Каталог :: Бухгалтерский учет и аудит

Диплом: Облік валютних операцій

     

ЗМІСТ

Вступ.

1.Економічна сутність та види валютних операцій в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства.

1.1. Формування валютних операцій, їх сутність , роль та механізм регулювання.

1.2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд теоретичної літератури з питань обліку та контролю валютних операцій.

1.3.Організаційно-економічна характеристика Глухівецького гірни-

чо-збагачувального каолінового комбінату.

2. Характеристика системи бухгалтерського обліку валютних операцій.

2.1. Документальне оформлення обліку валютних операцій підприємства.

2.2. Розробка системи обліку валютних операцій в умовах його трансформації.

2.3. Облік експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.

2.4. Облік бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

3. Розробка системи економічного аналізу та контролю валютних операцій підприємства.

3.1. Методичні прийоми та інформаційне забезпечення дебіторської заборгованості у зовнішньоекономічних розрахунках..

3.2. Організація та методика проведення контролю та аналізу валютних операцій.

4. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні валютними операціями.

4.1. Характеристика автоматизованих систем автоматизації операцій обліку , аналізу та контролю валютних операцій.

4.2. Алгоритм розв”язання задачі автоматизації обліку, аналізу і контролю валютних операцій, характеристика і призначення результатної інформації.

Висновки та пропозиції.

Перелік використаних джерел.

Додатки.

Вступ Однією з основних закономірностей сучасної епохи є зростання ролі зовнішньоекономічних зв”язків у народному господарстві кожної держави. Господарське зближення націй все відчутніше впливає на темпи і характер економічного та соціального розвитку , на загальну політичну обстановку у сучасному світі, відкриває нові можливості для практичного мирного співробітництва країн. Ставши незалежною державою, Україна тільки входить у систему світового господарства і від того, як цей процес буде відбуватися, залежить не тільки і не стільки динаміка зовнішньоекономічних зв”язків, скільки можливість її економічного та соціального розвитку як органічної підсистеми світової економіки. У процесі інтеграції у світовий економічний простір суб”єкти господарювання України відчувають великі труднощі, які спричинені не лише внутрішніми, але і зовнішніми чинниками. Часто виникають запитання, як визначити ефективність операції, як відобразити її в бухгалтерському обліку, дотримати чинне законодавство щодо податків та валютного регулювання. Правильна організація зовнішньоекономічних зв”язків дає змогу нашій державі утвердитися на світовому рівні. Правильне ведення обліку валютних операцій дасть змогу дотримати чинне Законодавство України щодо податків та валютного регулювання , уникнути негативних явищ. Метою дослідження даної теми є виявлення можливостей покращення ведення бухгалтерського обліку валютних операцій, виявлення недоліків щодо ведення обліку на підприємстві та розробка пропозицій щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу валютних операцій. Інформаційною базою дослідження послужила організація ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та стан внутрішньогосподарського контролю за діяльністю підприємства. Провести дослідження даної теми нам допомогли діючі законодавчі акти, інструктивні матеріали, публікації різного рівня, матеріали науково- дослідницьких установ. При досліджені даної теми використовувались наступні методичні прийоми: загальнонаукові ( аналіз та синтез, індукція та дедукція, аналогія та моделювання, системний аналіз), власні методичні прийоми, органолептичні (інвентаризація, контрольні заміри робіт, вибіркові та суцільні спостереження), розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні розрахунки, економіко-математичні методи), документальні ( дослідження документів, камеральні перевірки, нормативно-правове регулювання), узагальнення результатів дослідження (групування недоліків, документування результатів), прийняття рішень. Об”єктом дослідження нашої теми є облік, контроль та аналіз валютних операцій на виробничому підприємстві Глухівецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат, яке на даний час здійснює переєстрацію пидприємства на виробничо-комерційне підприємство “Регул”. Практична цінність роботи полягає в розробці пропозицій по удосконаленню ведення бухгалтерського обліку на досліджувальному підприємтсві, пропозицій по удосконаленню внутрішньогосподарського контролою за діяльністю підприємства. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та пропозицій, виконана на сторінках, включає 15 додатків. 1. Економічна сутність та види валютних операцій в системі управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства. 1.1. Формування валютних операцій, іх сутність, роль та механізм регулювання. Сучасний валютний ринок становить собою систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів. Найсуттєвішим функціональним призначенням валютного ринку є забезпечення реальної свободи та дій власника валюти. Ступінь зрілості валютного ринку визначається не тільки масштабами валютних операцій, але і його спроможністю повною мірою реалізувати саме цю функцію. Свобода вибору суб”єктів ринку пов”язана з їхнім прагненням отримати для себе у процесі здійснення валютних операцій певні матеріальні вигоди, виражені у відповідному доході. Невід”ємним атребутом валютного ринку є присутність функціональних елементів його регулювання. Сучасний валютний ринок-інситутуційно регульований. Уся система міжнародних валютних орнанізацій , союзів і угод , діючих на міждержавній основі, а також система страхування від валютного ризику являють собою відповідні атребути валютно-ринкової діяльності. Дамо визначення таким поняттям, як валютні цінності та валютні операціїї. Валютні цінності-це : ·валюта України-грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах , що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього , але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках і банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України; ·платіжні документи та інші цінні папери, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати , інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України; ·іноземна валюта- іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу , кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України; ·платіжні документи та інші цінні папери, боргові розписки, акредитиви, чеки, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи, виражені в іноземній валюті. Валютні операції- це: ·операції, пов”язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій , що здійснюються резидентами у валюті України; ·операції, пов”язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов”язань, предметом яких є валютні цінності; ·операції, пов”язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Валютне регулювання та валютний контроль в Україні здійснюють державні органи: ·Національний банк України; ·Державна податкова адміністрація України; ·Міністерство зв”язку України; ·Державний митний комітет України; ·Державний та місцеві валютні фонди; ·Міністерство зовнішньоекономічних зв”язків і торгівлі України. Національний банк України відіграє важливу роль в управлінні валютними операціями, насамперед регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки, видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підлягають під режим ліцензування. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій визначаються Національним банком України. Державна податкова адміністрація України контролює діяльність підприємств- учасників зовнішньоекономічної діяльності, та інших підприємств, які проводять операції з валютними цінностями: проводить контроль за станом розрахунків по експортно-імпортних операціях, бартерних операціях у галузі зовнішньоекономічної діяльності підприємства, операціях з давальницькою діяльністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності, контролює наявність на підприємстві квот та ліцензій по товарах, експорт чи імпорт яких підлягає ліцензуванню чи квотуванню, перевіряє ведення касових операцій з готівковою валютою. Міністерство зв”язку України контролює стан розрахунків між резидентами та неризидентами. Державний митний комітет України контролює експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни, веде митну статистику , розробляє митні правила і процедури, стягує митні збори, мито та податки. Державний та місцеві валютні фонди регулюють платіжний баланс країни, координують діяльність інших органів, що беруть участь в управлінні валютними операціями. Міністерство зовнішньоекономічних зв”язків і торгівлі України розробляє та здійснює загальні заходи, спрямовані на розвиток торгових відносин країни з іноземними державами, складає проекти експортно-імпортних планів, регулює та контролює виконання планів з зовнішньої торгівлі, займається питанням митної політики, вивчає питання транспортування зовнішньоторгових вантажів, спостерігає за виконанням наказів, постанов і правил, що стосуються зовнішньї торгівлі, видає експортні та імпортні ліцензії, реєструє контракти, займається підготовкою та підбором кадрів. Розглянемо такі поняття, як ліцензія та квота у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензія-це дозвіл , який дає право імпортеру ввезти певну кількість товару в країну. Ліцензії звичайно видаються урядовими органами найбільшим імпортерам товарів. Ліцензії, як правило, використовуються у формі генеральних чи індивідуальних ліцензій. Індивідуальна ліцензія-це переважно разовий дозвіл на ввіз певного товару, дійсний протягом обмеженого терміну. Генеральна ліцензія становить собою список товарів, які дозволяється ввозити вільно протягом зазначеного у ній часу. Квота-це граничний обсяг імпорту в Україну певного товару, для певного розслідування. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.01.98 № 7 визначає перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню. У валютних операціях, які відбуваються на валютному ринку, беруть участь різні групи економічних суб”єктів. Кожна з них прагне задовольнити свій власний інтерес. Це традиційна тріада- продавці валюти, її покупці та посередники. Суб”єктами валютного ринку є: ·фірми, організації та приватні особи, зайняті у різних сферах зовнішньоекономічної діяльності; ·комерційні банківські установи які забезпечують валютне обслуговування зовнішніх зв”язків; ·брокерські фірми, контори та окремі брокери, які займаються посередницькою діяльністю, отримуючи за це відповідну компенсаційну винагороду. На валютних ринках ці структури проводять більше половини валютних операцій;. ·державні установи, головне місце серед яких займають валютні банки та державні казначейства окремих країн; Зовнішньоекономічне управління на національному і світогосподарському рівні охоплює такі галузі і процеси економічного життя: ·імпорт і експорт; ·валютні ринки, об”єкти і механізми валютного регулювання; ·іноземні інвестиції; ·вільні еконeeмічні зони; ·міжнародні фінансові організації; ·міжнародні товарні ринки ( товарні біржі, аукціони, торги, ярмарки, виставки). Для успішного управління зовнішньоекономічною діяльністю необхідні: ·розробка ринковоі стратегії фірми; ·проведення маркетингових досліджень на зовнішньому ринку; ·укладання та виконання міжнародних контрактів; · ціноутворення на зовнішньому ринку; ·способи, засоби та форми платежів у міжнародних розрахунках; ·врахування зовнішньоекономічних операцій (експорт, імпорт, бартер); ·забезпечення транспортування вантажів у зовнішній торгівлі; ·страховий захист вітчизняних та зарубіжних учасників різних форм міжнародного співробітництва. Зовнішньоекономічні зв”язки підприємств - це сукупність господарських операцій, які з погляду бухгалтерського обліку можна поділити на: ·операції з руху товарів та надання прослуг; ·операції з руху капіталів. Врахування господарських операцій з руху товарів та надання послуг- це облік традиційних у зовнішньоекономічному відношенні операцій експорту, імпорту, реекспорту , бартеру, продажу та придбання ліцензій, технічної документації. Сюди також належать операції, які нині в Україні трапляються поки що рідко. Зовнішньоекономічні зв”язки-це міжнародні господарські і торгівельні політичні відносини, які передбачають обмін товарами, спеціалізацією, кооперування виробництвом, науково-технічне співробітництво, економічні та технічні сприяння, створення спільних підприємст та інші форми економічнонго співробітництва. Через зовнішньоекономічні зв”язки здійснюється міжнародний розподіл праці, метою якого є економія суспільної праці у процесі виробництва, обміну його результатами між різними країнами. Міжнародний обмін товарами економічно доцільний для країни, якщо вона витрачає на виробництво експортованих товарів менше суспільної праці, ніж має витратити на виробництво товарів замість імпортованих на кошти від експорту. З метою прискорення соціального і економічного розвитку країни необхідно збільшити масштаби випуску конкурентноспроможної продукції. Для досягнення найбільшого економічного ефекту від участі у міжнародному поділі праці потрібно розвивати експорт тієї продукції, яка дає найбільший валютний виторг на одиницю затрат суспільної праці. На право здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб”єкт підприємницької діяльності повинен зареєструватися як учасник зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішньоекономічних зв”язків та торгівлі України за відповідним номером та отримати картку учасника зовнішньоекономічної діяльності. Розглянемо такі поняття, як експорт, імпорт та бартер у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Експорт-це продаж товарів українськими суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб”єктам господарської діяльності ( у тому числі з оплатою у негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Так трактує Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” № 335-ХІV від 22.12.98. Існують такі основні види експортних операцій: ·поставка експортного товару за готівку; ·експорт товару на умовах комерційного кредиту; ·експорт товару в рахунок державного кредиту України, наданого Україні іноземного покупця; ·експорт товару при компенсаційній угоді; ·експорт товару при бартерній угоді; ·експорт товару в рахунок надання допомоги. Імпорт-це купівля ( у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб”єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів , призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Імпортованими вважаються товари та інші цінності, ввезені на митну територію України, що оформлено ввізною вантажно-митною декларацією, а роботи і послуги- за підписанням документів про їх фактичне виконання. Під час обліку експортних операцій потрібно чітко визначити, хто експортер товарів,- підприємство -виробник, чи зовнішньоторгова фірма, що була створена на підприємстві для цих цілей і не виступає юридичною особою, чи спеціалізована зовнішньоторгова фірма, яка виконує доручення підприємства виробника експортувати товар за комісійну винагороду, тобто здійснює посередницьку функцію. У нашому випадку експортер товарів Комбінат- виробниче підприємство з правом юридичної особи. Експортованими вважаються товари та інші цінності, вивезені за межі митних кордонів України, перетин кордону якими оформлено вивізною вантажно- митною декларацією, а роботи і послуги - за підписанням документів про фактичне їх виконання. За міжнародними нормами право власності переходить до покупця одночасно з настанням можливості ризику випадкової загибелі, або псування товару (продукції), якщо інше не обумовлене договором. Момент переходу ризику визначається базовими умовами зовнішньоторгових договорів, прийнятими Міжнародною торговою палатою. Бартерна операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності-це один з видів експортно-імпортних операцій , оформлених бартерним договором, або договором із змішаною формою оплати , яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб”єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб”єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формах. Указом Президента України “Про заходи щодо вдосконалення кон”юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності” від 10 лютого 1996 року № 124\96 з метою забезпечення виконання міжнародних зобов”язань України та координації зовнішньоекономічної діяльності встановлено, що контрактні ціни в сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення зовнішньоекономічних угод. У випадках, визначених цим Указом, контрактні ціни визначаються суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін, запроваджуваних Міністерством зовнішньоекономічних зв”язків і торгівлі України Індикативні -це оптимальні ціни за якими здійснюється експорт українських товарів, виробленими за діючими в Україні стандартами, що відповідають експортним вимогам. Ці ціни формуються на основі аналізу цін світового ринку а також ситуації на внутрішньому ринку України. Всі державні органи здійснюють державне регулювання валютних операцій через видавництво законодавчих актів України. 1.2.Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд теоретичної літератури з питань обліку та контролю валютних операцій. Регулювання валютних операцій супроводжується нормативною базою законодавчих актів України: Законів України, прийнятих Верховною радою, Декретів Кабінету Міністрів України, Постановами Національного банку України та Кабінету Міністрів України, Положеннями, затвердженими постановами Національного банку України та наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв”язків та торгівлі України, Інструкціями, затвердженими Національним банком України, Державним митним комітетом та Міністерством внутрішніх справ, листами Головної державної податкової адміністрації та листами Націон_ebьного банку України. Законодавчі акти у галузі валютного регулювання дають чіткі визначення термінам, пов”язаним з валютними операціями, встановлюють режим здійснення валютних операцій, встановлюють відповідальність за порушення норм законодавчих актів, визначають повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням валютних операцій. У наведеній нище таблиці можемо побачити економіко-правовий аналіз нормативної бази законодавчих актів щодо обліку, контролю та економічного аналізу валютних операцій підприємства. . Таблиця 1.1 Економіко-правовий аналіз нормативної та законодавчої бази щодо обліку, конт- ролю та аналізу валютних операцій підприємства
№ п\пНазва документуКоли і ким затвердженийКоротний зміст питань, пов”язаних з даною темою
1 2 3 4
1Закон України “Про оподатку- вання прибутку підприємст" зі змінами та доповненнямиПостановою Верховної ради № 97 від 22.05.97.Цей Закон визначає основні аспекти оподаткування спільних підприємств, оподаткування операцій у розрахунках у іноземній валюті (доходи, отримані платником податку у іноземній валюті у зв”язку з продажем товарів у звітному періоді перераховуються в гривні за офіційним валютним курсом Нацбанку України, що діяв на дату отримання доходів. Балансова вартість іноземної валюти , отримана платником визначається за таким же курсом. Витрати, понесені платником в іноземній валюті, вартість яких відноситься до валових, визначається у сумі, що дорівнює вартості іноземної валюти).
2Закон України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі звнішньоекономічної діяльності”Постановою Верховної ради № 351-XIV від 23.12.98.Цей Закон встановлює режим здійснення товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм та визначає повноваження та функції державних органів під час здійснення контролю за проведеннями таких операцій. Закон дає чітке визначення товаробмінної операції-це один з видів експортно-імпортних операцій оформлених бартерним договором и , яким часткова оплата експортованих (імпортованих) поставок передбачена в натуральній формі, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь якому відношенні, неопосередкований рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі.
Продовженя таблиці 1.1.
3Закон України “Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті"Постановою Верховної ради №85\94-ВР від 23.09.94.Даний Закон трактує правильність відображення господарських операцій в іноземних валютах у бухгалтерському обліку. Згідно цього Закону, виручка резидента в іноземній валюті підлягає зарахуванню на її валютний рахунок в уповноваженому банку у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції. Закон встановлює відповідальність за порушення, наслідки порушення, функції державних органів при виявленні порушень.
4Закон України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків іноземній валюті"Постановою Верховної ради від 07.05.96.Даний Закон трактує, що порушення резидентами термінів розрахунків в іноземних валютах тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку на день виникнення заборгованості.
5Закон України “Про зовнішньо-економічну діяльність"Постановою Верховної ради № 699-ХІІ від 16.04.91.Закон визначає основні аспекти зовнішньоекономічної діяльності, дає визначення основним термінам, пов”язаним з зовнішньоекономічною діяльністю, встановлює режим здійснення зовнішньоекономічних операцій, відповідальність за порушення, вчинені при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.
6Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність"Постановою Верховної ради № № 335 ХІV від 22.12.98.Закон визначає різновидності квот та ліцензій, дані визначення імпорту-експорту. Визначені заходи у відповідь на дискримінаційні дії держав, митних союзів та економічних угрупувань, також визначені заходи проти недобросовісної конкуренції та зростаючого імпорту при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
7.Закон України “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнямиПостановою Верховної ради № 168-97-ВР від 03.04.97Даний Закон визначає об”єкти оподаткування (ввезення товарів на митну територію України), базу оподаткування , ставки податку (продаж товарів, призначених для використання за межами України оподатковується за нульовою ставкою). Для товарів, які ввозяться на митну територію України, платниками податку та базою оподаткування є договірна вартість ьаких товарів, але не менша митної вартості.
Продовження тблиці 1.1.
8.Указ Президента “Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних операцій у галузі зовніш-ної діял-сті”Постановою Верховної ради № 113 від 09.07.95.

