невідкладні заходи щодо прискореня реформуваня аграрного сектора економіки : Указ Президента України від 29.01.01 р. № 1529 \\ Відомості ВРУ.- 2001.- № 3.- с. 3-6. 4.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.99 р. № 320\\ Бухгалтерський облік в сільському господарстві.- 1999.- № 10.- с.11-25. 5.Про оплату праці : Закон України від 10.07.03 р. № 1086-IV \\ Урядовий кур’єр.- 15 серпня 2003 р.- с. 8-11. 6.Про загальнообв’язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 09.07.03 р. № 1058 – IV \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2003.- № 14.- с.27- 29. 7.Про загальнообв‘язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття : Закон України від 02.03.00 р. \\ Офіційний вісник України.- 2000.- № 13.- с.505.-Із змінами та доповненнями. 8.Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхуваня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності : Закон України від 23.09.99 р. \\ Офіційний вісник України.- 1999.- № 42.- с. 2080. Із змінами та доповненнями. 9.Про податок на доходи з фізичних осіб : Закон України від 25.05.03 р. № 889 \\ Бухгалтерський облік та аудит.- 2003.- № 9.- с. 43. 10.Про підприємництво : Закон України від 07.02.91 р. № 698-XII \\ Відомості ВРУ.- 1999.- № 14.- с. 354. Із змінами та доповненнями. 11.Про підприємства України : Закон України від 27.03.91 р. \\ Відомості ВРУ.- 1991.- № 24.- с. 611. Із змінами та доповненнями. 12.Про відпустки : Закон України від 15.11.96 р. \\ Урядовий кур’єр.- 1996.- 15 грудня . 13.Про Державний бюджет України на 2003 рік : Закон України від 25.11.03 р. № 1328-IV \\ Все про бухгалтерський облік.- 2003.- № 117.- с. 10-12. 14.Про Державний бюджет України на 2004 рік : Закон України від 27.11.03 р. № 1344-IV \\ Все про бухгалтерський облік.- 2003.- № 122.- с. 7-8. 15.Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 24.12.02 р. № 349 \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2003.- № 2.- с. 37-39. Зі змінами та доповненями. 16. Про аудиторську діяльність : Закон України від 22.04.93 р. \\ Зібрання законодавства України.- т.6,6(3)7. 17. Про колективні договори та угоди : Закон України від 01.07.93 р. – Зібрання законодавства Украіни.- т. 7.7.(3)1. 18.Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» : Постанова Верховної Ради України від 15.11.96 р. \\ Відомості ВРУ.- 1997.- № 2.- с. 5. Із змінами та доповненнями. 19.Про прибутковий податок з громадян : Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. \\ Подоходный налог.Сборник систематизированного законодательства. Приложение к газете «Бизнес».- 2002.-№ 8\1.- с. 9. Із змінами та доповненнями. 20.Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням : Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1266 \\ Заробітна плата України.- 2001.- № 23.- с. 112. 21.Порядок обчислення середньої заробітної плати : Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 \\ Заробітна плата України.- 1995.- № 4.- с. 110. Із змінами та доповненнями. 22.Про порядок оплати по тимчасовій непрацездатності : Постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.01 р. № 439 \\ Заробітна плата України.- 2001.- № 6.- с. 72. 23.Про затвердження типових форм первиного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі : Положення Міністерством Статистики України від 26.05.96 р. № 144 \\ Урядовий кур’єр.-1996.- 15 липня. 24.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку : Наказ Міністерства Фінансів України від 24.05.95 р. № 88 \\ Урядовий кур’єр.- 1995.- 18 липня. 25.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» : Наказ Міністерства фінансів України від 28.10.03 р. № 601 \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2003.- № 11.- с. 3-9. 26.План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій : Наказ Міністерства Фінансів України від 30.11.99 р. № 291 \\ Галицькі контракти.- 2002.- № 4.- с. 5-12. Із змінами та доповненями. 27.