Визначено, що товари, які імпортувалися за бартерними договорами на суму еквівалентності експортованих товарів до 5 лютого 1995 року підлягають ввезенню в Україну не пізніше 90 календарних днів.

В Указі визначено потрібність Ліцензії Міністерства економічних зв”язків і торгівлі України.

9. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні Постановою Кабінету міністрів України №250 від 03.04.93.Дане Положення відображає правильність ведення бухгалтерського обліку операцій в іноземних валютах. Згідно з даним Положенням, записи в бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємства , а також за їх операціями в іноземних валютах здійснюються в національній грошовій одиниці України, в сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Нацбанку, що діє на дату здійснення операції.
10.Положення про документальне забезпечення записів у бух галтерському облікуНаказом Міністерства Фінансів № 88, від 24.05.95.Дане положення визначає правильність та достовірність записів у бухгалтерському обліку при проведенні господарських операцій підприємствами та організаціями України.
11.Наказ про затвердження форми декларації про валютні цінності”Наказом Міністерства фінансів України № 207 від 25.12.95.Даний Наказ затверджує форму та зміст Декларації про валютні цінності, майно та доходи, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, визначає необхідність даної декларації.
12.Порядок заповнення граф вантажно-митних деклараційНаказом державної митної служби № 380 від 30.06.98.Даний порядок визначає правильність і достовірність заповнення граф вантажно- митних декларацій при проведенні операцій з валютними цінностями.
13.Порядок надання висновків щодо обгрунтованості причин перев.термінів повернення виручки в іноземній валюті при виконанні су-б”єктами під-приємницької діяльності договорівНаказом Мінпромполітики№ 211 від 15.06.96.Цей порядок визначає механізм розгляду Міністерством промислової політики звернень суб”єктів підприємницької діяльності про надання висновків щодо обгрунтованості причин пере-вищення термінів взаєморозрахунків за зовнішніми договорами.
Сьогодні на Україні видається багато науково-практичних журналів, які містять вичерпну інформацію з бухгалтерського обліку, аудиту та контролю фінансово- господарської діяльності підприємств. Це такі найвагоміші журнали, як Вісник податкової служби, Бухгалтерський облік та аудит, Баланс, Фінанси. В цих журналах ми можемо знайти консультації та роз”яснення відомих фахівців з бухгалтерського обліку та контролю валютних операцій. Як ми знаємо, сьгоднішнє діюче законодавство складне та суперечливе. Різні автори деколи по різному ставляться до тих чи інших питань з обліку, оподаткування. Деякі суперечливості тривають інколи місяцями, до вирішення відповідними законодавчими органами відповідних питань. Публікації в журналах дають нам змогу контролювати усі зміни в законодавчих актах України, оцінювати проблеми у веденні обліку валютних операцій на підприємствах різних форм власності, набиратись досвіду щодо правильності контролю валютних операцій. Огляд літератури по обліку контролю та аналізу валютних операцій підприємства можна побачити нище: Таблиця 1.2. Огляд літератури по обліку, контролю та аналізу валютних операцій підпри- ємства
Автор роботи та назва Місце друку та рік видання Короткий зміст питань пов”язаних з даною темою
1234
1О. Рижикова-бухгалтер-експерт “На допомогу бухгалтеру"Журнал “Баланс” № 47, 1999Бухгалтер надає роз”яснення щодо визначеності термінів повернення імпортної частини бартерного контракту , дає пояснення щодо правильності дїї дозволу ліцензії на перевищення встановлених термінів ввезення товарів, які імпортуються за бартерними договорами. Також автор зупиняється на питанні правильності визначення курсових різниць, що виникають при проведенні експортно-імпортних операцій.
Продовження таблиці 1.2.
2Н. Харченко-бухгалтер-експерт “Раз валюта- два валюта”Журнал “Баланс” № 32 ,1998Бухгалтер надоє роз”яснення щодо правильності відображення у бухгалтерському обліку курсових різниць. Надаються роз”яснення щодо правильності оформлення зовні-шньоекономічних контрактів, правильності ведення операцій з безготівковою валютою. Всі пояснення бухгалтера зосереджені на законодавчих актах України щодо проведення зовнішньоекономічних операцій.
3Г. Шафранова "На допомогу бухгалтеру"Журнал “Бухгалтерський облік і аудит" № 6, 1998Автор роз”яснює питання щодо правильності включення у валові витрати послуг нерезиденту ( яка дата сталася раніше: чи оплата послуг, чи підписання акту,- за таким курсом Національного банку України перераховану іноземну валюту включати, у валові витрати).
4Н. А. Кравчук “Валютне регу-лювання-від заборон до обгрунтованих обмежень”Журнал “Фінанси України” № 9, 1998Автор зупиняється на важливому питанні: повернення вивезеного за кордон українського капіталу і призупинення відпливу валюти з України та пояснює причини виникнення зовнішніх зоборгованостей. Автор робить висновок, що регулюючи валютні відносини, акцент потрібно робити не на заборонах, а на створенні сприятливого валютного клімату (розумне оподатку-вання,поступова лібералізація руху капіталів, розвитку валютного ринку). На жаль наша держава на це звертає дуже малу увагу.
5І. В. Міщенко, В.М. Нече-пуренко “Шляхи вдосконалення державного контролю за бартерними операціями у галузі зовнішньоекономічної діяльності”Журнал “Фінанси України” № 12,1997Автор зосереджує велику увагу на доцільності проведення бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічноії діяльності. Автор пропонує формулу для визначення суми боргу за бартерним контрактом у вигляді “контрольованого сальдо” та схему організації обігу інформації на основі АРМ “Реєстрація договорів”, враховуючи фінансові та технічні можливості митної системи та системи податкових органів.
Розглянувши нормативну базу та спеціальну літературу щодо обліку контролю та аналізу валютних операцій ми можемо досліджувати дану тему. Дослідження будемо проводити на промисловому підприємстві, тому доцільно розглянути організаційно-економічну характеристику Глухівецького гірничо-збагачувального каолінового комбінату. 1.3.Організаційно-економічна характеристика Глухівецького гірничо-збагачувального каолинового комбінату. Глухівецький гірничо-збагачувальний коаліновий комбінат входить в склад державної корпорації “Укрбудматеріали”. Підприємство діє на основі Закону “Про підприємства в Україні”, інших законодавчих актів України. Підприємство є самостійним господарюючим суб”єктом з правом юридичної особи , який на підставі використання трудовим колективом майна здійснює експлуатацію родовищ корисних копалин, переробку корисних копалин та реалізує продукцію, виконує роботи, надає послуги. Підприємство має свій баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків. Підприємство самостійно виконує зовнішньоекономічну діяльність і міжнародні перевозки власним транспортом. Підприємство має печатку зі своїм найменуванням та зображенням державного герба України і затверджений Торговою палатою товарний знак на вироблену продукцію. Місцезнаходження підприємства: смт. Глухівці Козятинського району Вінницької області. Підприємство не має в своєму складі юридичних осіб і самостійно встановлює структуру та штати. Підприємство має право на створення відособлених підприємств. Майно підприємства складають основні фонди та оборотні засоби а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Підприємство використовує землю та інші природні ресурси за встановлену плату по цільовому призначенню, своєчасно здійснює природоохоронні міроприємства, направлені на зниження і негативного впливу виробництва на природне середовище, здоров”я та власність людей і несе за це відповідальність , встановлену діючим законодавством. Раду підприємства очолює генеральний директор , який призначається на посаду Державною корпорацією “ Укрбудматеріали” на контрактній основі. До виключної компетенції Ради підприємства відносяться : ·визначення основних напрямків діяльності підприємства, затвердження його планів та звітів про його виконання; ·зміни статуту; ·вибори членів ревізійної комісії; ·затвердження річних результатів діяльності пвдприємства, звітів і висновків ревізійної комісії, визначення порядку розподілу прибутку і відшкодування збитків; ·затвердження тарифних згод , умов оплати праці працівниками комбінату; ·затвердження договорів, заключених на суму зверх 1000 грн.; ·встановлення розміру, форм і порядку внесення підприємством грошових відрахувань підприємства. Основним узагальнюючим показником фінанасової діяльності підприємства являється прибуток. Отриманий підприємством прибуток розподіляється в нормативному порядку згідно діючого законодавства України, а прибуток, який залишився розподіляється підприємством своїми потребами. Підприємство самостійно визначає фонд оплати праці без обмежень його росту зі сторони державних органів. Трудові доходи членів колективу комбінату визначаються трудовим договором і діючим законодавством України. Підприємство має право самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці а також інші види доходів працівників. В якості орієнтирів підприємство має право використовувати державні тарифи і посадові оклади для диференціації оплати праці в залежності від професії , кваліфікації працівника, складності і умов праці. Підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію, роботи, послуг та необхідності забезпеченя виробничого і соціального розвитку підприємства, підвищення доходів. Основу планів складають державні замовлення і договори, заключені зі споживачами продукції і постачальниками матеріально -технічного забезпечення. При підготовці планів свого економічного розвитку підприємство погоджує з Козятинською райдержадміністрацією міроприємства, які можуть викликати економічні, соціальні, демографічні та інші наслідки, що зачіпають інтереси населення території. Господарські відносини з іншими підприємствами , організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємство не несе відповідальність і за поставку продукції по державному замовленню, якщо державний орган, що видав замовлення , не забезпечив його матеріально-технічними ресурсами в повній номенклатурі і обладнанням , які необхідні для виконання держзамовлень по питомим нормам і проектним нормативам. Підприємство самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Валютна виручка зараховується на валютний балансовий рахунок підприємства і використовується ним самостійно. Підприємство здійснює оперативний і бухгалтерський облік своєї роботи і веде статистичну звітність у відповідності з законодавством України. Керівником підприємства є Яричевський Боліслав Станіславович. Головним бухгалтером- Бойчук Галина Степанівна. В наведеній нище таблиці можемо побачити основні показники діяльності підприємства за 1997, 1998, 1999 роки. Таблиця 1.3. Основні показники діяльності Глухі- вецького гірничо-багачувального каолінового комбінату(тис.грн.)
Показники199719981999Від-ння (+,-) 1998 у пор. З 1997Від-ння (+,-)1999 у пор. З 1997Темп змін 1998 до 1997 %Темп змін 1999 до 1997 %
1 2 3 4 5 6 7 8
Обсяг ви-роб-ва7154,96176,24725,2-978,7-24301434
Обсяг реалізації7025,16046,86817-978,3-208143
Собіва-ртість ре-алізованої про-ції5896,341676671,6-1729775,32913
Операційний прибуток1128,81879,8145,1751,0-983,766677
Сальдо позар-их доходів та витрат89,6174168,484,478,89488
Кінц. Фінансовий ре зультат1218,42053,8313,5835,4-904,940288,6
Рівень рентабельності20,749,34,728,6-16
Чисель-ність працююч.925869846-56-7969
Прод-сть праці7365,36533,75200,9-831,6-21641229
Вартість ОФ43540,24259841518,2-942-202225
Фондовіддача.161411-2-3
Проаналізуємо вказану таблицю. Обсяг виробництва У 1997 році знизився на 978,9 тис. грн. у порівнянні з 1996 роком, або на 13,6%. Обсяг виробництва у 1998 році ще менше знизився у порівнянні з 1996 роком- на 2429,7 тис. грн. або на 34%. Чим же можна пояснити таке зниження обсягу виробництва одного з найбільших виробничих підприємст району. Поскільки підприємтво майже всю вироблену продукцію реалізовує за межі України, то можна сказати, що важке забезпечення умов зовнішньоекономічних операцій, значні коливання в курсах іноземних валют в нашій країні, нерозумне з боку держави оподаткування, ріст інфляції в країні з місяця в місяць-все це спричиняє вказані вище явища. Майже вся вироблена продукція підприємства реалізовується своєчасно.Поскільки, починаючи з 1996 року, знижувався обсяг виробництва то і паралельно знижувалась собівартість реалізованої продукції по роках. У 1997 році собівартість реалізованої продукції склала 4167,0 тис. грн., що на 1729,3 тис. грн. менше у порівняні з 1996 роком. У 1998 році собівартість реалізованої продукції склала 6671,6 тис. грн., що на 775,3 тис. грн. більше у порівняні з 1996 роком. У 1998 році собівартість продукції значно зросла у порівняні з 1997 роком на 2504,6 тис. грн., або на 37,5%, тоді як обсяг виробництва зменшився по цих роках на 23,5 %. Негативне і наявне нашій промисловості явище-обсяг виробництва зменшується, а собівартість реалізованої продукції зростає.Операційний прибуток у 1997 році зріс у порівнянні з 1996 роком на 751,0 тис. грн., а операційний прибуток 1998 року зменшився у порівнянні з 1996 роком аж на 983,7 тис. грн. або на 85,5 %. Балансовий прибуток підприємства у 1997 році зріс у порівнянні з 1996 роком на 835,4 тис. грн., або на 40%. У 1998 році балансовий прибуток зменшився у порівнянні з 1996 роком на 904,9 тис. грн., або на 71,2 %. Рівень рентабельності підприємства у 1997 році зріс на 54%у порвнянні з 1996 роком і склав 34 %, тоді як у 1998 році підприємство спрацювало нерентабельно і рівень рентабельності склав лише 4,7 %, або 29% рентабельності 1996 року.par Чисельність працюючих по вказаних роках поступово зменшувалася . У 1998 році вона склала 846 чоловік, що на 75 чоловік менше 1996 року. У 1997 році загальноспискова чисельність склала 869 чоловік, що на 56 чоловік менше ніж у 1996 році. Значно зменшилася продуктивність праці у 1997 році порівняно з 1996 роком - на 831,6 грн., або на 11%. Ще більше зменшилася продуктивність праці у 1998 році у порівнянні з 1996 роком- на 2164,6 грн. або на 29,4%. Фондовіддача зменшилася на 2% у 1997 році і на 3% у 1998 році у порівнянні з 1996 роком. Отже, бачимо, що загальні економічні показники нашого підприємства з року в рік поступово погіршувалися. Це погіршення було спричинене багатьма економічними, соціальними проблемами всього народногосподарського комплексу України. В умовах ринкових відносин особливо важливою функцією ефективного управління виробництвом, знаряддям контролю за раціональним та економічним використанням ресурсів підприємства-є бухгалтерський облік. Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю та аналізу усієї господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємства та знаходження шляхів подальшого покращення їх роботи є головною метою керівника та головного бухгалтера підприємства. Чітка побудова бухгалтерського обліку на підприємстві підвищує його роль, як основного засобу контролю за дотриманням режиму економії і комерційного успіху підприємства. Бухгалтерський облік є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності. Важливі вимоги до бухгалтерського обліку -його простота, чіткість, достовірність поточних і звітних даних, попередження всілякого роду спроб перекручування дійсності, усунення серйозних недоліків в організації бухгалтерського обліку і посилення його ролі в здійсненні конролю за господарською діяльністю. 2.Характеристика системи бухгалтерського обліку валютних операцій. 2.1.Документальне оформлення обліку валютних операцій підприємства. Бухгалтерський облік валютних операцій повинен здійснюватися відповідно до “Тичасових вказівок про порядок ведення бухгалтерського обліку експортно- імпортних операцій зовнішньоторговими фірмами, що не є юридичними особами” Міністерства фінансів СРСР і Міністерства зовнішньоекономічних зв”язків СРСР від 14 березня 1998 року № 30, а також плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності зовнішньоекономічних організацій”, затвердженого Міністерством зовнішньоекономічних зв”язків СРСР за узгодженням із Міністерством Фінансів СРСР від 17 грудня 1990 року. Вказаний план рахунків органічно випливає з плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності підприємств , затвердженого наказом Міністерства Фінансів СРСР від 28 березня 1985р, і діючого сьогодні в Україні з багатьма доповненнями. У цих нормативних актах суттєвого значення надано субрахункам, які відображають усю специфіку й особливості експортно-імпортних операцій. Використання субрахунків дозволяє вести облік , здійснювати контроль над товарами за місцями їх зберігання , етапами та напрямками руху. На нашому підприємстві субрахунки не використовуються. Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться згідно плану рахунків, затвердженого в 1985 році. Як ми знаємо, на сьогоднішноьму етапі Україна користується новим єдиним планом рахунків, що враховуєи всі фактори перехідного періоду. Особливістю бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій є наявність такого поняття , як облікова одиниця. За облікову одиницю береться товарна партія, якою вважається: ·при відвантаженні товарів українським постачальником у порти- відправка однорідного товару, оформлена однією чи кількома залізничними накладними в одному напрямку та відфактурована постачальником-підприємством одним рахунком; ·при відправках товарів через прикордонні залізничні пункти з переоформленням накладних на прикордонній станції-відправка однорідного товару відповідно до договору з постачальником товару в одному чи кількох вагонах, в один пункт призначення , для одного покупця, оформлена однією чи кількома залізничними накладними; ·при перевезеннях авіаційним транспортом- відправка однорідного товару за кордон, оформлена однією поштовою квитанцією. Основними завданнями ведення бухгалтерського обліку експортно-імпортних операцій-є облік і контроль наявності та руху товарно-матеріальних цінностей, контроль за правильне оформлення документації та облік і контроль розрахунків з експортно-імпортними операціями. Бухгалтерський облік експортних та імпортних операцій на нашому підприємстві ведеться на підставі наступних первинних документів: ·рахунків постачальників із специфікаціями і квитанціями; ·міжнародних транспортних накладних; ·вантажних митних декларацій; ·приймальних і комерційних актів. В додатках № 1,2,5,6 можемо побачити дані документи. Узагальнимо використання даних первинних документів у таблиці. Таблиця 2.1. Використання первинних документів при проведенні експортно- імпортних операцій