Інструкція до застосуваня Плану рахунків бухгалтерського обліку : Наказ Міністерства Фінансів України від 30.11.99 р. № 291 \\ Галицькі контракти.- 2000.- № 4.- с. 12. 28.Інструкція зі статистики України від 11.12.95 р. № 323 \\ Відомості ВРУ.- 1996.- № 1.- с. 15. 29.А.Н.Никифоров, А.Г.Лубков : Реформування оплати праці \\ Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2000.- № 4.- с. 22-23. 30.Білоусова І. : Впровадження національних стандартів \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2000.- № 2.- с. 14-17. 31.Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах \ М.Ф.Огійчук, В.Я.Плаксієнко, Л.Г.Панченко та ін.: За ред. проф. М.Ф.Огійчука.- К.: Вища освіта, 2003. – 800 с.: іл. 32. Василик О.Д.: Методологічні й організаційні проблеми аудиту \\ Фінанси України.- 2003.- № 2.-с. 148-150. 33.В.Б.Моссаковський : Про Закон « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» \\ Бухгалтерія в сільському господарстві.- 1999.- № 9.- с. 2-4. 34.В.Пархоменко : Регламент бухгалтерського обліку \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2002.- № 4.- с. 14-16. 35.В.С.Білоусько : Міжнародні стандарти – фундамент реформування бухгалтерського обліку в Україні \\ Вісник ХДАУ.- 2001.- № 8.- с. 19-23. 36.Зароботная плата : Сборник нормативных документов.: Сост. Сировец В.П. – Х. : Конус. – 1999.- с. 181. 37.І.Ломанова : Сутність і роль мінімальної заробітної плати в ринковій економіці \\ Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2003.- № 11.- с. 18- 19. 38.Коментарі щодо змін і доповнень до П (с) БО в Україні \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2002.- № 12.- с. 9-11. 39.Коментар редакції до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» \\ Все про бухгалтерський облік.- 2003.- № 122.- с. 7-8. 40.Л.Сук : Обчислення відпускних і їх облік \\ Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2003.- № 16.- с. 23-27. 41.Науково-практичний коментар до законодавства України про працю \Б.С.Тичинський, І.В.Зуб, В.Г.Ротань.- К.: Видавництво А.С.К., 2003.- 1024 с. 42.Н.І.Дорош : Аудит : методологія й організація.- К.: Знаня. -2001.- 402 с. 43.Ніколашин А.О. : Реформуваня комп’ютеризації бухгалтерського обліку в сільському господарстві \\ Бухгалтер і комп’ютер.- 2001.- № 4.- с. 28-31. 44.Н.Теременко : Нарахування і сплата страхових внесків, порядок визначення страхових виплат у новій системі державного пенсійного страхування \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2003.- № 10.- с. 59-63. 45.Олена Габрук : Коментар до закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2003.- № 9.- с. 43-47. 46.Олена Габрук : Коментарі до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2003.- № 2.- с. 37-39. 47.Маренич Т.Г.: Бухгалтерський облік в агроформуваннях \\ Бухгалтерія в сільському господарстві.- 2003.- № 2.- с. 18-20. 48.Пантелейчук Л. : Формування облікової політики – важливий етап роботи підприємства \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2002.- № 9.-0 с. 3-5. 49.Панченко Л.Г. : Автоматизована обробка бухгалтерської інформації в агропромислових підприємствах \\ Бухгалтерський та податковий облік.- 1998.- № 1.- с. 14-15. 50.П.Т.Саблук : Сучасний стан аграрної економіки і реформи в АПК України \\ Бухгалтерія в сільському господарстві.- 1999.- № 3.- с. 2-12. 51.П.Хомин : Переваги і недоліки нового плану рахунків щодо облікового забезпечення фінансової і податкової звітності \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2001.- № 5.- с. 29-32. 52.Світлана Зубілевич : Огляд публікації у професійній пресі щодо реформи бухгалтерського обліку в Україні \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2000.- № 7.- с. 41. 53.Славкова О.П. : Проблеми автоматизації бухгалтерського обліку на сільськогосподарських підприємствах \\ Бухгалтерський облік і аудит.- 2002.- № 10.- с. 7-10. 54.Формування ринкової економіки : Збірник наукових праць.- Спец. Випуск : Удосконаленя економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки.- К.: КНЕУ. Форми оплати праці робітників