Назва документуПеріодичність складанняТипова форма
1. Вантажно-митна деклараціяПри оформленні експортно-імпортних операцій.МД-2
2.Міжнародна товарно-транспортна накладнаПри здійсненні експортно-імпортних операційУЗ-3
3.Приймальний актПри прийманні продукції .Втановлена форма
4.Рахунок постачальниківПри проведенні експортно-імпортних операцій.НР-2
Експортно-імпортні операції оформляються контрактом, один екземпляр якого зберігається у головного бухгалтера, котрий контролює стан розрахунків. Зміст контракту складають його умови, про які сторони, що укладають угоду, договорились у процесі укладнення контракту та попередніх переговорів. Ці умови відображають специфіку взаємин сторін та їх особливі вимоги до предмету та порядку виконання контрактів. З огляду на це до умов контрактів належать: ·найменування сторін-учасників угоди; ·предмет контракту; ·якість і кількість ; ·базисні умови поставки; ·ціна; ·умови платежу; ·санкції та рекламації; ·юридична адреса та підписи сторін; ·здавання-приймання товару; ·страхівка; ·відвантажувальні документи; ·гарантії; ·пакування та маркування; ·форсмажорні обставини; ·арбітраж ·інші умови. Єдиним документом, що засвідчує факт здійснення експорту чи імпорту є вантажно-митна декларація, яка обов”зково зберігається разом з прибутковими та видатковими документами. Правильність заповнення граф вантажно-митних декларацій визначає “Порядок заповнення граф вантажно-митних декларацій відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, магазину безмитної торгівлі”, затверджений наказом державної митної служби України № 380 від 30.06.98. Відповідно до Інструкції декларантом заповнюються такі графи:А,В,1,2,3,5,6,8,9,11,12,13,14,17,17а,18,19,20,21,22,23,- 24,25,26,27,28,29,31,32,33,34,35,36,37,38,39,40,41,42,44,45,46,47,48,49,50,52 ,54. Графи 7, С та D заповнюються інспектором митниці. Розглянемо особливості заповнення деяких граф. В графі 1 “Тип декларацій” проставляється літерний код напрямку переміщення товарів. В графі 8 “Одержувач” зазначаються відомості про одержувача. В графі 9 “Особа, відповідальна за фінансове врегулювання” зазначаються відомості про вітчизняну особу, що уклала договір на відшкодувальній основі. У графі 18 “Транспортний засіб при відправленні “ зазначаються відомості про транспортний засіб, на який здійснюється навантаження товарів для перевезення їх в пункт пропуску на митному кордоні України. В графі 29 “Митниця на кордоні” зазначається назва митного органу, через який товари будуть вивозитися за межі митної території України. У графі 52 “Гарантія недійсна для” зазначається дата доставки в митницю призначення. Транспорт є основною зв”язуючою ланкою між продавцем і покупцем. Мета транспортування- своєчасна доставка вантажу у хорошому стані в кінцевий пункт призначення. При розгляді питань транспортування вантажів учасникам зовнішньоторгової угоди потрібно з”ясувати такі моменти: які базисні умови поставки товару, як розподіляються обов”язки продавця і покупця щодо доставки товару. Базисні умови зовнішньоторгового контракту визначають: ·хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товару по території країн продавця, покупця, транзитних країн; ·становище вантажу по відношенню до транспортного засобу; ·обов”язки продавців щодо пакування та маркування товарів, а також обов”язки сторін щодо страхування вантажів; ·де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар; ·заходи, пов”язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торгова палата розробила і випустила в 1953, 1980 та 1990 роках збірники “Міжнародні правила тлумачення міжнародних термінів-ІНКОТЕРМС”. Сьогодні використовується збірник, виданий у 1990 році “ІНКОТЕРМС 90”. Бухгалтерський облік експортних та імпортних товарів ведеться в розрізі облікових партій; ·товарної номенклатури; ·матеріально-відповідальних осіб. За облікову партію при відвантаженні експортних товарів приймають відправку однорідного товару, оформлену однією або кількома залізничними накладними в одному напрямі і відфактуровану постачальникам одним рахунком. При імпорті товарів, продукції та інших цінностей за облікову партію приймають вагон, ешелон. Якщо виписується рахунок на кожну партію, то за облікову парттію приймають партію, оформлену одним рахунком. Облік експортних товарів ведеться за відпускною їх вартістю в розрахункових договірних цінах. Вартість тари включають у відпускну вартість цих товарів. Облік імпортних товарів ведеться за фактурною вартістю товарів, обумовленою договором, включаючи вартість тари і упаковки, що оплачуються постачальнику згідно з договором його рахунку. Глухівецький каоліновий комбінат зареєстровано як учасник зовнішньоекономічної дяльності за № 1305\17678 від 26.05.92. Комбінат виготовляє продукцію- каолін та більшу частину його реалізовує за межі України. Експорт каоліну та імпорт продукції повинні узагальнюватися за звітний місяць у нагромаджувальних відомостях. Нагромаджувальна відомість-це обліковий регістр господарських операцій, пов”язаний з експортом або імпортом продукції власного виробництва, товарів, робіт, послуг та інших цінностей. Вона є регістром синтетичного обліку операцій і аналітичного обліку розрахунків з контрагентами (покупцями і постачальниками ) лінійно-позиційним способом, що дозволяє контролювати своєчасність і повноту розрахунків з ними. Бухгалтерія підприємства не використовує даних нагромаджувальних відомостей, а веде облік експортованих товарів в облікових картках невстановленого зразка на кожного іноземного покупця. В додатку № 3 можна побачити картку по експортному контракту № 15\273 від 26.11.97, укладеного з ТОВ “Воронежський керамічний завод” за 1998 рік. Дані картки призначені для контролю за своєчасністю оплати по експортованій продукції. Розрахунки за експортно-імпортними операціями проводяться в іноземній валюті- долари США, німецькі марки білоруські та російські рублі. Згідно листа Національного банку України 13-110\299 -1165від 16.02.98 іноземні валюти поділяються на 3 групи: 1.вільноконвертовані валюти ( долари США, німецькі марки, ЕКЮ), що широко використовуються для здійснення платежів; 2.вільноконвертовані валюти ( латвійчькі лати, російські рублі), що широко не використовуються для здійснення платежів; 3.неконвертовані валюти ( білоруські рублі, болгарські леви). Курси Нацбанку встановлюються тільки по окремих валютах. Передбачені розрахунки в українських карбованцях-з Росією та Білорусією через ЛОРО-рахунки.. Для обліку іноземної валюти та розрахунків в іноземній валюті відкритий валютний рахунок 52. З поточного валютного рахунку переводять за кордон грошові кошти в іноземній валюті в оплату товарів та погашення заборгованостей. Сьогодні у зовнішньоторгових операціях діє ціла система способів, засобів та формів платежів, що створюють цілісний , гнучкий та динамічний механізм розрахунків. У зовнішньоторгових операціях існує три способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж та платіж у кредит. Наше підприємство використовує два останніх види платежу. Поширення у зовнішній торгівлі комерційного кредиту зумовлює використання кредитних засобів платежу-чеків та векселів. Комбінат не використовує таких засобів платежу. Для форм розрахунків , що використовуються у міжнародній торгівлі, належать такі: 100 % авансовий платіж, акредетивна форма розрахунків, інкасо, відкритий рахунок. На нашому підприємстві використовується тільки перша форма розрахунків. На підприємстві в основному проводились експортно-імпортні операції у галузі зовнішньоекономічної діяльності, тому детально розглянемо їх облік. 2.2.Розробка системи обліку валютних операцій в умовах його трансформації. Основним документом, що регламентує режим здійснення валютних операцій на території України, є Декрет Кабінету Міністрів України “Про сис- тему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.93 р. № Одним з досить істотних обмежень у здійсненні деяких валютних операцій є необхідність їх ліцензування. Національним банком видається два види ліцензій на здійснення валютних операцій, що ліцензуються, - генеральна та індивідуальна. При цьому генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та ін- шим кредитно-фінансовим установам на здійснення валютних операцій, які не потребують придбання індивідуальної ліцензії, на весь період режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Порядок і терміни видачі ліцензій, перелик документів, необхідних для одержання ліцензій визначаються Національним банком України. Так, порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій на здійсненння інвестицій за кордон визначено Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 16 березня 1999 року № 122 ; порядок надання ліцензії на відкриття резидентами України рахунків в іноземних банках визначено Положенням про порядок надання індивідуальних ліцензій на відкриття юридичними особами – резидентами України рахунків в іноземних банках, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 5 травня 1999 року № 221. Не останнє місце в регулюванні валютних операцій займає питання декларування. Декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб”єктами підприємницької діяльності в регіональних відділеннях Національ- ного банку України і в державних податкових інспекціях за місцем розташування суб”єктів підприємницької діяльності. Проведення практично всіх валютних операцій можливе лише за наяв-ності валютних рахунків. Порядок відкриття рахунків в іноземній валюті визнано Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 року № 527. Відповідно до п.п. 6.1.1 цього документа банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на поточні та депозитні. Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення розрахунків у межах діючого законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті при здійсненні поточних операцій, визначених діючим законодавством України, і для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті. Депозитні рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка і банком на визначений у договорі термін. Основний обсяг операцій з використанням валютних цінностей як один з обов”язкових етапів передбачає власне купівлю і продаж валюти. Порядок і умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначено Правилами здійснення операцій на мижбанківсь- кому валютному ринку України, затвердженими постановою Правління Націо- національного банку України від 18 березня 1999 року № 127. Іноземна валюта купується уповноваженими банками за дорученням клієнтів з метою її перерахування за межі Укарїни. Відповідно до п. 2.3 Правил № 127 підставою для купівлі іноземної валюти є такі документи : - договір з нерезидентом; - вантажна митна декларація; - акт здавання-приймання, акт виконаних робіт; - довідка державної податкової администрації. Юридичні особи одночасно з перерахуванням коштів на купівлю іноземної валюти надають банку платіжне доручення на суму збору, яку необхідно сплатити до Пенсійного фонду з операції купівлі іноземної валюти. Сплачені суми збору в повному обсязі включаються до складу валових витрат Платника податку на прибуток на підтаві п.п. 5.2.5. статі 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р. № 283/97-ВР. У Декларації про прибуток підприємства такі суми відображаються по рядку 19. Для бухгалтерського обліку операцій пов”язаних з рухом валюти, згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій підприємств і організа- цій затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291,використовуються такі рахунки бухгалтерського обліку : 302 “Каса в іноземній валюті” 304 “Операційна каса в іноземній валюті” 312 “Поточні рахунок в іноземній валюті” 334 “Грошові кошті в дорозі в іноземній валюті”. Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними і розрахунки в Іноземній валюті на рахунках бухгалтерського обліку відображаються в гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України на дату здійснення операції. Зі зміною офіційного обмінного курсу іноземної валюти стосовно гривні виникають курсові різниці між гривневим еквівалентом валюти або заборгованості за курсом НБУ, що значиться в обліку на дату її одержання і здійснення операції. Такі курсові різниці відносяться на рахунки 71 “Інший операційний дохід”, 74 “Інші доходи”, 85 “Інші витрати”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”, 97 “Інші витрати”. Порядок відображення операцій з придбання іноземної валюти в податковому обліку визначено в п 7.3.4 статті 7 Закону України про податок на прибуток, відповідно до якого у випадку купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податків не змінюються . Сума гривень, сплачена платником податку у зв”язку з такою купівлею вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти. З точки зору оподатквання обов”язковий продаж має ті ж наслідки, що і вільний продаж валюти. Відповідно до п.п. 7.3.5 статті 7 Закону про податок на прибуток у випадку продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв”язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти. Порядок бухгалтерського обліку іноземної валюти визначено Положенням з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті , затвердженим наказом Міністерства фіннансів України від 14 лютого 1996 року № 29. При переході на новий План рахунків використання Положення № 29 також можливе, але лише в частині, яка не містить кореспонденцію рахунків. На більш високому рівні принципи відображення операцій в іноземній валюті закріплені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ. Згідно з статтею 5 Закону підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України . Крім цього , пунктом 3 статті 9 Закону про бухоблік визначено, що операції в іноземній валюті відображаються у валюті розрахунків і платежів по кожній іноземній валюті окремо. Відповідно до п. 4 Положення № 29 перерахунок у грошову одиницю України для відображення операцій у бухгалтрському обліку здійснюється за курсом НБУ на дату проведення операції в іноземній валюті. Поняття курсової різниці візначено безпосередньо в п. 9 Положення № 29, де розуміється різниця між оцінкою валютних активів і пасивів. При цьому визначено перелік активів, які підлягають і не підлягають перерахунку у зв”язку зі зміною курсу валюті. Бухгалтерський облік курсових різниць на нових рахунках, пердбчений Інструкцією № 291 : рахунки на яких обліковуються доходи від курсових різниць : 714 “Дохід від операційної курсової різниці”, 744 “Дохід від неопераційної курсової різниці”, рахунки витрат : 945 “Втрати від операційної курсової різниці”, 974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”. Згідно з новим Планом рахунків бухгалтерського обліку додатна курсова різниця транзитом проходить через рахунок 714 “Дохід від операційної курсової різниці”, а від”ємна - через рахукнок 945 “Втрати від операційної різниці” з наступним списанням на рахунок 74. Крім форми № 2, зміни курсів валют впливають на заповнення показників, які відображаються у Звіті про рух грошових коштів. Так , у рядку 040 “Прибуток (збиток) від нереалізованих крсових різниць у графі “Надходження” відображаються збитки, у графі “Видаток” - прибутки від курсових різниць у рзультаті перерахунку статей балансу в іноземній валюті, не пов”язаних з операційною діяльністю. У формі № 3 по рядку 420 “Вплив зміни валютних курсів на залишок грошових коштів показується сума збільшення або зменшення залишку грошових коштів в іноземній валюті у результаті коливань валютного курсу протягом звітного періоду. Сама іноземна валюта відображається в рядку 240 “Грошові кошти в іноземній валюті” Балансу підприємства. Таблиця 2.2 Зіставлення рахунків старого і нового Плану рахунків:
Рахунки старого Плану рахунків Рахунки нового Плану рахунків
50/2 “Каса під-ва в іноз. Валюті”302 “Каса в іноземній валюті”
50/4”Опер.каса в іноз. Валюті”304 “Операційна каса в інозем.валюті”
52 “Валютний рахунок”312“Поточні рахунки в інозем.валюті”
56/1 “Грошові кошти в дорозі”