Спеціалісти та службовці

Робочим

Окладово- погодинна

Погодинна

Підрядна

Підрядно-проста

Проста погодинна

Погодинна

-преміювальна

Підрядно-преміювальна

Підрядно-прогресивна

Склад економічно-бухгалтерської служби

п/п

Прізвище, ім’я та по-батькові ПосадаЗакріплені рахунки
1.Паляничко Н.І.Головний бухгалтер
2.Солошенко О.В.Заступник гол. бухгалтера36, 37, 63
3.Гробова Л.В.Провідний економіст з праці
4.Король Л.С.Економіст-бухгалтер 2 к. 10,11,13
5.Будовська М.М.Економіст-бухгалтер 2 к.15,14
6.Барабаш Н.В.Економіст-бухгалтер23,20
7.Рубан В.Л.Економіст-бухгалтер39,38
8.Ромась К.І.Економіст-бухгалтер 231
9.Панасюра В.С.Економіст-бухгалтер26,27,28
10.Білера О.М.Економіст-бухгалтер232,21
11. Балабан Р.П.Економіст-бухгалтер65,64
12.Денисова А.К.Економіст-бухгалтер66
13.Байдала Т.М.Економіст-бухгалтер60,62
14.Михайленко Н.Г.Економіст-бухгалтер40,44,48
15.Скляр Л.М.Касир-бухгалтер30, 31
ВІДГУК на дипломну роботу „Стан і шляхи удосконалення обліку та аудиту праці і її оплати в Іванівській ДСС Охтирського району Сумської області” студентки 6 курсу 3 групи ХНАУ імені В.В.Докучаєва Копчук Ксенії Миколаївни В дипломній роботі „Стан і шляхи удосконалення обліку та аудиту праці і її оплати”, на нашу думку, висвітлені найсуттєвіші питання з обліку праці та її оплати і з бухгалтерського обліку взагалом. Удосконалення автоматизації робочого місця бухгалтера, запропонована автором роботи, скоротить в майбутньому витрати робочого часу робітників бухгалтерії і призведе до зменшення кількості помилок в обліковому процесі, а також суттєво вплине на швидкість і зміст прийняття управлінських рішень. Досконально висвітлено удосконалення синтетичного та аналітичного обліку праці і її оплати. Дипломна робота виконана на високому теоретичному і практичному рівні і заслуговує оцінку „відмінно”. Директор Іванівської ДСС : Ю.Є.Лисенко Головний бухгалтер: Н.І.Паляничко Ректору Харківського Національного Аграрного Університету ім.В.В.Докучаєва Євтушенко Миколі Дмитровичу В зв’язку з виробничою необхідністю просимо закріпити за студенткою 6 курсу 3 групи тему дипломної роботи «Стан і шляхи удосконалення обліку та аудиту праці і її оплати в Іванівській ДСС Охтирського району Сумської області. Керівництво Іванівської ДСС зобов’язується надати всі необхідні матеріали для написання дипломної роботи. Директор Іванівської ДСС : Ю.Є.Лисенко Головний бухгалтер : Н.І.Паляничко Протокол № Засідання уповноважених із соціального страхування з тимчасової втрати працездатності _________________________________________ (назва підприємства, організації, установи) від „ ____” ____________________ 2004 року Уповноважений представник Застрахованих осіб ____________________________ Представники роботодавця______________________ ПОРЯДОК ДЕННИЙ Про призначення допомоги з тимчасової втрати працездатності Постановили призначити допомогу :

П.І.Б.

Таб.

листа

непра-цезд.

Код

Захворюва-ння

Період непрацез-датності

з - по

К-ть днів, що

Підлягають оплаті

Стаж

Розмір

%

допо-

моги

За рах.