334”Грошові кошти в дорозі в інозем.

Валюті”

2.3. Облік експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Бухгалтерський облік іноземних валют на рахунках в установах банків ведеться підприємством у відповідності п. 2 Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.02.96 № 29 на рахунку 52, що має субрахунки: 1-валютний рахунок в країні 2-валютний рахунок за кордоном 3-транзитний валютний рахунок Валютна виручка за експортовані товари при надходжені зараховується на рахунок 52-3- транзитний валютний рахунок. 50% валютних надходжень підлягають обов”язковому продажу на валютному ринку України і зараховуються в національній валюті за встановленим курсом на розрахунковий рахунок, а решта 50% зараховується на поточний валютний рахунок 52-1-згідно Постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 14.09.98. №1425 “ Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України і Національного банку України № 1413 “Про затвердження антикризових заходів фінансової стабілізації” та Постанови Національного банку України № 365 від 15.09.98. Згідно з Положенням з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.02.96. № 29 зі змінами та доповненнями -курсова різниця-це різниця між оцінкою в українській валюті активів тв пасивів, вартість яких відображена в іноземній валюті, обрахованій, виходячи з курсу Національного банку України на дату проведення розрахунків або на дату складання бухгалтерської звітності за звітний період, та оцінкою в українській валюті цих активів та пасивів , виходячи з курсу НБУ на дату відображення їх в бухгалтерському обліку в звітному періоді, або на дату складання бухгалтерської звітності за попередній звітній період. Бухгалтерський облік з постачальниками та покупцями продукції на нашому підприємствіведеться на рахунку 62 “Розрахунки з покупцями та замовниками”. На дебеті рахунку 62 відображають суми, що належать з покупців або замовників, на кредеті-надходження грошей в оплату відвантажених товарів. Сальдо на рахунку 62 означає суму неоплачених платниками рахунків за відвантажені товари. Для обліку реалізації товарів передбачений рахунок 46 “Реалізація”. На дебеті цього рахунку відображається виробнича собівартість реалізованої продукції, Податок на додану вартість, позавиробничі витрати реалізованої продукції, акцизний збір. На кредеті рахунку 46 відображається виручка, що надійшла за реалізовану продукцію. Згідно Закону України “Про податок на додану вартість № 167\98 ВР від 03.04.97., вивезення товрів за митну територію України оподатковується за нульовою ставкою, тобто ПДВ на експортовані товари не справляється. Для обліку доходів, витрат і втрат передбачений рахунок 80 “Прибутки і збитки”. На дебеті цього рахунку відобрадаються збитки підприємства, а на кредеті-прибутки. Відрізняється ведення бухгалтерського обліку на підприємстві при відображенні реалізації за відвантаженням та при відображенні реалізації за надходженням платежів. Заповнимо слідуючу таблицю. Таблиця 2.1. Порівняльний аналіз відображення в бухгалтерському обліку експортноих операцій
Зміст операціїНазва документа

Бух. запис на під-ві за старим планом рах.

Дт Кт

Сума грн\

рос.р.

Бух. запис на пі-ві за новим планом рах. Дт Кт Сума грн\рос.р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1Списується фактична собівартіть продукціїжурнал ордер № 11 4640266799012626679
2Відображається в обліку реалізація експортованої продукціїжурнал-ордер №11624632341\ 9649536170232341\ 96495
3Нараховується сума сплаченого мита та митних зборівЖурнал-ордер № 8467615177026421517
Продовження таблиці 2.1.
4Списується фінансовий результат від реал-ції продукціїЖурнал-ордер № 15468041457027914145
5Надходження на валютний рахунок коштів за продукцію.журнал-ордер № 25262

32493\

96495

31236132493\ 96495
6Відображається в обліку курсова різницяжурнал-ордер № 156280152361719152
Дані в таблиці наведені за експортним контрактом № 15\249, від 12,.12.97., заключеним з ТОВ “Хімзавод Луч”, Росія., що передбачає експорт каоліну за російські рублі. Згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні від 03.04.93 № 250 зі змінами та доповненнями -записи в бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємст , а також за їх операціями в іноземних валютах здійснюється в національній грошовій одиниці України, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку , що діє на дату здійснення операцій. Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (окремо за кожною валютою ). Бухгалтерські рахунки синтетичного та аналітичного обліку операцій в іноземній валюті на нашому підприємстві відкриваються в національній та іноземній валюті, на них здійснюються паралельні записи на основі одних і тиж же документів. Згідно п.73 вищевказаного Положення курсові різниці за операціями в іноземній валюті визначаються як різниця між оцінкою валютних активів та пасивів на дату реєстрації їх у бухгалтерському обліку або на дату складання бухгалтерського звіту за попередній звітний період і на дату фактичного здійснення розрахунку ( надходження, сплати коштів), або на дату складання бухгалтерського звіту за звітний період за курсом НБУ і відображають окремо у складі фінансових результатів від позареалізаційних результатів. Відобразимо курсові різниці за операціями по контракту № 15\249 з ТОВ “Хімзавод Луч” Росія. 1.Відвантажена на експорт продукція 07.05.98 Дт 62-Кт46-7518,6грн\22575рос,р 2.Надійшли кошти на валютний рахунок 19.05.98 Дт52-Кт62-9035,4грн\28278,8рос,р 3.Відвантажена на експорт продукція 12.05.98. Дт62-Кт46-7927,18\23782,5 4.Надійшли кошти на валютний рахунок 19.06.98 Дт52-Кт62-5627,8грн\16914рос.р 5.Відвантажена на експорт продукція 26.06.98 Дт 62-Кт46-7897,58грн\23730рос.р 6.Надійшли кошти на валютний рахунок 13.07.98 Дт 52 Кт62-8022,4грн\23730рос.р 7.Відвантажена на експорт продукція 17.07.98 Дт62-Кт46-8997,56грн\26407,5рос.р 8.Надійшли кошти на валютний рахунок Дт52-Кт62-9807,54грн\28779,7рос.р 80 07.05.98-3,51 12.05.98-4,9 19.05.98-17,99 19.06.98-20,59 01.06.98-0,93 26.06.98-0,19 01.07.98-57,17 13.07.98-80,17 17.07.98-6,31 01.08.98-38,3 17.08.98-36.55 57,14 209,47 сальдо- 152,33 Курсові різниці від даної операії склали 152,33 грн. прибутку підприємства. Аналізуючи відображення курсових різниць по всіх експортних операціях можна сказати, що курсові різниці відображені не своєчасно, отже і не правильно, що вплинуло на зниження прибутку підприємства у 1998 році. Розглянемо другий випадок: ведення бухгалтерського обліку при відображенні реалізації за надходженням платежів. Зміст записів на бухгалтерських рахунках експортних операцій з розрахунками в іноземній валюті можна побачити нище. Таблиця 2.2. Порівняльний аналіз відображення в бухгалтерському обліку експортних операцій
Зміст операціїНазва документа

Бух. запис на підпр. За старим планом рах.

Дт Кт

Сума грн\рос.р.

Бух. Запис за новим планом рахунків.

Дт Кт

Сума грн\рос. Р

1

2 3 4 5 6 7 8 9
1Списується фак. Собівар.реалізованої продукціїжурнал-ордер № 1162 4610540,2 36170210540,2
2Нарахована сума мита, митних зборів журнал-ордер № 843 7622,83 64222,83
3Нарахована сума позавир. витрат -\\-43 7667,2 64267,2
Продовження таблиці 2.2.
4Надійшли на валютний рахунок кошти за експортовану продукціюжурнал-ордер № 252 46

11412,75\

56580

31270211412,75 \56580
5Списуються мито, митні збори та позавиробничі витрати.журнал-ордер №1146 4390,0370290,03
6Списується з обліку на розрахунках з покупцями собівартість реалізованої продукціїжурнал-ордер № 6466210540,270236110540,2
Дані в таблиці наведені за контрактом № 15\273 з ТОВ “Воронежський керамічний завод”, Росія, укладеним з комбінатом 26.11.98, що передбачає експорт каоліну за предоплату. Згідно даного контракту надійшли кошти на валютний рахунок підприємства 01.12.98 в сумі 11412,75 грн, або 56580 рос. р. Експортовано продукцію по ВМД № 1088 від 28.12.98 на суму 56579 рос. р. або 11412,75 грн. В додатках №1,2,4 можна побачити даний контракт, товаро-транспортну накладну та вантажно-митну декларацію. Згідно з Положенням з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті при обліку реалізації за надходженням платежів датою здійснення господарської операції і датою, на яку здійснюють перерахунок іноземної валюти, є дата зарахування на валютний рахунок або оприбуткування в касу коштів за умови відвантаження продукції, товарів та інших цінностей , фактичного виконання робіт та послух. Таким чином, при обліку реалізації за надходженням платежів курсові різниці не виникають та в обліку не відображаються. У 1998 Році ВКФ “Регул” заключіла та виконувавла експортні контракти більше як з 40 іноземними партнерами Росії, Білорусії. На валютний рахунок підприємства за 1998 рік надійшли кошти-виручка від експортованоі продукції в сумах: 1150745 російських рублів 3834939,96 білоруських рублів 67230 німецьких марок Використано коштів: 33572,59 німецьких марок використано для придбання автомобіля. 50760 дол. США викорисано для придбання мішків 2678502 білоруських рублів використано для придбання запасних частин. Залишок валютних коштів на рахунках підприємства станом на 01.01.99 склав: 3853,87 російських рублів. 47560,75 німецьких марок. Решта коштів була спрямована на вільний продаж. Розглянемо бухгалтерський облік імпортних операцій. Заключений імпортний контракт № 980372\925118 від 06.04.98 з німецькою фірмою на придбання автомобіля для власних потреб. Загальна вартість контракту 33572,59 німецьких марок. 07.05.98. З валютного рахунку підприємства було перераховано 38790,6 грн або 33572,59 німецьких марок іноземному партнеру. Імпортовано автомобіль згідно ВМД № 574 від 03.07.98 на загальну суму 34000 німецьких марок або 38601,39 грн. В наведеній нище таблиці можемо побачити відображення в бухгалтерському обліку імпортної операції. Таблиця 2.3. Порівняльний аналіз відображення в бухгалтерському обліку імпортних операцій
Зміст операціїНазва документа

Бух. запис на підп.

За старим планом рахунків

Дт Кт

Сума грн\нім. Марки

Бух. Запис за новим планом рахунків

Дт Кт

Сума грн\нім. Марки
1 2 3 4 5 6 7 89
1Проведена попередня оплата за пост.у імпорту журнал-ордер № 260 52

38790,6\

33572,59

36231238790,6 \33572,59
2Сплачено мита та митних зборівжурнал-ордер № 276 514020,06 3623114020,06
3Надійшли на підприємств імпортні товарижурнал-ордер № 601 60

38601,4

\34000

15362

38601,4

\34000

4Нараховуються сплачені мито та митні зборижурнал-ордер № 801764020,06 153624020,06
5Відображається в обліку сума курсових різницьжурнал-ордер № 1180 60681 719362681
6 Нарахована сума ПДВ на імпортовану продукціюжурнал-ордер № 87026417720,2 *
* Згідно Закону України “Про податок на додану вартість “ №168-97 ВР від 03.04..97., зі змінами та доповненнями, товари, що імпортовані на територію України для власних потреб, опадатковуються за нульовою ставкою. Тому в ВМД № 574 від 03.07.98 сума ПДВ визначена умовно. З 01.01.99. дана пільга була скасована. Сума курсових різниць, відображених в обліку станом на 03.07.98. склала 681 грн., -відображена на дебеті рахунку 80 “Прибутки і збитки” По даному контракту рахується дебіторська заборгованість в сумі 427,41 німецьких марки. Дана заборгованість повинна перераховуватись на дату складання фінансової звітності в гривні за офіційним валютним курсом, встановленим НБУ , а курсові різниці відображатись у складі фінансових результатів від позареалізаційних операцій. Цьго в бухгалтерському обліку на підприємстві не виявлено, тобто заборгованість станом на 01.01.98 рахується в сумі 427,41 німецьких марки або 485,25 грн. ( по курсу станом на 03.07.98). 2.4.Облік бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпеченості еквівалентності обміну , а також для митного обліку, визначення сум, оцінки претензій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами за цінами, що визначаються суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що експортуються за цим договором з обов”язковим вираженням в іноземній валюті з обов”язковим вираженням в доларах США. У 1998 році вартість експортованих товарів на виконання бартерних крнтрактів склала 128046 грн., а вартість імпортованих товарів на виконання бартерних контрактів склала 154131 грн. Ці дані можемо побачити у додатку № 8, в Декларації про валютні цінності та , доходи і майно, які належать резиденту і знаходяться за її межами станом на 01.01.99. Бартерний контракт № 15\268 від 20.01.1998 з фірмою ВАТ “Гнєздово” Росія передбачає обмін каоліну на шпали. Загальна вартість контракту 12874,3 дол. США. . В рахунок даного контракту експортовано продукції на суму 26268 грн. або 12874 дол. США по ВМД № 328 від 24.04.98 та по ВМД № м341-343 від 27.04.98. Імпортована продукція по ВМД № 302 від 20.04.98 на суму 26270 грн. або 12874 дол. США. Шпали імпортовані для власного використання. В додатку № 6 можна побачити вищевказані ВМД. Аналітичний облік окремих бартерних операцій доцільно вести в спеціальній нагромаджувальній відомості лінійно-позиційним способом. В цьому обліковому регістрі повинна відображатись кожна бартерна операція в сумах обміну товарно- матеріальними цінностями, розрахунків з податку на додану вартість та розрахунків за товарно-матеріальні цінності. Бухгалтерські записи на синтетичних рахунках здійснюються по підсумку бартерних операцій в нагромаджувальній відомості за звітний місяць. Нагромаджувальні відомості на нашому підприємстві бухгалтерія не веде. Ведуться облікові картки на кожного іноземного партнера по бартерному договору. При організації та веденні бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних бартерних операцій необхідно керуватись Інструктивним листом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1992 № 18-4147 “Про бухгалтерський облік бартерних операцій “ із змінами та доповненнями , внесеними листом Мінфіну від 24.02.95 № 18-429. Вказаними листом установлено наступний порядок бухгалтерського обліку суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності: 1.Готова продукція, товари і матеріали, роботи і послуги, що відвантажені суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності в рахунок бартерного контракту на суму , обчислену шляхом перерахунку вартості бартерного контракту в іноземній валюті в грошову одиницю, що діє на території України, за курсом Нацбанку на дату проходження митного контролю відображається по кредиту рахунку 46 “Реалізація” і дебету рахунку 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками” або рахунку 76 “Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами”. 2.Фактична собівартість відвантаженої по бартеру продукції списується в дебет рахунку 46 “Реалізація”. До витрат, пов”язаних з реалізацією продукції, відносяться також витрати на проведення митних процедур. 3.Фінансовий результат від реалізації продукції по бартерному договору відноситься на рахунок 80 “Прибутки і збитки”. В наведеній нище таблиці можемо побачити порівняльний аналіз відображення бартерноих операцій № 15\268 від 20.01.98., заключений з ВАТ “Гнєздово”, Росія. Таблиця 2.4. Порівняльний аналіз відображення в бухгалтерському обліку бартерних операцій
Зміст операціїНазва документаБух. запис на підп.за старим планом рах. Д т КтСума грн\дол. США

Бух. Запис за новим планом рах.

Дт Кт

Сума грн\дол. США
12 3 4 5 6 7 8 9
1Відван..Контрагенту продукцію за факт. Соб-стю журнал-ордер № 114640241509012624150
2Відобр. в обліку реалізація відвантажених товарів. Договору.журнал-ордер 11624626268\12874362702

26268\

12874

3Нарахована сума сплаченого вивізного мита, митних зборів, позавиробн. витрат журнал-ордер № 84676169,3702644169,3
4Списується фінансовий результат від експорту продукції за бартерним договоромжурнал-ордер № 1546801948,77027911948,7
Проджовження таблиці 2.4.
5Надійшли на підприємство імпорт .товарижурнал-ордер № 6016226270\1287415362