підпр-ва

За рах

Фонду

1Копчук О.П.007030680107.09-15.09.5421,6100
2 Голік Л.Г.012030390101.09-11.09.5427,9100
3Байдала Т.М.024030660102.09-05.09.4-16,4100
4Копчук О.П.007030700121.09-30.10.5521,6100
5Усик І.К.036030450106.09-10.09.5-25,8100
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Перехід України до ринкової економіки на даному періоді супроводжується чималою кількістю негативних явищ, таких як кризовий стан промисловості та сільського господарства, відсутність будь-якої підтримки товаровиробників з боку держави. В таких умовах особливо важливим для сільськогосподарських підприємств є не тільки вистояти (не стати банкрутом), а й по мірі можливості зміцнити свої позиції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Велику роль відіграє оптимальна організація бухгалтерського обліку, фінансової звітності та фінансового аналізу і планування на підприємстві. Завданням проведеного нами дослідження є вивчення стану обліку праці та її оплати в Іванівській ДСС, проведення аудиту правильності розрахунків з обліку праці та іі оплати, виявлення можливих порушень та розробка пропозицій щодо їх усунення. Іванівська дослідно-селекційна станція найстаріша серед дослідних установ нашої країни. Організована вона була в 1897 році на базі дослідного поля цукрозаводчика П.І. Харитоненка. З перших днів стація існувала як дослідна установа по культурі цукрового буряку і займалась вивченням використання добрив, обробки ґрунту, посіву, догляду за рослинами. В 1909 році на станцію була покладена задача по забезпеченню цукрових заводів маточним насіннєвим матеріалом цукрового буряку, в зв'язку з чим виникла необхідність організації селекційної роботи. Сортовиведення було почато по двом культурам – цукровому буряку та озимій пшениці, а пізніше – по вівсу та яровій пшениці. Крім дослідницької роботи, Іванівська ДСС займається і виробничою діяльністю.Господарство вирощує елітні та суперелітні сорти всіх районованих зернобобових культур і цукрового буряку. Слід відмітити, що на протязі 2001-2003 років відбулось багато змін в розмірах господарства. Про це свідчить зменшення валової продукції, тобто прямого показника, що характеризує розміри господарства. Валова продукція є кінцевим результатом роботи сільськогосподарських підприємств. Вартість валової продукції в 2003 році склала 1906 тис. грн., що на 33,7% та 25,5% менше, ніж в 2001 та 2002 роках. Площа сільськогосподарських угідь не змінилася. Площа ріллі становить 2123 га, тобто 99% усіх сільськогосподарських угідь. Це свідчить про високий рівень розораності земель. Середньорічна чисельність працівників в 2003 році склала 224 чол., що на 146 чол. менше, ніж в 2001 році. Це пов'язано з тим, що люди звільняються по своїй ініціативі, шукаючи кращої роботи. Найбільшу питому вагу в складі грошової виручки від реалізації складають зернові культури (2001 р. – 42,3 %, 2002 р. – 37,4 %, 2003 р. – 48,0 %). Бачимо, що відбулося збільшення виручки за рахунок збільшення реалізації.Також помітно зменшення реалізації ВРХ (2002 р. – 224 тис.грн., а 2003 р. – 37 тис.грн.). Коефіцієнт платоспроможності підприємства на початок року становив 1,036, на кінець року 0,759. Ми бачимо, що він знизився на 0, 664 і зовсім не відповідає нормативному значенню. Також рівень платоспроможності характеризують показники ліквідності. В ІДСС коефіцієнт абсолютної ліквідності становить на кінець року 0,0280, проміжний коефіцієнт ліквідності 0,2459 і коефіцієнт загального покриття 1,1844. Основним джерелом інформації про економічну діяльність є дані бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік відіграє значну роль в господарській діяльності кожного підприємства. За допомогою бухгалтерського обліку здійснюється повсякденний контроль за раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності на землю та інше. Бухгалтерський облік в Іванівській ДСС ведуть за журнально-ордерною формою обліку. Відповідальність за ведення бухгалтерського обліку покладено, перш за все, на директора, а також на головного бухгалтера. Ведення обліку здійснює безпосередньо бухгалтерська служба, а також частково працівники планово- економічної служби. Одним із важливих об'єктів обліку є облік праці та її оплати. Обліку праці в господарстві приділяється недостатньо уваги, тому і була обрана тема дипломної роботи: "Стан і шляхи удосконалення обліку і аудиту праці та її оплати в Іванівській ДСС ". Згідно з новим Планом рахунків, облік праці та її оплати ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Слід зазначити, що первинний синтетичний та аналітичний облік в основному відповідає вимогам. Проводячи дослідження в господарстві нами знайдені деякі недоліки, які слід усунути: - господарство не повністю забезпечено бланками первинних документів; - більшість бланків первинних документів були випущені дуже давно, тому є необхідність у розробці нових форм бланків; - Книга обліку розрахунків по оплаті праці є дуже громоздкою і незручною для користування тощо. При дослідженні Іванівської ДСС нами була зроблена аудиторська перевірка. При перевірці було оцінено стан та ефективність внутрішньогосподарського контролю. Було знайдено ряд помилок : - зміст колективного договору не містить всіх необхідних вимог; - не дотримуються мінімальні гарантії передбачені Галузевою угодою щодо місячної тарифної ставки робітників; - не здійснюється індексація заробітної плати працівникам. Великий обсяг економічної інформації, яка безперервно збільшується у зв’язку з збільшенням суспільного виробництва, потребує дальшого удосконалення облікової і контрольно-аналітичної роботи. В умовах ручної обробки знижується якість інформації, подовжується строк її обробки, збільшуються витрати праці і адміністративно- управлінський персонал. В Іванівській ДСС об'єктивною необхідністю є перехід на автоматизовану форму обліку. Однією з таких форм є АРМ-бухгалтера. Аудиторська фірма „ЮСІ” Робочі документи Підприємство : Іванівської ДСС по розділу „Аудит роз- Період перевірки ____________ рахунків з оплати праці” ВИБІРКОВА ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ УТРИМАНЯ ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ
Прізвище, ініціали МісяцьОподатковуваний дохідПрибутковий податокВідхилення
Згідно відомостіЗа даними аудитора
Виконала __________________ Перевірив __________________ АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ
Перелік аудиторських процедурВиконавецьІндекс робочого документуПримітки
12345
1Наявність колективного договору, Положеня про оплату праціКопчук К.М.Ксерокопія
2Наявність документів :
- наказ про прийом та звільненняКопчук К.М.Ксерокопія
- табель обліку робочого часуКопчук К.М.Ксерокопія
- штатний розкладКопчук К.М.Ксерокопія
- наряди та розцінкиКопчук К.М.Ксерокопія
- трудові угодиКопчук К.М.Ксерокопія
3Перевірка правильності нарахування виплат по листах непрацезлатностіКопчук К.М.Ксерокопія
4Перевірка правильності утриманя утриманя за виконавчими листамиКопчук К.М.Ксерокопія
5Перевірка відповідності прізвищ і сум у розрахункових і платіжних відомостяхКопчук К.М.Порушень не виявлено
12345
6Перевірка наказів і фактичних виплатКопчук К.М.Порушень не виявлено
7При відрядній оплаті праці – перевірка відповідності обсягів виконаних робіт і бази нарахуваня відрядної оплати праціКопчук К.М.Порушень не виявлено
Склав _______________ Перевірив ________________ Аудиторська фірма „ЮСІ” Підприємство ________________ Період перевірки _____________ ПЕРЕЛІК ВИЯВЛЕНИХ ПОМИЛОК І ПОРУШЕНЬ ПРИ АУДИТІ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦ
№ п\пПервинний документ, обліковий регістрХарактер порушення
НайменуванняДата, періодСума