26270\

12874

6Відображається в обліку фінансовий результатжурнал-ордер № 15628023627912
7Нарахований ПДВ на імпорт. Продукцію.журнал-ордер № 8*3626415254
*Поскільки імпортована продукція призначалась для власного використання, то податок на додану вартість не справлявся. З вищевказаного можна зробити висновок, що бухгалтерський облік валютних операцій ведеться у відповідності з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні № 250 від 03.04.93. та Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній впалюті” № 185\94-ВР від 23.09.94. Встановлено єдине порушення п. 73 вищевказаного Положення- несвоєчасність відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, що вплинуло на неправильність визначення прибутку підприємства у 1998 році. Згідно внесених законодавством змін до деяких законодавчих актів, курсові різниці, які виникають під час проведення валютних операцій з 01.01.99. не оподатковуються . У зв”язку з переходом до ринкових відносин, в Україні введені нові форми бухгалтерської звітності і новий порядок її подання, які відбивають вимоги міжнародних стандартів. Звітність містить відомості про реалізлвану продукцію, витрати на виробництво продукції, про стан господарських коштів та джерел їх утворення, про фінансові результати роботи підприємства. Основна задача звітності- вишукування резервів подальшого росту та удосконалення діяльності підприємства, стабільності на ринку. Для виконання покладених на бухгалтерську звітність функцій, вона має відповідати таким основним вимогам: ·гарантувати реальність та достовірність даних, які забезпечуються документальним обгрунтуванням всіх записів; ·забезпечувати вчасність надходження даних на підставі регламентації термінів співставлення звітних даних для оперативного управління діяльністю підприємства. Основними умовами правильності складання бухгалтерських звітів є: ·повнота відображення всіх господарських операцій за звітний період; ·тотожність даних синтетичного та аналітичного обліку; ·тотожність показників бухгалтерських звітів, балансів і даних синтетичного і аналітичного обліків. В додатках № 10, 11, 12, 15, ми можемо побачити бухгалтерську звітність підприємтва за 1998 рік: Баланс підприємства, Звіт про фінансово-майновий стан та Звіт про фінансові результати. Підприємством проводились валютні операції з порушенням термінів розрахунків, тому слід особливу увагу звернути на контроль за своєчасністю розрахунків у галузі зовнішньоекономічної діяльності. 3.Розробка системи економічного аналізу та контролю валютних операцій підприємства. 3.1.Методичні прийоми та інформаційне забезпечення дебіторської заборгованості у зовнішньоекономічних розрахунках. При проведенні перевірки підприємств-учасників зовнішньоекономічної слід звертати увагу на слідуючі питання: ·наявність на підприємстві квот та ліцензій на товари, експорт, чи імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню; ·рух валютних коштів по валютних рахунках підприємства; ·повнота та своєчасність надходження валютної виручки за експортовані товари, обов”язковий продаж 50% наджходжень; ·правильність ведення бухгалтерського обліку операцій в іноземних валютах та дотримання вимог “Положення з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті”, затвердженого Наказом Мінфіну України 14.02.96. № 29; ·перевірка ведення касових операцій з готівковою валютою; ·повнота та своєчасність здійснення бартерних операцій , виведення фінансового результату; ·повнота та своєчасність погашення векселів, виданих у сплату мита та податку на додану вартість по операціях з давальницькою сировиною; ·аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості по зовнішньоекономічних операціях. Підприємство не здійснювало зовнішньоекономічних операцій, експорт чи імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню. Операцій з давальницькою сировиною у галузі зовнішньоекономічної діяльності також не проводилось. Операцій з готівковою валютою також не проводилось. Види порушень, які виникають при здійсненні експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності та застосування фінансових санкцій до підприємст узагальнимо у таблиці. Таблиця 3.1. Види порушень та застосування фінансових санкцій до підприємства
Види порушеньІнформаційне джерелоНазва нормативного документаФінансова санкція
1 2 3 4 5
1Дебіторська заборгованість іноземного партнера, яка має більше 90 днів.Вантажно-митна деклараціяЗакон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185\94-ВР, 23.09.94Пеня у розмірі 0,3 % від суми дебіторської заборгованості, яка має більше 90 днів
2Несплата податку на додану вартість при розмитненні імпортованих товарів.Вантажно-митна деклараціяЗакон України “Про податок на додану вартість” № 168\97-ВР, 03.04.є97.Сума ПДВ та фінансова санкція у розмірі несплаченого ПДВ
Продовження таблиці 3.1.
3Несплата акцизного збору при імпортуванні товарів. Вантажно-митна деклараціяДекрет кабінету Міністрів України № 18-92, 26.12.92 “Про акцизний збір”

Сума несплаченого акцизного збору та фінансова санкція у розмірі несплаченого

акцизного збору

4Несплата гербового зборуВантажно-митна деклараціяЗакон України “Про гербовий збір” № 643-ХІV, 13.05.99Відповідальність законодавством не визначена *
* Закон України “Про гербовий збір” втратив чинність з 01.01.2000, а в самому законі відповідальність за сплату гербового збору не була визначена. Згідно Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті “ № 185-94-ВР від 23.09.94 зі змінами та доповненнями говорить, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажно-митної декларації) продукції, що експортується. Ст.11 Закону України “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” № 351-XIV від 23.12.98 та Указ Президента України № 84\95 від 27.01.95 говорять, що: Товари, що імпортуються за бартерним договором підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення ( дати виписки вивізної вантажно-митної декларації) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а разі експорту за бартерним договором робіт та послуг- з дати підписання акта або іншого документа , що засвідчує виконання робіт, надання послуг . Цей строк не переривається і не поновлюється у разі зміни предмета договору . Порушення передбачених статею 11 цього Указу строків ввезення товарів , що імпортуються з бартерними договорами, тягне за собою стягнення пені за кожний день прстрочення у розмірі 0,3 % від вартості неодержаних товарів , що імпортуються за бартерним договором, в іноземній валюті, перерахованій у валюту України за офіційним поточним курсом валюти України до долара США на день нарахування пені. Імпортні операції резидентів, які здійснюють на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Нацбанку України. При проведенні розрахунків за експортовану продукцію з іноземними партнерами на нашому підприємстві допускались порушення встановлених термінів розрахунків. Відповідно до експортного контракту № 15\276 від 14.11.97 з АТВТ “Будполімеркераміка “(Росія, Калужська обл.) експортована продукція на суму 24896,5 рос. рублів.(ВМД № 707 від 14.08.98). Граничний термін оплати- 11.11.98. Оплата частини експортованої продукції проведена 25.11.98.- з порушення термінів, встановлених Законом України №185\94 від 23.09.94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Оплата в сумі 15593,81 рос. руб. надійшла з порушенням термінів розрахунків. У відповідності ст.2 Закону України від 07.05.96 “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” підприємству можна нарахувати пеню в сумі 132.11 грн.( 15593,81 рос. р. * 0,3%*0,20171грн., за 1 рос. р.* 14 днів) . По контракту № 15\244 від 13.11.97, заключеним з Білоруським шинним комбінатом підприємством експортовано продукції на суму 1494 дол. США . Граничний термін розрахунків виходить 03.02.99. В рахунок даного контракту надійшла оплата 11 грудня 1998 року 1477,41 дол. США. На підприємстві виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 16.59 дол. США і погашена15.05.99. Підприємству можна нарахувати пеню в сумі 12,11 грн. Згідно контракту № 15\249 від 30.03.98. з Калінковічським заводом побутової хімії (Білорусь) по ВМД № 1039 від 04.12.98 експортовано продукції на суму 4317,2 дол. США. Оплата надійшла 21.10.98 на суму 466,78 дол. США, 30.11.98 на суму 2000 дол. США, 17.02.99 на суму 1770 дол. США. Таким чином, з 04.03.99., на підприємстві рахується прострочена дебіторська заборгованість в сумі 80,42 дол. США. Граничний термін розрахунків виходить 03.03.99. Дана заборгованість погашена 15.06. 99. Підприємству можна нарахувати пеню в сумі 90,14 дол. США ( 80,42дол.США*3,663 грн за 1 долар*0,3%*42 дні). По експортному контракту № 15\321 від 08.12.97, заключеному з АТ “Світлогорський целюлозний комбінат”(Білорусь) експортовано каолін на суму 4239,77 дол. США. (ВМД № 869 від 06.10.98.). Граничний термін розрахунків виходить 03.01.99. Оплата надійшла 15.10.98 на суму 4214,8 дол. США. На підприємстві рахується прострочена заборгованість в сумі 24,97 дол.США, яка погашена 30.06.99. Підприємству можемо нарахувати пеню на дану заборгованість в сумі 47,31 грн. ( 24,97 дол. США* 3,427 дол. за 1 грн.* 0,3%*184 дні). По експортному контракту № 15\233 від 20.03.98 з ВАТ “Кераміка” (Білорусь) на підприємстві з 18.01.99. виникла прстрочена дебіторська заборгованість 4989,4 дол. США. Відповідно до додаткового погодження до контракту сума заборгованості переведена в російські рублі. Ліквідована заборгованість 26.03.99. Граничний термін розрахунків вийшов 17.01.99. Підприємству можемо нарахувати пеню в сумі 1028,7 грн. Станом на 01.01.1999 на підприємстві рахується прстрочена дебіторська заборгованість по 4 контрактах на загальну суму 520,7 дол. США, 1288 рос. руб. та 1988895 білоруських рублів. У відповідності з Наказом Головної державної податкової адміністрації за № 156 від 28.12.98. на підставі законодавчих актів розроблена Програма по поверненню валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України. Повернення валютних та майнових цінностей, що незаконно знаходяться за межами України, сьогодні прводиться по трьох пріоритетних напрямках. 1. Повернення валютних та майнових цінностей, що незаконно знаходяться за межами України. 2.Запобігання відтоку валютних цінностей. 3.Організація та забезпечення на регіональному рівні обміном інформацією між відповідними підрозділами органів виконавчої влади , на які покладено функції контролю за дотриманням резидентами та неризидентами законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин, та між ДПА України та її регіональними підрозділами. З метою координації роботи по взаємодії з державними органами влади з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами необхідно: 1.Узагальнити матеріали щодо виявлення порушень незаконного вивезення валютних цінностей за кордон. 2.Проаналізувати причини, що призводять до виникнення заборгованості за розрахунками згідно з зовнішньоекономічними контрактам. 3.Визначити основні напрямки роботи , які необхідно запропонувати регіональним комісіям при обласних державних адміністраціях з питань повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами. ·по взаємодії контролюючих органів ·по вжиттю спільних заходів з державними органами, спрямованих на примушення керівництва підприємства повернути валютні цінності. 4.Проаналізувати стан контролю з боку регіональних комісій при обласних державних адміністраціях з питань повернення в Україну валютних цінностей. 5.Проаналізувати стан застосування адміністративної та кримінальної відповідальності до посадових осіб за сприяння незаконному проведенню валютних операцій підприємствами , до яких застосовані спеціальні санкції згідно ст.37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” 6.Проаналізувати стан реагування регіональних комісій на неповернення валютних цінностей та питання розірвання контрактів з керівниками підприємств, які не повертають валютні цінності на територію України. 7.Внести пропозиції щодо поліпшення стану реагування. 8.Забезпечити подання не менше 1 разу в місяць матеріалів для проведення комісіями нарад з метою надання консультації , методичної та інформаційної допомоги суб”єктам зовнішньоекономічної діяльності по поверненню валютних цінностей з-за кордону., сприяння поширенню досвіду роботи з питань повернення валютних цінностей з-за кордону. 9.Забезпечити повний та своєчасний облік суб”єктів зовнішньоекономічної діяльності. 10.Організувати простійний контроль за валютгими цінностями , що знаходяться за межами України. 11.Проводити постійний аналіз інформації отриманолї від: ·органів виконавчої влади, на які покладено функції контролю за дотриманнями резидентами законодавства України у сфері зовнішньоекономічної діяльності(ЗЕД); ·уповноважених банків ; ·підрозділів податкової міліції. 12.При наявності інформаційних даних , що свідчать про порушення суб”єктами ЗЕД чинного законодавства , негайно проводити перевірки. 13.У випадках встановлення фактів недоотримання суб”єктами ЗЕД законодавче встановлених термінів повернення валютних цінностей на територїю України вжити відповідні заходи: ·нараховувати пеню, передбачену чинним законодавством; ·на 30 день після виникнення простроченої заборгованості, подати до МЗЕЗіТ матеріали про порушення суб”єктом ЗЕД чинного законодавства для застосування спеціальних санкцій згідно ст,37 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” ·на 60 день після виникнення простроченої заборгованості подати до МЗЕЗіТ матеріали про порушення суб”єктом ЗЕД чинного валютного законодавства для застосування спеціальних санкцій до іноземного партнера цьго суб”єкта згідно ст.37 закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” ·у випадку неповернення валютних цінностей резидентом після вжиття вищевказаних заходів на 90 день після виникнення прстроченої заборгованості, передати до підрозділу податкової міліції матеріали про порушення суб”єктом ЗЕД чинного валютного законодавства з метою порушення кримінальної справи за незаконне збереження за межами україни валютних цінностей. 14.Зобов”язати керівництво підприємства вжити всі можливі заходи по поверненню в Україну валютних цінностей. 15.Здійснити аналіз заходів керівництва підприємства щодо стягнення зовнішньоекономічної дебіторської заборгованості з нерезидентів: ·подання позову до арбітражних судів; ·направлення матеріалів до правоохоронних органів. 16.Передати рішення судових органів про стягнення заборгованості з нерезидентів на користь українських підприємств до МЗЕЗіТ, який є захисником економічних інтересів України та законних інтересів суб”єктів ЗЕД. 17.Державним податковим інспекціям на місцях у триденний термін подавати до підрозділів податкової міліції відомості: · щодо відкриття з порушенням встановленого порядку валютних рахунків за межами України; · використання цінних паперів суб”єктами підприємницької діяльності України за її межами; · приховування валютної виручки за кордоном; · неповернення валютних цінностей у законодавче встановлені терміни. 18.Перевірити правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій по експортованих товарах, роботах, послугах. 19.Перевірити правильність обчислення податку на прибуток, отриманого від реалізації експортованих товарів. 20.Розробити рекомендації щодо запобігання відтоку валютних цінностей за межі України. Для запобігання відтоку валютних цінностей за межі України необхідно: 1.Проаналізувати причини , що призводять до виникнення заборгованості за розрахунками згідно із зовнішньоекономічними договорами; 2.Розробити рекомендації щодо запобігання відтоку валютних цінностей за межі України для державних органів виконавчої влади; 3.Проаналізувати стан контролю з боку регіональних комісій при обласних державних адміністраціях з питань повернення в Україну валютних цінностей, по виконанню органами виконавчої влади вимог ст.37 Закону україни “Про зовнішньоекономічну діяльність”; 4.Забезпечити МЗЕЗіТ опублікування в засобах масової інформації переліку нерезидентів, до яких застосовані спеціальні санкції; 5. Передати матеріали, що свідчать про незаконне знаходження інвестицій підприємств за межами України, до підрозділів податкової міліції з метою притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб. 6.Забезпечити перевірки всіх підприємств, які продекларували наявність валютних цінностей за кордоном. 7.Підрозділам валютного вонтролю та податкової міліції ДПА України зійснювати перевірки діяльності банків країн СНД на території України, які сприяють незаконному відтоку валютних цінностей. 8.Постійно працювати над пропозиціями щодо вдосконалення законопроектів , які будуть сприяти запобіганню відтоку валютних цінностей за межі України. До Глухівецького каолінового комбінату була застосована спеціальна санкція, що передбачена Нказо МЗЕЗторгу № 434 від 16.06.99. за прострочену дебіторську заборгованість по контракту № 15\321 з АТ “Свєтлогорський целюлозно-паперовий комбінат” в сумі 24.97 дол. США. Ця сума фактично є комісійною винагородою за проходження платежу через рахунки іноземного клієнта. Відділом валютного контролю державної податкової інспекції у Козятинському районі підприємству була нарахована пеня в сумі 47.31 грн за порушення вимог ст.2 Закону України від 23.09.94 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та у відповідності з п. 2 Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 07.05.96. Запропоновано відмінити спеціальну санкцію , що застосована Наказом МЗСторгу № 434 від 16.06.99 у зв”язку з погашенняім дебіторської заборгованості по даному контракту. З метою повного та достовірного контролю за своєчасністю розрахунків по зовнішньоекономічних операціях відділом валютного контролю ДПІ у Козятинському районі щомісячно проводяться перевірки щодо дотримання вимог валютного законодавства виробничо-комерційним підприємством “Регул”. На мій погляд недостатня увага з боку контролюючих органів пиділяється подачі до МЗЕЗіТ матеріалів про порушення вимог чинного законодавства для застосування спеціальних санкцій. До нашого підприємства санкція була застосована лише 1 раз. Керівництво підпріємства також не приймає рішучих мір по ліквідації дебіторської заборгованості. Тепер розглянемо основні методи контролю зовнішньоекономічних операцій. 3.2. Організація та методика проведення контролю та аналізу валютних операцій. Фінансово-господарський контроль підприємств при ринкових відносинах наповнюється іншим змістом. Виникла нова форма фінансово-господарського контролю-аудиторський контроль. Це незалежний контроль , який здійснюють аудиторські фірми за договорами з підприємствами. Виконують його аудитори. Аудит є моральним стимулом для чесної роботи службовців фірми. Розуміння того, що всі записи та звіти будуть проаналізовані незаінтересованими особами, змушує службовців акуратно вести облік і складати звітність про господарську діяльність підприємства. Поширена думка про те, що аудит необхідний лише для великих підприємств із складною структурою, або компаній. Проте дуже часто проведення аудиторської перевірки має переваги навіть у тих випадках, коли з погляду закону вона не обов”язкова. В сучасних умовах розвитку ринкових відносин функцією незалежного аудиторського контролю є сприяння встановлення економічних зв”язків між виробничими підприємствами і торгівлею, розвитку маркетингу. Економічна доцільність зовнішньоторгівельного обміну визначається зіставленням суспільних витрат праці на виробництво експортованої продукції із затратами, які б мали місце при самостійному виробництві продукції замість імпортованої. Для оцінки аудитором економічної ефективності діяльності зовнішньоторгівельного підприємства використовують показники валютної (бюджетної )ефективності . Початкові дані для розрахунку цих показників мають постачальники експортної продукції, замовники імпортованих товарів і зовнішньоторгівельні підприємства Показники бюджетної ефективності експорту Е1 та імпорту Е2 при розрахунках аудитори визначають за такими формулами: Е 1 = В1 \З1 Е 2 = З2 \В2, ( 3.1) де В1 -чистий валютний виторг, приведений до внутрішньої валюти за офіційним курсом; З1 - повні витрати у власній валюті україни на експорт продукції ( оптова або погоджена з постачальником відпускна вартість , збільшена на транспортні та інші накладні витрати ); З2 -вартість реалізованої імпортної продукції вітчизняним замовником у власній валюті України за оптовими або договірними цінами , за вирахуванням транспортних і накладних витрат В2 -повні валютні витрати на імпорт продукції, притведені до внутрішньої валюти за офіційним курсом, з урахуванням транспортних та накладних витрат. В основу чистого валютного виторгу і повних валютних витрат покладено зовнішньоторгівельні ціни, близькі до цін світового ринку, що під впливом конкуренції наближаються до вартості, яка відбиває суспільно-необхідні затрати праці на виробництво продукції. Обрахуємо показник економічної ефективності експорту по контакту № 15\70 від 05.11.97 з ТОК Кланка” (Литва). ( 3.2) В1=1620,71 Е1= =1,2 З1=1450,32 Загальний економічний показник ефективності імпортту не доцільно визначати, поскільки імпортована продукція не продавалась, а використовувалась для власних потреб. За показниками експортної та імпортноі ефективності аудиторам складно визначити економічну доцільність зовнішньоторгівельних операцій, бо невідомо, наскільки оптові або договірні ціни відхиляються від вартості товарів. Тому застосовують показник народногосподарської ефективності. Народногосподарську ефективність аудитор визначає за такими алгоритмами: ( 3.3) для експорту В1 Е1= Ккр, . З для імпорту ( 3.4 ) В3 Е2 = В2Ккр, де З-витрати на виробництво і транспортування товарів до кордону України у власній валюті ( З= С+ NефК); Nеф-єдиний норматив ефективності по народному господарству (0,15); К- капіталовкладення в основні і оборотні фонди та інші одноразові затрати на виробництво або капіталоємність продукції; Ккр- коефіцієнт кредитного впливу , прийнятий при експорті та імпорті товарі в кредит; В3-вартість імпортованої продукції у власній валюті України. Визначимо народногосподарську ефективність для експорту по вищевказаному контракту: ( 3.5 ) 1620,71 Е1= = 0,99 1450,32+ (015*1240,4) Отже, бачимо що коефіцієнт народногосподарської ефективності нищий від бюджетної ефективності імпорту. Узагальнимо визначення показників економічної ефективності у таблиці. Таблиця 3.2. Визначення показників ефективності зовнішньоекономічних операцій
Назва показникаФормулаЗначення

1.

Економічна ефективність

В 1

Е1=

З1

Призначений для оцінки аудитором економічної ефективності діяльності підприємства.

2.

Народногосподарська ефективність

В1

Е = *Ккр

З

Призначений для оцінки аудитором народного-сподарської ефективності
Показники ефективності зовнішньоекономічних операцій, у тому числі й народногосподарських витрат, вартості імпортованої продукції і коефіцієнт кредитного впливу аудитори визначають за методикою, яка грунтується на народногосподарській ефективності. Розвиток суспільства за останні десятиліття характеризується такими стадіями науково-технічного прогресу, як компютеризація та інформатизація. Для удосконалення управління підприємством необхідно використовувати нові методи управління та сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік та бухгалтерська інформація використовуються значно ширше чим при ручній обробці даних. Доцільно розглянути автоматизацію обліково-аналітичних робіт в управлінні валютними операціями. 84. Система автоматизації обліково-аналітичних робіт в управлінні валютними операціями 4.1. Характеристика автоматизованих систем автоматизації операцій обліку, аналізу та контролю валютних операцій На Глухівецькому гірничо-збагачувальному каоліновому комбінаті бухгалтерський облік, контроль і аналіз не автоматизовані. У єдності двох аспектів – роду (виду) діяльності і виду інформації – облік, контроль і аналіз утворюють підсистеми управління. Неодмінною умовою вдосконалення управління є докорінна ре­конструкція його технічної та інформаційної бази на основі автома­тизованої системи обліку, контролю й аналізу з використанням ав­томатизованих робочих місць бухгалтера (АРМБ). Одним з найважливіших завдань у цій справі є подальший розви­ток і вдосконалення інформаційних систем підприємств із викорис­танням нових засобів управління та сучасних технічних засобів. Відповідно до цього має змінитися роль бухгалтерського обліку, а отже, методологічні та методичні його аспекти потребуватимуть ко­ригування. Бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація в умо­вах автоматизованої системи обробки інформації використовуються значно ширше, ніж у разі ручної обробки даних. Змінюється й цільове призначення бухгалтерського обліку. Він дедалі більше стає складовою управлінської системи підприємства. Процес автоматизації бухгалтерського обліку має розвиватися за умови комплексного, системного та цілеспрямованого підходу з орієнтацією на потреби відповідної ланки управління підприємства. Система управління має виконувати провідну роль в організації бухгалтерського обліку, що є забезпечувальною ланкою у фінансово-господарській діяльності підприємства. Бухгалтерський облік допов­нює інші інформаційні системи, причому основну частину вхідної ін­формації він дістає безпосередньо із цих систем. Перетворившись на одну з кількох інформаційних підсистем, взаємозв'язаних як на рівні вирішення завдань, так і на рівні всієї інформаційної системи підпри­ємства, бухгалтерський облік відіграє одну з основних функцій управ­ління в умовах застосування автоматизованих систем. Успіх у здійс­ненні управлінської функції при цьому істотно залежить від правиль­ного встановлення взаємозв'язків задач. У разі комплексного підходу до організації бухгалтерського об­ліку в умовах автоматизованої обробки інформації відбувається пе­рехід від організації окремих елементів до організації цілісних на­борів елементів інформаційних систем, а також налагодження взаємозв'язків між окремими підсистемами і комплексами завдань. Інформаційна система обліку, контролю та аналізу має органічно вливатися в загальну систему управління підприємством, характеризу­ватися взаємоузгодженістю між комплексами задач і задачами та інши­ми інформаційними системами підприємства, включати в себе задачі обліку, контролю, аналізу і внутрішнього аудиту. Кожна задача харак­теризується функцією управління, в рамках якої вона вирішується; ре­сурсом, який вона відображає, та його станом; підрозділом, до якого належить ресурс; періодом часу, за який відображається рух ресурсу. Інформаційні взаємозв'язки задач обліку, контролю та аналізу з іншими підсистемами автоматизованої системи управління підпри­ємства здійснюються згідно з такими правилами: · використання взаємної інформації; · спорідненість окремих джерел інформації; · спорідненість окремих первинних носіїв інформації; · єдність системи кодування інформації; · наявність зворотного зв'язку; · єдність системи показників. Лише за умови глибокого організаційного підходу вдається по­долати консерватизм і негнучкість апарату бухгалтерії, нечіткий розподіл виконуваних обов'язків та дублювання в роботі, а отже, підвищити рівень організації праці бухгалтерів на підприємствах. Саме організаційний принцип дає змогу виявити шляхи вдоскона­лення обліку і в масштабі країни. У даному розділі розробимо проект автоматизованої системи управління операціями обліку, аналізу та контролю валютних операцій, яка має стати однією з складових частиною автоматизованої системи управління підприємством. Організація автоматизації обліку, контролю та аналізу починається з вибору та придбання обладнання - персональних комп’ютерів (ПК). Конфігурація ПК визначається в залежності від його подальшого функціонального призначення з урахуванням перспективного плану майбутньої автоматизації підприємства та створення й налагодження комунікаційних зв’язків (створення локальної мережі), а також фінансових можливостей підприємства. При комплексній автоматизації бухгалтерії, як в нашому випадку, рекомендується придбати сучасні комп’ютери на базі процесорів Pentium III або Athlon, під керуванням операційної системи Windows NT або Windows 2000. Наведемо приклади рекомендованих моделей ПК: 1. AMD Athlon 650/128 Mb/12 Gb 7200 2Mb ATA-66/FDD/CD-ROM 48x або CD-RW/монітор 17” (наприклад Samsung IFT). 2. Intel Pentium III 650/128 Mb/12 Gb 7200 2Mb ATA-66/FDD/CD- ROM 48x або CD-RW/монітор 17” (наприклад Samsung IFT). Крім того, рекомендується встановити лазерний принтер, наприклад HP LaserJet 1100 або мережевий принтер HP LaserJet 2100. Після налагодження роботи на кожному АРМБ доцільно об’єднати комп’ютери у локальну мережу. Інформаційна система обліку, аналізу та контролю валютних операцій призначена для автоматизованої побудови, підтримки та контролю бухгалтерського обліку валюти та валютних операцій які визначаються законодавчими актами, які регламентують: · систему валютного регулювання та валютного контролю; · систему готівкового обігу, порядок ведення касових операцій; · систему безготівкового обігу (розрахунків): рахунки у банках, цінні папери, валютну біржу, векселі та вексельні розрахунки, кредитні операції тощо; · систему бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті. У перебігу господарської діяльності підприємства фірми здійснюють грошові операції. Вони вступають у різні відносини з іншими юридичними фірмами, об‘єднаннями, установами і фізичними особами: постачальниками матеріалів, покупцями своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими організаціями. Тому доцільно в рамках автоматизованої системи управління обліку, аналізу та контролю валютних операцій (АСУВО) вести облік організацій, з якими співпрацює або співпрацювала фірма, та зберігати відповідну важливу інформацію про них. І будь-який момент часу засоби АСУВО повинні за вимогами користувача реалізовувати швидкий пошук довідкової інформації про необхідні організації за різними критеріями. У систему управління закладені алгоритми правильної побудови обліку грошових коштів, що дає змогу забезпечити інформацію про їх наявність, цілеспрямоване використання та автоматичний контроль за зберіганням. Також система реалізує класифікаційний облік коштів: за призначенням та за місцем зберігання. За призначенням грошові кошти поділяються на кошти для обороту та для спеціального призначення. За місцем зберігання – на кошти у банку, касі підприємства у підзвітних осіб, у контрагентів в (видані аванси), вкладені у цінні папери тощо. АСУВО дозволяє відображати джерела надходження коштів, їх переміщення, автоматично здійснювати відповідну класифікацію. Важливим елементом АСУВО є реалізація системи рахунків, забезпечується поділ рахунків обліку коштів за класифікаційними ознаками: за економічним змістом, за структурою. У всіх випадках на дебеті рахунків відображуються надходження коштів, а на кредиті – вибування. Автоматизація бухгалтерського обліку коштів має такі основні завдання: · швидкий пошук та автоматичне інформування про готівку коштів; · полегшення здійснення контролю за їх зберіганням, своєчасним надходженням і цільовим призначенням; · забезпечення касової дисципліни. При автоматизації обліку грошових коштів у касі функціями АСУВО є автоматизоване формування на базі початкових введених даних прибуткових і видаткових касових ордерів; ведення електронної касової книги для відображення готівки і переміщення грошей у касі. Дані у електронну касову книгу заносяться за кожним прибутковим і видатковим ордером. Засобами програмного забезпечення наприкінці робочого дня підраховуються підсумки оборотів за приходом і видачею грошей та формуються залишки на наступний день. АСУВО повинна містити засоби для реалізації автоматичного обліку грошових коштів на рахунках у банку. Відповідно до цих засобів ведеться облік документів “Оголошень на внесок грошей готівкою”, джерел надходжень грошей, цільове призначення, виписок з банку тощо. Підприємство може мати в банку розрахункові рахунки, рахунки для коштів за акредитивами та деякі інші. Засобами автоматизованої системи оформлюються операції на цих рахунках у відповідному порядку також вестися облік коштів в іноземній валюті, формуватися звітності про використання підзвітних сум. Іншими функціями засобів АСУВО є: · автоматичний облік цінних паперів: акцій, облігацій, казначейських зобов‘язань України, ощадних сертифікатів, приватизаційних житлових чеків, векселів; · облік операцій, які здійснюються при виготовленні бланків цінних паперів; · облік акцій та облігацій власної емісії; · облік векселів, що включає: облік видатних векселів, облік одержаних векселів; · облік розрахункових операцій (облік розрахунків з товарних операцій у системі рахунків, облік розрахунків за нетоварними операціями, облік розрахунків із засновниками, внутрішньовідомчі розрахунки); · облік розрахунків з банками (облік короткострокових, середньострокових та довгострокових позик банку). Аналітичний облік кредитів ведеться за видами, цільовим призначенням і строками повернення. · Облік операцій з іноземною валютою. Для узагальнення бухгалтерської інформації та складання звіту постає потреба переведення операцій в іноземній валюті у валюту українську. З цією метою використовують курс дня. Засоби автоматизованої системи повинні реалізовувати запит курсу дня на кожен день місяця. На кожному з рахунків у аналітичному одліку має бути забезпечено автоматичний облік кожної валюти за номіналом, курсом дня, враховано різницю між попереднім і поточним курсом (курсова різниця), виражену в українській валюті. 4.2. Алгоритм розв’язання задачі автоматизації автоматичного обліку, аналізу і контролю валютних операцій Невід’ємною складовою автоматизованої системи управління обліку, аналізу і контролю валютних операцій є система обліку грошових коштів. У даному розділі розглянемо можливість автоматизації документального оформлення касових операцій, розробимо варіант інтерфейсу роботи з програмою автоматизації, наведемо приклади вихідних форм. Касові операції здійснюють на основі оформлених документів. Надходження і видачу грошей з каси підприємства оформлюють прибутковими і видатковими касовими ордерами, які виписує бухгалтерія. Розрахунок на ЕОМ — це автоматична операція. Вона здебільшого ре­алізується за предметним принципом. Розробимо головне меню програми для формування прибуткових і видаткових касових ордерів. При виклику пункту меню передбачено обчислювальну обробку окремо для кожного виду розрахунку. При формуванні касових ордерів головне меню може складається з наступних основних пункти: “Прибутковий касовий ордер”, “Видатковий касовий ордер”, “Вихід”. На рис.4.2.1. представлений вид головного меню. Рис. 4.2.1. Головне меню. Вибір пункту меню “Вихід” призводить до виходу з програми. При виборі пункту меню “Прибутковий касовий ордер” на екрані з’являється меню з назвою “Прибуткові касові ордера”. У рамках автоматизованої системи необхідно створити засоби для вводу вхідних даних з клавіатури, а також зручний і зрозумілий для користувача інтерфейс. Також слід врахувати, що користувачем при вводі можуть робиться помилки, тому необхідно забезпечити можливість корегування введеної інформації. Передбачається, що інформація, яка вноситься, записується у базу даних, і в подальшому вона є доступною для корегування, використання та обробки. Вікно “Прибуткові касові ордера” містить такі пункти меню: “Змінити” (для внесення виправлень), “Внести” (для вводу інформації з нового документу), “Поновити” (для можливості об’єднання даних, що надходять по мережі), “Видалити” (для видалення непотрібного запису), “Звіт” (для формування звіту), “Закрити” (для закриття поточного активного вікна і переходу до головного меню). При виборі пункту меню “Внести” у новий рядок автоматично заносяться поточна дата, та порядковий номер. Далі з клавіатури вводиться інформація: від кого отримано гроші, мотив та сума. На рис. 4.2.2. представлений вигляд вікна “Прибуткові касові ордера”. Рис. 4.2.2. Вікно “Прибуткові касові ордера”. Якщо необхідно відредагувати введений запис, вибирається пункт меню “Змінити”. При цьому відкривається вікно “Редагування ПКО”. Структура такого вікна представлена на рис.4.2.3. Вікно містить меню: “Друк”, “Внести” та “Закрити”. Відповідні зміни виконуються на робочому полі вікна. Причому такі реквізити, як Номер та Дати змінити не можна, так як вони вносяться автоматично при запиті на новий запис. Зазначимо, що внесені дані про документ мають повністю відповідати записам у Касовій книзі. Після вибору пункту меню “Внести” документ фіксується і переходить у режим лише перегляду, а також виконуються відповідні бухгалтерські проводки по даному документу. Пункт меню “Закрити” призначений для можливості закриття вікна і переходу до активного вікна “Прибуткові касові ордера”. Рис.4.2.3. Вікно “Редагування ПКО” Після вибору пункту меню “Звіт” на екрані комп’ютера відображається список прибуткових касових ордерів за період та загальна сума отриманих грошей. Вікно “Видаткові касові ордера” (рис. 4.2.4.) має структуру та Рис.4.2.4. Вікно “Видаткові касові ордери”. функціональні призначення пунктів меню аналогічні вікну “Вибуткові касові ордери”, з тією різницею, що операції здійснюються з видатковими касовими ордерами. Так вводиться інформація кому, за що або навіщо видаються гроші, а також проставляються кореспондуючі рахунки, на яких має бути відображена інформація і зазначені виправдовувальні документи, що стали підставою для складання ордерів (чеки, авансові звіти, заяви тощо). Автоматизованою системою формується список видаткових касових ордерів та суми виданих грошей за період. Здійснюються відповідні бухгалтерські проводки. На рис.4.2.5. представлено вигляд вікна “Редагування ВКО”. 4.2.5. Вікно “Редагування ВКО”. Розглянемо функціональне призначення пункту меню “Друк”. При виборі даного пункту у вікні “Редагування ПКО” формується та виводиться на екран у вікні “Прибутковий касовий ордер” вихідний документ (приклад представлено на рис. 4.2.6.). Відповідно при виборі “Друк” у вікні “Редагування ПКО” формується у відповідному вікні видатковий касовий ордер (рис. 4.2.7.). При такому режимі бухгалтер має змогу перевірити правильність оформлення касових ордерів та їх обгрунтування, виконані записи а касовій книзі. Якщо ордери заповнені вірно, то документ засобами автоматизованої системи виводиться на друк. Рис.4.2.6. Вікно “Прибутковий касовий ордер”. Рис. 4.2.7. Вікно “Видатковий касовий ордер”. За умов використання на підприємстві персональних комп’ютерів, впровадження автоматизованої системи обліково-аналітичних робіт необхідним є підготовка працівників бухгалтерії до впровадження автоматизованої системи у дію; навчання персоналу для подальшої їх кваліфікованої роботи (організація навчання роботи бухгалтерів на ПЕОМ на автоматизованих робочих місцях з виконанням безпосередніх функцій, забезпечення їх робочи­ми інструкціями, впровадження класифікаторів і кодифікаторів та ін.). Загальна блок-схема алгоритму розв’язання задачі автоматизації автоматичного обліку, аналізу і контролю грошових коштів представлена на рисунку 4.1.

Рис.4.1. Загальна блок-схема алгоритму розв’язання задачі автоматизації автоматичного обліку, аналізу і контролю грошових коштів
Описана у розділі 4.2. послідовність дій автоматизації відповідає представленому алгоритму.
Висновки Провести дослідження обліку, контролю та економічного аналізу валютних операцій на Глухівецькому гірничо-збагачувальному каоліновому комбінаті нам допомогла інформаційна база дослідження: законодавчі акти України, інструктивні матеріали, публікації науково-дослідницьких установ, публікації бухгалтерів-експертів, матеріали комплексних перевірок Державної податкової інспекції у Козятинському районі та матеріали перевірок відділу валютного контролю даної ДПІ. За даними дослідження по обліку, контролю та аналізу валютних операцій на одному з найбільших підприємств району, можемо сказати , що бухгалтерський облік валютних операцій на Глухівецькому гірничо-збагачувальному каоліновому комбінаті ведеться з порушенням п. 73 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні № 250 від 03.04.93 зі змінами та доповненнями, тобто курсові різниці визначаються неправильно, що впливає на невірність визначення прибутку підприємства. Головному бухгалтеру слід звернути особливу увагу на правильність відображення в обліку курсових різниць. Також слід на підприємстві почати ведення нагромаджувальних відомостей по експортно-імпортних операціях, адже вони дають змогу контролювати своєчасність та повноту розрахунків по контрактах. Бухгалтерському обліку притаманні такі риси, як акуратність, чіткість та достовірність. Первинні документи в бухгалтерії зберігаються не в належному порядку. Вантажно-митні декларації за 1998 рік не підшиті, зберігаються в різних папках. З даних дослідження бачимо, яку велику дебіторську заборгованість по валютних операціях має Комбінат. Керівнику підприємства та головному бухгалтеру необхідно постійно аналізувати прострочену дебіторську заборгованість по експортно-імпортних контрактах та приймати всеможливі рішучі міри для поверненню валютних цінностей, які знаходяться за межами України. Ліквідація дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічних контрактах дасть живі кошти, які можна буде направити на розширення виробництва, на придбання нових технологій, комп”ютерної техніки, на погашення заборгованості по заробітній платі. Недостатня увага з боку контролюючих органів надається щодо передачі матеріалів про порушення законодавства до Міністерства зовнішньоекономічних зв”язків і торгівлі України для застосування спеціальних санкцій згідно Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться не автоматизовано, що зменшує продуктивність праці бухгалтерів та забирає багато часу. Адміністрація Комбінату придбала 2 нових ком”ютери, але на них ніхто не працює, пояснюючи тим, що відсутнє програмне забезпечення. На підприємстві за останні 4 роки не проводилось ні однієї аудиторської перевірки. Аудит фінансово-господарської діяльності у сфері виробництва, обігу і споживання суспільно-необхідного продукту в умовах ринку сприяє задоволенню попиту покупців активним впливом на збільшення випуску конкурентноспроможних товарів на ринку, зростанню прибутку підприємства і через систему податків збільшенню відрахувань до державного бюджету. На питання: чому не проводиться аудиторська перевірка, головний бухгалтер відповіла, ща така перевірка коштує дорого і тому не доцільно її проводити. Поскільки наше підприємство займається в основному експортно-імпортними операціями, то аудит ефективності валютних операцій неодмінний. Побажаємо успіхів керівництву підприємства в усуненні вказаних недоліків та будем надіятися на позитивні результати. Перелік використаних джерел. 1.”Про оподаткування прибутку підприємтсв”, Закон України № 283\97-ВР , 22.05.97, Київ, Верховна Рада\\Відомості Верховної ради. 2.”Про регулювання товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”,Закон України , № 351-ХІV від 23.12.98. Київ , Верховна Рада\\ Відомості Верховної ради. 3.”Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Закон України № 187\94-ВР, 23.09.94 Київ ,Верховна Рада\\Відомості Верховної ради. 4.“Про зовнішньоекономічну діяльність”, Закон України № 351- ХІІ 16.01.91., Київ Верховна Рада\\Відомості Верховної ради. 5.”Про податок на додану вартість”,Закон України № 168\98-ВР, 03.04.97, Київ, Верховна Рада\\відомості Верховної ради. 6.”Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні “ Положення, № 250, 03.04.93, затверджене постановою Кабінету Міністрів України\ \Урядовий кур”єр, № 54, 12.05.93. 7.”Про додаткові заходи щодо регулювання бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”, Указ Президента, № 113, 09.07.95. Київ, Верховна Рада\\.Відомості верховної ради. 8.”Щодо застосування норм Закону “Про податок на додану вартість”Лист державної податкової служби України № 11\1-6489, 11.05.98. \\ Фінанси, № 12, 12.03.98. 9.Порядок заповнення граф ВМД № 380 від 30.06.98.\\ “Бухгалтерський облік та аудит”, № 13, 12.05.98. 10.Білуха М.Т. “Курс аудиту” Київ: Вища школа\\ 1998. 11.Завгородній В.П. “Автоматизація бухгалтерського обліку, аналізу, контролю та аудиту”. Київ: А.С.К.\\ 1998. 12.Кредісова А.І.” Управління зовнішньоекономічною діяльністю”. Київ: Вища школа\\.1998. 13.Кравчук Н.А. “Валютне регулювання” Київ:Вища школа\\1997. 14.Міщенко І.В. “Шляхи удосконалення валютного контролю”, \\журнал “Баланс”, № 54, 1997. 15.Павлюк І.М. “Рекомендації з бухгалтерського обліку валютних операцій”, Коломия,1998. 16.Рижикова О.В.” На допомогу бухгалтеру”,\\журнал “Баланс”, № 47, 1999. 17.Ткаченко Н.М.” Бухгалтерський облік на підприємствах з різними формами власності” Київ: А.С.К.\\ 1998. 18.Шафранова Г.Ф. “Раз валюта-два валюта”,\\ журнал “Бухгалтерський облік та аудит”, № 6, 1998. 19.Фоменко Є.А. “Порушення податкового законодавства”. Одеса: ОКФА\\ 1995. 20.Фоменко Є.А.” Відображення в бухгалтерському обліку затрат на виробництво, цільових засобів, податків та фінансових санкцій”, Одеса: ОКФА\\ 1995. 21.Український науково-дослідницький центр. Валютне регулювання. Київ: Екобуд\\1996. 22. Облікові дані та звітні регістри підприємства. додатки